ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2012 року Справа № 29/5005/6325/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Тищик І.В. ( зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Лотоцької Л.О. № 593 від 21.05.2012року)

при секретарі: Ковзикові В.Ю.

Представники сторін:

від боржника: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 02.06.11, надана ліквідатором, представник;

інші учасники процесу у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства»Комерційний Банк»Хрещатик», м.Київ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2012року у справі № 29/5005/6325/2011

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю»Таміра», м.Дніпропетровськ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю»Таміра», м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2012 року у справі № 29/5005/6325/2011 (суддя Полєв Д.М.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю»Таміра», м.Дніпропетровськ до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю»Таміра», м.Дніпропетровськ про визнання банкрутом було відмовлено у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства»Комерційний Банк»Хрещатик», м. Київ на дії ліквідатора ТОВ «Таміра»Дубницької Н.Ю. ( а.с.1-3; копії матеріалів справи).

Вищевказану ухвалу господарського суду мотивовано в якості норм права ст.ст.24,25,26,30 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ".

Не погодившись з вищевказаною ухвалою, її оскаржило в апеляційному порядку -Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк»Хрещатик», м.Київ, просить ухвалу господарського суду скасувати , ухвалити нове рішення яким задовольнити скаргу ПАТ «Комерційний Банк»Хрещатик», м.Київ на дії ліквідатора ТОВ «Таміра»про включення нерухомого майна до складу ліквідаційної маси, у зв'язку з порушенням та неправильним застосуванням господарським судом норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування усіх обставин, що мають значення для її правильного вирішення, посилається на невідповідність висновків, викладених в ухвалі господарського суду, фактичним обставинам , матеріалам справи, зокрема:

- господарським судом порушено вимоги ст. ст.25,26,30 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ", ст.35 ГПК України;

- господарським судом не було досліджено в повній мірі всі обставини справи та не враховано , що суду була надана ухвала господарського суду Харківської області від 05.12.2011року у справі №5023/8549/11 про припинення провадження у справі за позовом ПАТ»КБ»Хрещатик»в особі Харківського регіонального відділення до Іноземного підприємства «РОВЕНА», ТОВ»ТАМІРА», третя особа приватна фірма»АПІЯ»про звернення стягнення на предмети іпотеки на суму заборгованості за кредитом 124053599 грн.99 коп., якою встановлено факт набуття банком права власності на вищезазначене нерухоме майно та те,що ПАТ»КБ»ХРЕЩАТИК»є власником спірного нерухомого майна.

Присутній в судовому засіданні представник ліквідатора висловив позицію проти задоволення апеляційної скарги, оскільки ухвала господарського суду Дніпропетровської області відповідає вимогам закону, матеріалам, обставинам справи.

Інші учасники судового процесу правом участі в судовому засіданні ( ст.22 ГПК України) не скористались, як не скористались правом надання відзиву на апеляційну скаргу ( ст.96 ГПК України), про час та місце судового засідання сповіщені булу належним чином, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.05.2012року з штампом канцелярії суду про розсилку, вчиненим згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75.

Враховуючи факт належного сповіщення усіх учасників процесу про час та місце судового засідання, а також те, що неявка представників зазначених осіб не перешкоджає розгляду справи за апеляційною скаргою по суті в цьому судовому засіданні, будь-які клопотання, учасників процесу до апеляційного господарського суду про подальше відкладення розгляду справи, продовження строків розгляду не надходили, суд обмежений певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги, які спливають, то колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в цьому судовому засіданні ( ст.ст.75,99 ГПК України).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.05.2012року по цій справі від скаржника суд апеляційної інстанції вимагав письмово з»ясувати, саме яку ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2012року оскаржено, оскільки господарським судом прийнято дві ухвали 02.04.2012року за результатами розгляду скарги банку від 23.11.2011року та скарги банку від 13.12.2011року. Скаржником не було вчинено зазначених дій, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду не надійшла письмова заява скаржника про уточнення апеляційної скарги щодо предмету оскарження (ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2012року, прийнятої по скарзі від 23.11.2011року або від 13.12.2011року), підстави щодо припинення апеляційного провадження або залишення апеляційної скарги без розгляду відсутні, тому колегія суддів вважає, що розгляд по суті в апеляційному порядку підлягає ухвала господарського суду від 02.04.2012року, яка прийнята за результатами розгляду скарги на дії ліквідатора від 23.11.2011року, тобто надану банком раніше.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду Дніпропетровської області , дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення процесу присутнього представника учасника судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу господарського суду Дніпропетровської області слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

18.05.2011р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було порушено провадження у справі № 29/5005/6325/2011 про банкрутство ТОВ "Таміра", м. Дніпропетровськ за заявою останнього на підставі ст.51 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( а.с.1; т.1).

02.06.2011 року постановою господарського суду Дніпропетровської області у справі № 29/5005/6325/2011 (суддя Полєв Д.М.) було визнано банкрутом ТОВ «Таміра», м. Дніпропетровськ, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік, до 02.06.12р, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Дубницьку Н.Ю. ( а.с.14-18; т.6). Зазначена постанова господарського суду набрала законної сили ( ст.115 ГПК України), ні в апеляційному, ні в касаційному порядку змінена чи скасована не була, докази протилежного відсутні в матеріалах справи.

10.06. 2011 року в газеті "Урядовий курєр" №105 (4503) опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в порядку ст.51 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " ( а.с.31; т.6).

Відповідно до ст.51 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня офіційного оприлюднення ухвали про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Необхідними передумовами для звернення до суду з заявою на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутство" є дотримання боржником вимог ст.ст.105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст.60 Господарського кодексу України щодо порядку добровільної ліквідації.

Зокрема, статтею 105 ЦК України передбачено:

- учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення;

- учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу; виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи;

- з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи; комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється;

- комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи;

- комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Згідно частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України ( в ред.. ЗУ від 22.09.2011р. №3795-VI) юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії встановлені законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ( в ред.. ЗУ від 22.09.2011р. №3795-VI).

Відповідно до частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Статтею 60 Господарського кодексу України, встановлено, що ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом; орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію; ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до Закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки; одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання ( ч.5 ст.60 ГПК України в ред. ЗУ №2756-VI від 02.02.2010р.).

Частиною 1,4 ст.24 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено,що у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією; господарський суд має право призначити ліквідатором особу, яка виконувала повноваження розпорядника майна або (та) керуючого санацією боржника; у ліквідаційній процедурі господарський суд: розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.25 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством;аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до ч.4 ст.25 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси. Отже, скаржник є однією із осіб, які можуть оскаржувати дії ліквідатора в ліквідаційній процедурі в порядку ч.4 ст.25 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

02.12.2011р. ПАТ»КБ»Хрещатик»подано скаргу ( датована 23.11.2011року) на дії ліквідатора, яку обґрунтовано тим, що останнім незаконно включено до складу ліквідаційної маси банкрута нерухоме майно, яке належить на праві власності банку, а саме: нежитлова будівля літ."Х/2-1" площею 3 107,6 кв.м., розташована за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська,126 та нежитлові приміщення літ. "А-3" площею 5 736,4 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська,135/139. У зв'язку з чим, банк просив визнати неправомірними такі дії ліквідатора та зобов'язати виключити вище наведене нерухоме майно зі складу ліквідаційної маси боржника. ( а.с.19-20; т.1 копій).

02.04.2012 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі № 29/5005/6325/2011 (суддя Полєв Д.М.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю»Таміра», м.Дніпропетровськ до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю»Таміра», м.Дніпропетровськ про визнання банкрутом було відмовлено у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства»Комерційний Банк»Хрещатик», м.Київ на дії ліквідатора ТОВ»Таміра»Дубницької Н.Ю. ( а.с.1-3; копії матеріалів справи). Зазначена ухвала і є предметом апеляційного оскарження.

Як вбачається із матеріалів справи, у забезпечення виконання кредитних зобов'язань основного позичальника - ПФ "Апія", банкрутом передано в іпотеку банку нерухоме майно, за договором іпотеки №06/09-I від 28.05.2009р. - нежитлову будівлю літ."Х/2-1", загальною площею 3 107,6 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, буд.126; за договором іпотеки №21/07-1 від 26.11.2007р. - нежитлові приміщення в будинку літ "А-3", загальною площею 5 736,4 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 135/139( а.с.26-34; т.1 копій).

Зазначені обтяження на об»єкти нерухомості було внесено до Державного реєстру обтяжень ( а.с.47-57; т.1 копій).

У зв'язку з невиконанням кредитних зобов'язань основним позичальником, який не є боржником по цій справі, на підставі іпотечних договорів у КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" зареєстровано право власності на вищенаведене нерухоме майно за банком ( скаржником):

- 15.03.2011р. -на нежитлову будівлю літ."Х/2-1", загальною площею 3 107,6 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, буд.126, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №29828091 від 29.04.2011р.( а.с.136-138; т.1 копій).

- 17.03.2011р. -на нежитлові приміщення в будинку літ "А-3", загальною площею 5 736,4 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 135/139, що також підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №30222227 від 07.06.2011р.( а.с.133-135; т.1 копій).

Не погодившись із правомірністю наведеної перереєстрації права власності, такі дії КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" було оскаржено ліквідатором у судовому порядку.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.08.2011р. по справі №5023/3123/11, яку залишено без змін постановою Вищого господарського суду від 20.12.2011р., визнано незаконним рішення КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" про реєстрацію права власності за банком нежитлових приміщень літ."А-3", загальною площею 5 736,4 кв.м., розташованих за адресою м. Харків, вул. Плеханівська,135/139 та нежитлової будівлі літ. "Х/2-1", загальною площею 3 107,6 кв.м., розташованої за адресою м. Харків, вул. Плеханівська,126; постановлено анулювати запис в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності на наведене нерухоме майно за банком; зобов'язано КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" поновити в Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності за банкрутом на зазначене нерухоме майно. Отже, постановами Вищого господарського суду України та Харківського апеляційного господарського суду по справі № 5023/3123/11 встановлено законність раніше здійсненої реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за банкрутом. При цьому постанова Вищого господарського суду України є остаточною ( ст.115 ГПК України)(а.с.92-111; т.1 копій).

Частиною 2 ст.4-1 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.2 ст.35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо правомірної перереєстрації права власності на предмет нерухомості банком, посилання на ухвалу господарського суду Харківської області по справі №5023/3123/11 від 05.12.2011року ( а.с.61-64; том 1 копій) не приймаються.

Крім цього, Головним управлінням юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України на підставі скарги банку проведено позапланову перевірку додержання арбітражним керуючим Дубницькою Н.Ю. ліцензійних умов провадження господарської діяльності під час виконання нею обов'язків ліквідатора ТОВ "Таміра" ( а.с.84; т.1 копій).

За результатами перевірки складено відповідний акт, згідно з яким дії арбітражного керуючого Дубницької Н.Ю. при виконанні обов'язків ліквідатора ТОВ "Таміра" визнано правомірними та такими, що відповідають вимогам Закону про банкрутство ( а.с.85-86; т.1 копій).

Таким чином, оцінюючи зазначені вище докази, в сукупності, враховуючи висновки, викладені в постанові Харківського апеляційного господарського суду від 10.08.2011р. та Вищого господарського суду України від 20.12.2011р. по справі № 5023/3123/11, акт позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим Дубницькою Н.Ю. ліцензійних умов №1 від 08.12.2011р., господарським судом обґрунтовано встановлено, що дії ліквідатора ТОВ "Таміра" щодо включення майна до складу ліквідаційної маси боржника є правомірними.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону, правові підстави щодо зміни чи скасування оскаржуваної ухвали господарського суду Дніпропетровської області -відсутні, висновок, викладений в резолютивній частині оскаржуваної ухвали господарського суду відповідає вимогам закону, матеріалам, обставинам справи.

Керуючись ч.3-5 ст.49 ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства»Комерційний Банк «Хрещатик», м.Київ -залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2012р. у справі № 29/5005/6325/2011 -залишити без змін.

Судові витрати по справі за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути господарському суду Дніпропетровської області.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

повний текст постанови підписано 25.05.2012року.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В.Джихур

Суддя І.В.Тищик