Судове рішення #23059284

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0190/3924/2012Головуючий суду першої інстанції:Абзатова Г.Г.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Дралло І. Г.


РІШЕННЯ


"30" травня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:


Головуючого суддіДралла І.Г.

СуддівІсаєва Г.А., Павловської І.Г.

При секретаріТаранець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про зміну розміру аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 9 квітня 2012 року, -


в с т а н о в и л а :


ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про збільшення розміру аліментів.

Вимоги мотивовані тим, що рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 8 квітня 2008 року ОСОБА_7 зобов'язано до сплати аліментів у розмірі 300 гривень щомісячно на утримання їхньої неповнолітньої дитини - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Враховуючи, що з цього часу прожитковий мінімум для дитини відповідного віку значно збільшився, а ОСОБА_6, на утриманні якої наразі перебуває четверо малолітніх дітей, ніде не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, позивачка просила збільшити суму аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_7, до 900 гривень щомісячно.

Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 9 квітня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено за їх недоведеністю та необґрунтованістю.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду, якими суд керувався під час ухвалення рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, а також, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 суд першої інстанції виходив з недоведеності та необґрунтованості позовних вимог, оскільки позивачка не довела наявність підстав, передбачених статтею 192 СК України, для збільшення розміру аліментів.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та наданим сторонами доказам в порядку правил статей 10, 11, 60 ЦПК України.

Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно положень статті 180 Сімейного кодексу (далі-СК) України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У частини 1 статті 184 СК України зазначено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів мають враховуватися обставини, вказані у статті 182 СК України, зокрема, матеріальне становище та стан здоров'я платника аліментів.

Положеннями статті 192 СК України встановлено можливість змінення розміру аліментів шляхом зменшення або збільшення їх розміру за позовом їх одержувача у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 є батьком неповнолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, і на підставі рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 8 квітня 2008 року зобов'язаний до сплати на користь позивачки ОСОБА_6 аліментів у розмірі 300 гривень щомісяця на утримання неповнолітньої дитини (а.с. 3, 8).

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_6 про збільшення аліментів суд врахував лише матеріальний стан відповідача, не звернувши увагу на те, що на розмір аліментів на дитину має впливати у тому числі матеріальний стан того з батьків, з ким проживає дитина, тобто позивачки.

Матеріали справи містять дані, що доходи ОСОБА_7, який працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Монтажник-97» на посаді газоелектрозварника, за перший квартал 2012 року склали 3219 грн. (а.с. 14,15).

Між тим, позивачка ніде не працює і не має регулярного доходу, оскільки перебуває у відпустці по догляду за іншою дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Частиною 2 статті 182 СК України передбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до статті 12 Закону України № 4282-VI від 22.12.2011 року «Про державний бюджет України на 2012 рік», прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років станом на 1 січня 2012 року становить 1112 грн.

Отже, визначеного судом у 2008 році розміру аліментів у 300 грн. на утримання неповнолітнього ОСОБА_8 недостатньо для виховання дитини відповідного віку та не відповідає мінімальному розміру аліментів, встановленому законом.

Таким чином, судова колегія вважає, що при вирішенні питання щодо збільшення розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини, судом не достатньо враховані вимоги статті 182 СК України.

За даних обставин колегія суддів вважає, що рішення суду не можна визнати законним та обґрунтованим , а доводи апеляційної скарги підтверджується наявними у матеріалах справи доказами і є обгрунтованими.

Відповідно до вимог пунктів 1 і 4 частини 1 статті 309 ЦПК України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням у справі нового рішення.

У даному випадку, враховуючи вищенаведені фактичні обставини та норми матеріального права, суд апеляційної інстанції вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню в частині збільшення аліментів до 500 гривень щомісячно.

За правилами частини 5 статті 88 цього Кодексу, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_6, збільшивши розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини до 500 грн. щомісячно, та стягнення з відповідача в дохід держави 107 грн. 30 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -


в и р і ш и л а :


Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 9 квітня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про збільшення розміру аліментів.

Збільшити розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітнього ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 8 квітня 2008 року, до 500 гривень щомісяця починаючи з 30 травня 2012 року до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави 107 грн. 30 коп. судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.



Судді : Дралло І.Г. Павловська І.Г. Ісаєв Г.А.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація