ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2012р. Справа № 18/515/12

За позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго"

до відкритого акціонерного товариства бурової компанії "Букрос"

про стягнення 12 025,21 грн.

Суддя Тимошенко К.В.

Представники:

від позивача: Міняйло Г.Ю.

від відповідача: Сміхнов С.В.

Суть справи: розглядається позов про стягнення 12025 грн. 31 коп., в тому числі 10049,65 грн. заборгованості за послуги з теплопостачання, 452,07 грн. річних та 1523,49 грн. інфляційних.

Відповідач позов визнав частково - в сумі 7 867 грн. 63 коп. основного боргу, в решті позов заперечує посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності та на наслідки передбачені ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які виникли після введення господарським судом Полтавської області мораторію на задоволення вимог кредиторів при порушенні провадження у справі № 18/257 про визнання банкрутом ВАТ БК "Букрос".

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Позивач у позові просить стягнути з відповідача 10049,65 грн. заборгованості за послуги з теплопостачання, 452,07 грн. річних та 1523,49 грн. інфляційних. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір № 32/141 від 09.12.2003 року на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (надалі - договір, копія договору - т. 1, а.с. 17-18), укладений між позивачем та відкритим акціонерним товариством «Бурова компанія «Букрос»на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення та підігріву води квартири № 205 по вул. Красіна, 63.

Відповідно до укладеної додаткової угоди від 03.02.2011 року до договору, в діючий договір внесено зміни щодо предмету договору, згідно яких тепловою енергією за договором забезпечуються квартири № 193, 195 та 205 за адресою по вул. Красіна, 63 в м. Полтаві (копія додаткової угоди - а.с. 19).

Пунктом 10 договору визначено, що оплата за гаряче водопостачання, що проводить споживач стягується на основі тарифів згідно з прейскурантом К-15-02, затвердженим 21.03.2000р. розпорядженням голови облдержадміністрації за № 121, яке зареєстровано в Полтавському обласному управлінні юстиції за № 32/463 та введено в дію з 01.04.2000 року.

Згідно з пунктом 20 договору у випадку зміни тарифів теплопостачальна організація повідомляє про це споживачу і розрахунок проводиться з дня затвердження нових тарифів, якщо в 7-денний термін не надійшло заперечень з питань змін тарифів.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про теплопостачання" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання зокрема належить встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.

Рішенням Полтавської обласної ради двадцятої позачергової сесії п'ятого скликання від 21 березня 2009 року "Про коригування тарифів на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води" затверджені тарифи на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води, що надаються підприємством для трьох груп споживачів:

І група - населення, що мешкає в житлових будинках та інших жилих приміщеннях незалежно від форм власності будинків та приміщень;

група - бюджетні організації та установи;

група - всі інші споживачі, крім споживачів першої та другої групи.

Вказаним вище рішенням Полтавської обласної ради затверджені тарифи на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води, що надаються підприємством для першої групи споживачів у розмірі 263,70 грн. з урахуванням податку на додану вартість за 1 Гкал теплової енергії та 11,93 грн. з урахуванням ПДВ за підігрів 1 куб.м. води, 2,76 грн. за опалення 1 кв.м загальної площі в місяць на протязі опалювального періоду.

Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 1773 від 14.12.2010 року «Про затвердження тарифу на теплову енергію ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" затверджено тариф на теплову енергію для населення в розмірі 241,73 грн. за 1 Гкал (без ПДВ), яка набирає чинності з 1 січня 2011 року. На виконання вказаної постанови 01.02.2011 року Полтавською обласною радою прийнято рішення третьої сесії шостого скликання "Про забезпечення виконання постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України", введено в дію з 01.01.2011 року затверджені постановою НКРЕ тарифи на теплову енергію та скориговані відповідно до нього тарифи на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, затверджені рішенням 20 позачергової сесії обласної ради п'ятого скликання від 27.03.2009 року, що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" в розмірі 290,08 грн. за 1 Гкал теплової енергії та 13,12 грн. за підігрів 1куб.м. води, та 3,04 грн. за опалення 1 кв.м загальної площі в місяць протягом опалювального періоду.

Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 11 договору кінцевий розрахунок за фактично використану теплову енергію здійснюється споживачем до 30 числа звітного місяця.

За період з 18.07.2006 року по 31.01.2012 року за відпущену теплову енергію на опалення квартир № 193, 195, 205 по вул. Красіна, 63 позивачем нараховано до сплати відповідачу 12 433,03 грн., проте відповідачем проведено оплати лише на суму 2383,40 грн., у зв'язку з чим, утворилася заборгованість в розмірі 10049,65 грн.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору позивач просить стягнути з відповідача борг за спожиту теплову енергію в сумі 10049,65 грн.

Відповідач у відзиві (а.с. 41-42) позов заперечує посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності.

