Судове рішення #230566

 

                                                                                                                                                                           К/С  № К-5710/06

                                                                                                                              



ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ  

 

                             УХВАЛА

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2006 р.                                                                                                            м. Київ                                                                   

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого суддіПилипчук Н.Г.

суддів                       Конюшка К.В.

            Ланченко Л.В.

                                  Нечитайла О.М.                                

                                    Степашка О.І.                                      

при секретарі:       Ільченко О.М.

за участю представників

позивача: Тихонюк М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

на рішення Господарського суду Харківської області від 04.07.2005 р.

та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2006 р.

у справі № А-42/232-05

за позовом Українсько-Німецького товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вега"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про визнання недійсною першої податкової вимоги та спонукання до проведення заліку переплати, -

 

                                                            ВСТАНОВИВ:

 

Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.07.2005 р., залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2006 р., позов задоволено. Зобов’язано ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова внести зміни до особового рахунку позивача, відобразивши у обліковій картці особового рахунку переплату вартості торгових патентів на право здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу сплачену за період з 1 кварталу 2004 року по 1 квартал 2005 року у сумі 106500,27 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішення мотивовано тим, що позивачем здійснена оплата вартості торгових патентів за 1-4 квартали і 1 квартал 2005 року й останній квартал терміну дії патентів з розрахунку 700 грн. за 1 квартал дії 1 патенту, тоді як така оплата повинна складати 350 грн. за дію 1 одного патенту в 1 квартал, тобто виходячи з вартості 1 патенту 1400 грн. у рік.  Крім того, збільшення вартості торгового патенту на здіснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу Законами України "Про Державний бюджету України на 2004 рік" та "Державний бюджету України на 2005 рік" суперечить приписам ст. 1, ч.2 ст. 7 Закону України "Про систему оподаткування" і ч. 3 ст. 27 Бюджетного кодексу України.

          Податкова інспекція подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача. Вважає, що суди порушили ст. 57 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік" від 27.11.2003 р. № 1344-ІУ та вимоги листа Державної податкової адміністрації України № 19006/7/15-1217 від 08.12.2003 р.

 Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу та його представник в судовому засіданні просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення у справі – без змін, як законні та обґрунтовані.

Податкова інспекція, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, свого представника в судове засідання не направила, про причини неявки суд касаційної інстанції не повідомила. Враховуючи викладене та виходячи із вимог ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається без участі представника вказаної особи.  

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанції,  позивач здійснює операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" 23.03.1996 р. № 98/96-ВР (далі у тесті Закон "Про патентування") підлягають патентуванню.

Статтею 57 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" від 24.11.2003 р. № 1334-У удвічі збільшена вартість торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, встановлена ч. 3 ст. 5 Закону "Про патентування".

Цей закон набув чинності з 01.01.2004 р.

Статтею 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23.12.2004 р. № 2285-ІУ втричі збільшена вартість торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, встановлена ч. 3 ст. 5 Закону "Про патентування".

          Закон набув чинності з 01.01.2005 р.

          Відповідно до ч. 5 ст. 5 вказаного закону оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

         Таким чином, оплата вартості торгового патенту здійснюється наперед, тому дія Законів України "Про державний бюджет України на 2004 рік", який набув чинності з 01.01.2004 р. та "Про Державний бюджету на 2005 рік", який набув  чинності з 01.01.2005 р. не розповсюджується на правовідносини, які виникли раніше.

         На день сплати позивачем вартості торгових патентів за 1 квартал 2004 року по 1 квартал 2005 року діяв Закон "Про патентування" в редакції станом на 22.05.2003 р. і передбачав вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем  -1400 грн. за рік.

          За таких обставин, суди дійшли правильного висновку про надмірну сплату позивачем коштів в розмірі 106500,27 грн. в рахунок оплати вартості торгових патентів за 1-4 квартали 2004 року і 1 квартал 2005 року й останній квартал терміну дії патентів.

            Суд касаційної інстанції погоджується з позицією судів стосовно того, що збільшення вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу Законами України "Про Державний бюджету на 2004 рік" та "Про Державний бюджет на 2005 рік" суперечить приписам ст. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України "Про систему оподаткування" та ч. 3 ст. 27 Бюджетного кодексу України.

Згідно п.19 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності відноситься до загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів).

Відповідно до ст.1 цього Закону ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватись або змінюватися іншими Законами України, крім законів про оподаткування. Всі зміни і доповнення до цього закону та інших законів України про оподаткування  стосовно пільг, ставок, податків та зборів (обов’язкових платежів), механізму їх сплати вносяться не пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

            За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій стосовно необхідності  задоволення позовних вимог узгоджуються з обставинами у справі та відповідають нормам матеріального права.

Викладеним спростовуються доводи касаційної скарги щодо порушення судами норм матеріального права. Відповідно, підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.

            Керуючись ст. ст. 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -         

 

                                                                        У Х В А Л И В:

 

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 04.07.2005 р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2006 р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

 

головуючий суддя                                       Н.Г. Пилипчук

 

судді                                                               К.В. Конюшко

 

                                                Л.В. Ланченко

 

                                                                                    О.М. Нечитайло    

                              

                        О.І. Степашко

 

            Ухвалу складено у повному обсязі  24.07.2006 р.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація