КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-2899/11 Головуючий у 1-й інстанції: Білик Г.О.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" травня 2012 р. м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Земляної Г.В.

суддів Аліменка В.О., Мацедонської В.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01 січня 2008 року.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано дії відповідача щодо відмови перерахувати та виплатити пенсію позивачу, як дитині війни, з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком. Зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачу, як дитині війни з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" , виходячи з розміру встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 04 вересня 2010 року по 04 березня 2011 року з урахуванням фактично сплачених коштів. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справ матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст. 183-2 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню в частині з таких підстав.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку, що позивачу підлягає здійсненню перерахунок пенсії згідно з підвищенням її розміру, як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 04 вересня 2010 року по 04 березня 2011 року. З тексту постанови слідує, що у задоволенні позову за період з 01 січня 2008 року по 04 вересня 2010 року відмовлено.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки судом замість залишення позовних вимог за період з 01 січня 2008 року по 04 вересня 2010 року без розгляду, зроблено висновок про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення.

Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни»відповідач повинен нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.

На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

Що стосується відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю та доплату до пенсії за період з 01 січня 2008 року по 04 вересня 2010 року, то судова колегія приходить до висновку про необхідність скасування судового рішення в цій частині, з огляду на наступне.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав,свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Таким чином, пропуск строку звернення до суду є підставою для залишення його без розгляду, а не для відмови в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга -підлягає частковому задоволенню, позовні вимоги щодо відмови в задоволенні позову щодо нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни за період з 01 січня 2008 року по 04 вересня 2010 року підлягають залишенню без розгляду, а постанова суду щодо задоволення позову в цій частині -скасуванню в зв'язку з порушенням норм процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області - задовольнити частково.

Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2011 року -скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачені доплати до пенсії за період з 01 січня 2008 року по 04 вересня 2010 року, позов в цій частині -залишити без розгляду.

В решті постанову суду -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Аліменко В.О.

Мацедонська В.Е.