А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
23.05.2012 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів головуючого - судді - Стана І.В.,
суддів - Крегула М.М., Марчука О.П.,
за участю прокурора - Дем'янчука І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляцією, яку подали обвинувачений ОСОБА_1 та адвокат ОСОБА_2,
В С Т А Н О В И В :
постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 квітня 2012 року задоволено подання старшого слідчого СУ УМВС України в Закарпатській області (далі - слідчого) про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, гр. України, із середньою освітою, не працював, одруженого, відповідно до ст. 89 КК України не судимого.
З матеріалів за поданням убачається, що 20 квітня 2012 року слідчий за згодою заступника прокурора Закарпатської області вніс до Ужгородського міськрайонного суду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
У поданні слідчий посилається на те, що ОСОБА_1 умисно скоїв тяжкий злочин, за який йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, після вчиненого з місця події втік, і на протязі тривалого періоду часу переховувався від слідства, тому перебуваючи на волі з метою уникнення від кримінальної відповідальності може перешкоджати встановленню істини в справі, ухилитись від слідства й суду й просив обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
З матеріалів справи вбачається, що органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину за таких обставин.
19 грудня 2011 року приблизно о 02 - й годині ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3, ОСОБА_4 та іншими невстановленими досудовим слідством особами знаходячись біля будинку № 16 по вул. Фізкультурній у смт. В.Березний із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, протиставляючи себе іншим громадянам з особливою зухвалістю використовуючи дерев'яну палицю почав наносити удари по автомобілю марки «ВАЗ-21120» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, пошкодивши його, а ОСОБА_3 здійснив декілька пострілів із невстановленої вогнепальної зброї в гр. ОСОБА_5 Внаслідок отриманих ушкоджень ОСОБА_5 помер у лікарні, а внаслідок пошкодження автомобіля заподіяна матеріальна шкода на суму 18081.35 грн.
У постанові суду вказується на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, після вчиненого з місця події втік, і на протязі тривалого періоду часу переховувався від слідства, тому перебуваючи на волі з метою уникнення від кримінальної відповідальності може перешкоджати встановленню істини в справі, ухилитись від слідства й суду. Крім того, у постанові вказується на те, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі буде перешкоджати виконанню процесуальних рішень. Тому суддя прийшов до висновку, що застосування іншого, менш суворого запобіжного заходу, ніж той, який зазначено в поданні, не забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків, рішень та його належної поведінки й обрав щодо нього запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
В апеляції обвинувачений ОСОБА_1 та адвокат ОСОБА_2 вказують на те, що постанова судді є незаконною. Уважають, що слідчим на час порушення кримінальної справи й на час пред'явлення ОСОБА_1 обвинувачення не здобуто достатніх даних про вчинення ОСОБА_1 злочину, доказів про розмір заподіяної матеріальної шкоди. Крім того, указують на те, що суддею не дана належна оцінка наступним даним про особу ОСОБА_1: має постійне місце роботи та проживання, за яким позитивно характеризується, проживає разом із батьками, дружиною та 2 неповнолітніми дітьми, раніше не судимий, хворіє. Також указують на те, що ОСОБА_1 двічі висувався на посаду голови Стужицької сільської ради. Ці обставини, на їх переконання, свідчать про те, що ОСОБА_1 буде з'являтись на виклики до слідчого та суду й не буде перешкоджати проведенню слідчих дій. Просять постанову скасувати й обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Заслухавши доповідь судді про суть постанови, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, основні доводи апеляції, пояснення прокурора, який уважав постанову законною та обґрунтованою, колегія суддів уважає, що підстав для скасування чи зміни постанови не має.
Провадження за апеляцією розглядається за відсутності ОСОБА_1, який не заявляв клопотання про його доставку до апеляційного суду на слухання справи та адвоката ОСОБА_2, неявка якого відповідно до ст. 362 КПК України не є перешкодою для розгляду справи.
Колегія суддів вважає, що подання про взяття ОСОБА_1 під варту суддею розглянуто з додержанням вимог ст. 165-2 КПК України.
Дослідивши матеріали справи, які явились підставою для обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, колегія суддів також уважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про взяття ОСОБА_1 під варту, що доводи подання слідчого та висновок суду ґрунтуються на матеріалах справи й узгоджується з вимогами закону. При цьому враховуються, що матеріали справи, які підтверджують, що ОСОБА_1 після вчинення інкримінованих йому діянь із місця події втік, і на протязі тривалого періоду часу переховувався від слідства, а також дані про те, що ОСОБА_1 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може перешкоджати встановленню об'єктивної істини в кримінальній справі, впливаючи на потерпілих та свідків.
Доводи апеляції про те, що судом не враховані дані про особу ОСОБА_1 : має постійне місце роботи та проживання, за яким позитивно характеризується, проживає разом із батьками, дружиною та 2 неповнолітніми дітьми, раніше не судимий, хворіє, двічі висувався на посаду голови Стужицької сільської ради, і ці дані свідчать про те, що він не буде ухилятися від слідства, перешкоджати встановленню істини в справі та продовжувати злочинну діяльність, колегія суддів з урахуванням вищенаведеного відхиляє, як такі що не спростовують висновки суду першої інстанції про взяття ОСОБА_1 під варту.
Доводи апеляції про те, що слідчим на час порушення кримінальної справи й на час пред'явлення ОСОБА_1 обвинувачення не здобуто достатніх даних про вчинення ОСОБА_1 злочину, доказів про розмір заподіяної матеріальної шкоди, а судом не дана належна оцінка цим даним, колегія суддів визнає такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінальної справи та не узгоджуються з вимогами закону й відхиляє, оскільки на цій стадії процесу, як суд першої так і апеляційної інстанцій, не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини обвинуваченого, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінальної справи по суті, і вважає, що в кримінальній справі є докази, які вказують на вчинення ОСОБА_1 злочину, за який йому пред'явлено обвинувачення - ч. 4 ст. 294 КК України, що постанова про пред'явлення йому обвинувачення відповідає вимогам ст. 132 КПК України й обвинувачення пред'явлено з додержанням вимог ст. 140 цього кодексу.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту й подану по справі апеляцію відхиляє.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 27 квітня 2012 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію - без задоволення.
Судді: