У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2012 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого: Пшонки М.П.,
суддів: Мазур Л.М., Маляренка А.В., Матвєєвої О.А., Юровської Г.В.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - виконавчий комітет Таврійської міської ради м.Нова Каховка про поділ житлового будинку, надвірних будівель та визначення порядку користування земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 28 травня 2010 року та на ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 19 серпня 2010 року,-
в с т а н о в и л а:
У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом, в обґрунтування своїх вимог зазначаючи про те, що їй на праві спільної часткової власності належить Ѕ частка житлового будинку по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 6 червня 2007 року, інша частина будинку належить ОСОБА_2 У зв'язку з погіршенням стосунків із відповідачем просила здійснити поділ в натурі цього житлового будинку, визначити порядок користування земельною ділянкою за будь-яким із варіантів розподілу, визначених висновками судової будівельно-технічної експертизи.
Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 28 травня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 19 серпня 2010 року, позов задоволено частково.
Поділено в натурі жилий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, виділивши власнику ОСОБА_1 наступні приміщення: 1-1 коридор площею 8,3 м2 , 1-2 кухня площею 6,4 м2 , 1-3 коридор площею 5,2 м2 , 1-4 жила кімната площею 15,5 м2 , 1-5 жила кімната площею 6,2 м2 , 1-6 жила кімната площею 6,2 м2 ; із надвірних будівель та споруд: а1 ганок, Б - Ѕ частина літньої кухні, Д - сарай, З - сарай, І - Ѕ частина вимощень, №1 - Ѕ частина огорожі, №2 - Ѕ частина воріт, №3 - Ѕ частина колонки водозабірної з трубопроводом, а всього на суму 30 054 грн., що становить 42/100 часток майна спільної часткової власності.
Виділено власнику ОСОБА_2 у цьому ж будинку наступні приміщення: 2-1 коридор площею 5,7 м2 , 2-2 жила кімната площею 20,3 м2 , 2-3 жила кімната площею 4,3 м2 , 2-4 кухня площею 5,4 м2 , 2-5 кухня площею 8,3 м2 ; із надвірних будівель та споруд: а2 ганок, під а підвал, Б - Ѕ частина літньої кухні, В - сарай, Г - вбиральня, Е - сарай, Ж - сарай, І - Ѕ частина вимощень, №1 - Ѕ частина огорожі, №2 - Ѕ частина воріт, №3 - Ѕ частина колонки водозабірної з трубопроводом, а всього на суму 40 685 грн., що становить 58/100 часток майна спільної часткової власності.
У решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частину вартості судової будівельно-технічної експертизи від 29 березня 2010 року у сумі 2 549 грн. 33 коп., різницю вартості часток співвласників будинку у сумі 5 315 грн. 50 коп., сплачений позивачем судовий збір у сумі 353 грн. 70 коп. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього - 8 338 грн. 53 коп.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 8 грн. 50 коп. судового збору та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Не погодившись, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить частково скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий апеляційний розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Сторони являються співвласниками у рівних частках (по 1/2) будинку АДРЕСА_1.
Рішення в частині поділу будинку не оскаржується.
Відмовляючи у позові про визначення порядку користування земельною ділянкою, суди виходили з того, що це питання поставлено передчасно, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 538 м2 .
Проте з такими висновками погодитися не можна, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та матеріалів інвентаризаційної справи, яка досліджувалась судами, спірна земельна ділянка загальною площею 512 м2 була виділена ОСОБА_3 згідно з рішенням виконкому Новокаховської міської ради від 24.06.1959 року №354, з яким було укладено договір про безстрокове користування земельною ділянкою \а.с.13-14\. У матеріалах інвентаризаційної справи є генеральний план землевідводу у зазначеному розмірі. \інв.справа а.с.17\
ОСОБА_3 22.11.1961 року 1\2 частку будинку подарував ОСОБА_4 - батьку позивачки.
Після смерті ОСОБА_3 у 1984 році право власності на половину будинку отримала його дружина ОСОБА_5 і у свідоцтвах на її ім'я зазначено, що будинок розташований на земельній ділянці площею 512 м2 . \інв.справа, а.с.48, 49\.
Рішенням Таврійської міської ради м.Нова Каховка Херсонської області №134 від 26.10.2000 року (п.2.1) попередньому землекористувачу ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 виділено 0,0269 га для розміщення будівель та їх обслуговування. \а.с.11\
Цим же рішенням (п.2.2) ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 виділено 0,0269 га. \інв.справа, а.с.82\
Таким чином, станом на 26.10.2000 року у користування співвласників спірного будинку, якими були ОСОБА_6 та ОСОБА_5, в установленому законом порядку було передано 0,0538 га (0,0269 + 0,0268).
Згідно з договором дарування від 06.06.2007 року позивачка ОСОБА_1 прийняла у дар від ОСОБА_6 1\2 частку будинку за вищезазначеною адресою.
Суди не звернули уваги на наявність вищезазначених правовстановлюючих документів, які відповідають вимогам діючого на час їх прийняття законодавства, у зв'язку з чим висновок суду про те, що позивачка не надала правовстановлюючих документів, які б підтверджували її право користування спірною земельною ділянкою, є необґрунтованим.
Відповідно до ст. 7 Перехідних положень діючого ЗК України громадяни, що одержали у власність, у тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.
Частиною 2 статті 120 ЗК України визначено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Згідно з ч.2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 338, 345, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 28 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 19 серпня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: М.П. Пшонка
Судді: Л.М. Мазур
А.В. Маляренко
О.А. Матвєєва
Г.В. Юровська