Справа № 22 Ц-1564 / 2008 р. Головуючий у 1-й інстанції Дмитренко А.М.
Категорія Доповідач Мережко М.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 травня 2008 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого - Мережко М.В.
Суддів - Поліщука М.А., Гуля В.В.
При секретарі - Приходько Л.Г.
Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2008 р.. по справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1, 3-я особа ОСОБА_3про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
В с т а н о в и л а :
У листопаді 2007 р. позивачка звернулася суд з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 09 липня 2007 року близько 22.00 год по вул.. Першотравнева в м. Б.Церква сталася ДТП . Водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ-2107 , без посвідчення водія , у стані алкогольного сп”яніння, не виконав вимоги дорожнього знаку „ В”їзд заборонено”, при виникненні перешкоди в русі не вжив заходів для безпечного об”їзду, не врахував дорожню обстановку та допустив зіткнення з транспортним засобом
„ Мерседес” д\з НОМЕР_1, який рухався у зустрічному напрямку, при цьому транспортні засоби отримали технічні пошкодження. Відповідно до постанови Білоцерківського міськрайонного суду від 27 липня 2007 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.. 130 КУ пАП.
Згідно висновку спеціаліста автотоварознавця № 160 від 12 липня 2007 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача складає 23 941,88 грн.
Крім майнової шкоди, позивачка просила стягнути з відповідача моральну шкоду, яка полягає у стражданнях, погіршенні стану здоров”я, крім того вона отримала психологічне навантаження, були порушені звичні життєві зв”язки, все це вимагало від неї додаткових зусиль для організації звичного способу життя. Моральну шкоду позивачка оцінює в 2 000 грн.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від
14 лютого 2008 р. позов задоволений частково.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу , в якій просить рішення суду скасувати, посилаючись на його незаконність, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав .
Як встановлено судом першої інстанції, 09 липня 2007 року близько 22.00 год по вул.. Першотравнева в м. Б.Церква сталася ДТП . Водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ-2107 , без посвідчення водія , у стані алкогольного сп”яніння, не виконав вимоги дорожнього знаку „ В”їзд заборонено”, при виникненні перешкоди в русі не вжив заходів для безпечного об”їзду, не врахував дорожню обстановку та допустив зіткнення з транспортним засобом „ Мерседес” д\з НОМЕР_1, який рухався у зустрічному напрямку, при цьому транспортні засоби отримали технічні пошкодження. Відповідно до постанови Білоцерківського міськрайонного суду від 27 липня 2007 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.. 130 КУ пАП.
Причиною ДТП стало порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 2.1, 2.5, 2.10, 8.4, , 12.1 ; 12,3. Правил дорожнього руху.
Згідно висновку спеціаліста автотоварознавця № 160 від 12 липня 2007 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача складає 23 941,88 грн.
Як роз”яснив Пленум Верховного Суду України у п.3 постанови № 6 від 27 березня 1992 р.( зі змінами, внесеними постановами від 08 липня 1994 р. № 7, від 30 вересня 1994 р. № 11, від 25 травня 1998 р. № 15, від 24 жовтня 2003 р. № 9) “ Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, питання про відповідальність за шкоду, заподіяну автотранспортними засобами при їх зіткненні, кожного з їх володільця перед іншими вирішується за правилами ст. 440 ЦК України: шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого, відшкодовується винним.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України ( в ред. 2003 р.) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини .
Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об”єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи вимоги позивача , дійшов правильного висновку, що ДТП сталася з вини водія ОСОБА_1., оскільки порушення правил дорожнього руху відповідачем знаходиться в причинному зв”язку з заподіянням шкоди позивачу.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. ( зі змінами , внесеними постановою від 25.05.2001 р. № 5) “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди” розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат ( їх тривалості, можливості відновлення тощо)та з урахуванням інших обставин. Зокрема ,враховуються стан здоров”я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, зусилля , необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації , ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Враховуючи вищевказане, суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову позивачці, оскільки відповідно до вимог закону, доказів щодо заподіяння моральної шкоди позивачка суду не надала.
Постановляючи рішення , суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313- 315 , 317,319 ЦПК України , колегія суддів , -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити..
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області
від 14 лютого 2008 р . - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді