Справа № 1490/1687/12 24.04.2012 24.04.2012 24.04.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-ц/1490/1162/12 Головуючий суду І інстанції - Тихонова Н.С.
Категорія - 27 Доповідач апеляційного суду - Локтіонова О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 квітня 2012 року м.Миколаїв
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Шолох З.Л.,
суддів: Самчишиної Н.В., Локтіонової О.В.,
із секретарем судового засідання: Дубовою К.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_3,
представника позивача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 01 березня 2012 року
за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ КБ «Надра») про стягнення відсотків за договором банківського вкладу, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми -
в с т а н о в и л а :
27 жовтня 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, який в подальшому уточнила.
Позивач зазначала, що 11 березня 2008 року між нею та відповідачем був укладений договір №332832 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір», оформлений в рамках Тарифного пакету ТП «Турбота» (пенсіонер) НОМЕР_1, на підставі якого здійснила внесок у сумі 11038,53 доларів США строком на 12 місяців із нарахуванням 11% річних за користування внеском.
У зв'язку з неповерненням банком в зазначений у договорі строк депозитного вкладу, рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 7 липня 2009 року з ПАТ КБ «Надра» на користь позивачки стягнуто 93 488,62 грн. вкладу та процентів.
Крім того рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 29 червня 2010 року та рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 09 грудня 2010 року на користь позивачки з відповідача стягнуто інфляційних нарахувань за період з березня 2009 року до січня 2010 року у сумі 8882 грн.42 коп. та три проценти річних від простроченої суми за період з 11 березня 2009 року до 01 квітня 2010 року у сумі 2966 грн.02 коп.
Також рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 10 червня 2011 року та рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 31 серпня 2011 року на користь позивачки з відповідача стягнуто 33 836 грн.77 коп. збитків, заподіяних неналежними виконанням депозитного договору.
Посилаючись на те, що відповідач частково виконав вищезазначені рішення судів тільки 16 січня 2012 року, а значить до цього часу безпідставно користувався її коштами, позивач просила стягнути з нього на її користь включно до 16 січня 2012 року проценти за договором банківського вкладу, інфляційні нарахування та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 28 305 грн.03 коп.
Крім того стягнути з банку на її користь 934 грн.88 коп., недоплачених їй за рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 07.07.2009 р., 434 грн.77 коп. судового збору та 360 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених нею при подачі позовів у 2009-2011 роках.
Рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 01 березня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 березня 2008 року між позивачкою та відповідачем був укладений договір №332832 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір», оформлений в рамках Тарифного пакету ТП «Турбота» (пенсіонер) НОМЕР_1. Згідно з умовами зазначеного договору позивачка передала відповідачу 11038,53 долари США строком на 12 місяців із нарахуванням 11% річних (а.с.107).
У зв'язку з неповерненням банком в зазначений у договорі строк депозитного вкладу, рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 7 липня 2009 року з ПАТ КБ «Надра» на користь позивачки стягнуто 93 488,62 грн. вкладу та процентів (а.с.97).
Рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 29 червня 2010 року та рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 09 грудня 2010 року на користь позивачки з відповідача стягнуто інфляційних нарахувань за період з березня 2009 року до січня 2010 року у сумі 8882 грн.42 коп. та три проценти річних від простроченої суми за період з 11 березня 2009 року до 01 квітня 2010 року у сумі 2966 грн.02 коп. (а.с.35-36).
Зазначені рішення відповідачем були виконані 15 та 16 грудня 2011 року, про що свідчать меморіальні ордери (а.с.98, 105).
З урахуванням наведеного та вимог ч.2 ст.625 ЦК України, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.
Оскільки відповідачем станом на 15 грудня 2011 року не був виконаний обов'язок щодо повернення позивачці 93 488 грн.62 коп., то він зобов'язаний сплатити ОСОБА_3 інфляційні нарахування за період 2010-2011 років, та 3% річних за весь час прострочення з 02 квітня 2010 р. до 15 грудня 2011 р. (включно), так як вищенаведеними рішеннями судів на користь позивача були стягнуті інфляційні нарахування до січня 2010 року та 3% річних до 01 квітня 2010 року.
Отже, на користь позивача підлягає стягненню 12 807 грн.94 коп. інфляційних нарахувань: за 2010 рік - 1,091 х 93 488,62 грн. = 101 996,08 грн. - 93 488,62 грн. = 8507,46 грн.; за 2011 рік - 1,046 х 93 488,62 грн. = 97789,10 грн. - 93 488,62 грн. = 4300,48 грн., а також 4787 грн.13 коп. фінансової санкції у вигляді 3% річних за весь час прострочення - 623 дні (93 488,62 грн. х 3% : 365 х 623 дні).
Але позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення з відповідача 934 грн.88 коп., недоплачених їй за рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 07.07.2009 р. задоволенню не підлягають, оскільки зазначені кошти вже були стягнуті наведеним рішенням і їх стягнення відбувається в порядку виконавчого провадження.
Що ж стосується позовних вимог про стягнення 434 грн.77 коп. судового збору та 360 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених позивачкою при подачі позовів у 2009-2011 роках, то вони, на думку колегії суддів, також задоволенню не підлягають, оскільки не є самостійними позовними вимогами.
Розподіл судових витрат відповідно до ст.88 ЦПК України відбувається при ухваленні відповідного рішення. Якщо ж судом не було вирішено питання про судові витрати, то воно вирішується шляхом ухвалення додаткового рішення.
Також, на думку колегії суддів, не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення з відповідача процентів за договором банківського вкладу, оскільки згідно з п.п.2.2., 4.2., 6.1. договору банківського вкладу, проценти нараховуються протягом дії строкового вкладу. Будь-яких умов щодо продовження нарахування процентів після закінчення строку дії договору у разі неповернення суми вкладу у договорі немає.
Доводи позивача про необхідність стягнення з відповідача на її користь вищезазначених сум станом на 16 січня 2012 року, є безпідставними, оскільки з наявних в матеріалах справи меморіальних ордерів вбачається, що Банк перерахував ОСОБА_3 заборгованість 16 грудня 2011 року. Отримання нею цих коштів пізніше, у січні 2012 року, не дає правових підстав для покладення цивільної відповідальності за це на банк.
Оскільки районний суд був іншої думки щодо заявлених ОСОБА_3 позовних вимог, то рішення суду відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню, з ухваленням по справі нового рішення - про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 щодо інфляційних нарахувань та 3% річних за невиконання грошового зобов'язання та відмову у задоволенні решти позовних вимог.
З урахуванням часткового задоволення позовних вимог та норм ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 403 грн.25 коп. судових витрат (175 грн.95 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - за розгляд справи в суді І інстанції; і 107 грн.30 коп. судового збору - за розгляд справи в суді апеляційної інстанції).
Керуючись ст.ст.303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 01 березня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на користь ОСОБА_3 12 807 грн.94 коп. інфляційних нарахувань та 4787 грн.13 коп. річних за невиконання грошового зобов'язання, а всього 17 595 грн.07 коп.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на користь ОСОБА_3 403 грн.25 коп. судових витрат.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
< Текст >