ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-1515/11/0225

Головуючий у 1-й інстанції: Капуш С.І.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючий суддя: Кузьмишин В.М.

судді: Курко О. П. Залімський І. Г.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі Вінницької області на постанову Тростянецького районного суду Вінницької області від 24 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі Вінницької області про перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась до Тростянецького районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Вінницької області про визнання дій незаконними та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену 30% надбавку як дитині війни відповідно до вимог Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 03.08.2010 року.

Постановою Тростянецького районного суду Вінницької області від 24.02.2011 року позов задоволено частково, а саме: визнано дії Управління пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Вінницької області щодо не нарахування та виплати позивачу пенсії в меншому розмірі, ніж передбачено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"; зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити на користь позивача надбавку до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії по віку виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 03.08.2010 року.

Не погоджуючись з даною постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Вінницької області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач вказує на законодавчу неврегульованість порядку виплати допомоги особам, які мають статус "дитина війни", прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм бюджетного законодавства України та приписів статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що призвело до неправильного вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних в ній доказів, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду І інстанції, яке прийняте у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, що передбачено п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач має статус дитини війни, у зв'язку з чим на нього поширюється дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка передбачає, що позивачу повинно бути нараховане та підлягає виплаті щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 року, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Законом України "Про державний бюджет України на 2010 рік" визначено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір мінімальної пенсії у 2010 році становив: з 01.01.2010 року -695,00 грн., з 01.04.2010 року -706,00 грн., з 01.07.2010 року -709,00 грн.

На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав. Всупереч ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність доводів суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" та протиправність дій відповідача щодо відмови у виплаті позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". За таких обставин вірним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату цієї допомоги в належному розмірі.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апелянта є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

З огляду на викладене, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Тростянецького районного суду Вінницької області від 24 лютого 2011 року -без змін.

Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович

Судді Курко Олег Петрович

Залімський Ігор Геннадійович