Крім цього, 11.05.2012р. від відповідача надійшла заява про застосування позовної давності та наслідків її спливу (т.2 а.с.54).

Представник позивача в засіданнях суду заперечував сплив позовної давності посилаючись на переривання перебігу позовної давності вчиненням відповідачем дій, що свідчать про визнання ним свого боргу.

Відповідно до ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов"язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Судом встановлено, що відповідач періодично здійснював проплати відповідачу за послуги з теплопостачання, при цьому в частині платіжних доручень в призначенні платежі відповідач посилався на рахунки виставлені позивачем. Так, наприклад, згідно наданої позивачем копії банківської виписки за 11.03.2010р. відповідачем було сплачено 136,31 грн. за опалення та підігрів води згідно рахунку № 1921 від 28.02.2010р. (т. 2, а.с. 28-30). Позивачем надано копію рахунку № 1921 від 28.02.2010р. (т. 2, а.с. 51), в якому зазначено заборгованість станом на 01.03.2010р. у розмірі 3846,71 грн. По рахунку від 31.03.2008р., в якому вказана заборгованість станом на 01.04.2008р. в сумі 3 054 грн. 20 коп., позивачем проведена часткова оплата 11.04.2008р. (т.2, а.с. 13, 36); аналогічно проводилась оплата по рахунках від 08.08.2007р. (т.2, а.с. 9, 35), від 31.08.2008р. (т.2, а.с. 11, 38), від 31.12.2009р. (т.2, а.с. 23,50). Суд вважає, що відповідач посилаючись при здійсненні оплати на рахунок позивача, у якому вказана загальна сума боргу відповідача, фактично визнав вказану у рахунку суму боргу. В зв'язку з цим відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності по зобов'язаннях відповідача щодо оплати послуг з теплопостачання було перервано вчиненням відповідачем дії, що свідчать про визнання ним свого боргу.

Таким чином, у суду відсутні підстави для застосування позовної давності.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.07.2006р. порушено провадження у справі № 18/257 про визнаня банкрутом відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос". Ухвалою суду від 22.10.-24.10.2008р. затверджено реєстр вимог кредиторів відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос".

Відповідно до статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно наданого позивачем розрахунку стягуваної суми основного боргу, позивач нарахував заборгованість за послуги з теплопостачання з 18.07.2006р., тобто після порушення провадження у справі про банкрутство відповідача. Таким чином, позивач являється поточним кредитором відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр кредиторів.

Згідно п. 8.14. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. N 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", припис частини 2 статті 14 Закону поширюється виключно на конкурсних кредиторів, а тому права вимоги поточних кредиторів не припиняються.

Вимога позивача про стягнення заборгованості у розмірі 10049 грн. 65 коп. обґрунтована та підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім цього, позивач у позові просить стягнути з відповідача 452,07 грн. річних та 1523,49 грн. інфляційних.

Відповідач у відзиві зазначає, що пунктом 4 ухвали господарського суду Полтавської області від 18.07.2006р. про порушення провадження у справі № 18/257 про визнання банкрутом ВАТ БК «Букрос»введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з наслідками, передбаченими ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». В зв'язку з цим відповідач вважає, що правові підстави для покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню витрат по сумі інфляційного збільшення заборгованості та суми трьох процентних річних у позивача відсутні.

Згідно п. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Стягувані за позовом інфляційні та річні не являються неустойкою (штрафними санкціями), тому суд не приймає до уваги вищевказане заперечення відповідача щодо безпідставності нарахування позивачем інфляційних та річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення інфляційних правомірна, але сума інфляційних позивачем завищена. При здійсненні розрахунку інфляційних позивачем не враховані рекомендації Верховного суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист ВСУ від 03.04.1997р. № 62-97р). В зв'язку з цим стягненню підлягають інфляційні в сумі 1430 грн. 42 коп.

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних підлягає задоволенню частково в сумі 1430 грн. 42 коп., в іншій частині стягнення інфляційних позов задоволенню не підлягає.

Вимога позивача про стягнення річних в сумі 452 грн. 07 коп. обґрунтована та підтверджується відповідними доказами. В зв'язку з цим позов в частині стягнення річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства бурової компанії "Букрос" (36039, м.Полтава, вул. Монастирська, 12; р/р 26009300122 в ЦВ ПІБ, МФО 331069, ідентифікаційний код 00143136) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (36008, м.Полтава, вул. Комарова, 2а; р/р 260007148 АК "Полтава-банк", МФО 331489, ідентифікаційний код 03338030) - 10049 грн. 65 коп. основного боргу, 452 грн. 07 коп. річних, 1430 грн. 42 коп. інфляційних, 1597 грн. 04 коп. витрат по судовому збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя К.В. Тимошенко

Повне рішення складено 29.05.2012р.