КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11724/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Власенкова О.О.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" травня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

при секретарі - Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової адміністрації у м. Києві про скасування наказу від 15 липня 2011року №249-о та поновлення на посаді з виплатою заробітної плати ,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації у м. Києві про скасування наказу від 15 липня 2011року №249-о про припинення державної служби, поновлення на посаді головного державного податкового інспектора відділу супроводження актуальних і резонансних справ у судах юридичного управління ДПА у м.Києві, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з дня звільнення до дня поновлення на посаді, а також стягнення з ДПА у м.Києві завдану моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2011 року, а також задовольнити його позовні вимоги повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 07 жовтня 2009 року працював на посаді головного державного податкового інспектора відділу супроводження актуальних і резонансних справ у судах юридичного управління ДПА у м.Києві.

На виконання наказу ДПА у м.Києві від 14 червня 2011 року № 387 «Про результати службових розслідувань»прийнято Наказ ДПА у м.Києві від 15 липня 2011 року № 249-о «Про припинення державної служби ОСОБА_2.»за порушення вимог статті 5, частини 2 статті 17 Закону України «Про державну службу»та відповідно до пунктів 2 та 6 статті 30 Закону України «Про державну службу», а саме за недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених ст. 16 та за порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону припинено державну службу(а.с.12).

Як вбачається з результатів службового розслідування стосовно позивача складено Акт службового розслідування від 26 травня 2011 року № 100/14-012/26. в якому міститься висновок про невиконання ОСОБА_2 службових обов'язків, поширення завідомо неправдивих відомостей стосовно начальника юридичного управління Карпенко Н.І., порушення вимог Закону України «Про державну службу», Кодексу професійної етики працівника державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 07 лютого 2006 року № 59, у зв'язку з чим він підлягає звільненню(а.с.33-43).

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну службу»визначені основні обовязки державних службовців, серед яких, забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі. Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.

Пунктом 1.3 посадової інструкції головного державного податкового інспектора відділу супроводження актуальних та резонансних справ у судах юридичного управління ДПА у м.Києві ОСОБА_2, затвердженої та погодженої відповідними посадовими особами ДПА у м.Києві 07 жовтня 2009 року, визначено обов'язок позивача виконувати усі усні та письмові вказівки начальника відділу та управління.

З Акта розслідування вбачається, що перевіркою встановлено «неспроможність ОСОБА_2 забезпечити належне опрацювання процесуальних документів, численні недоліки в роботі, несупроводження справ у судах, формальний підхід до виконання службових обов'язків», а також не виконання доручення начальника відділу супроводження актуальних та резонансних справ у судах юридичного управління ДПА у м.Києві ОСОБА_4 від 17 січня 2011 року № 33/10-106 та від 24 січня 2011 року № 216/10-06 про складення у відповідності до вимог Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби в України, затвердженої наказом ДПА України від 01 липня 1998 року, внутрішні описи документів у справах, стороною у яких виступає ДПІ у Голосіївському районі м.Києва та СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП(а.с.33-43).

Судом першої інстанції також встановлено, що ОСОБА_2, був куратором ДПІ у Голосіївському районі м.Києва та забезпечував юридичний супровід судових справ, стороною у яких був цей орган державної податкової служби, а копії матеріалів таких справ підшивались в окремі справи та зберігались у ДПА в м.Києві.

На обґрунтування свого позову ОСОБА_2 наполягав на тому, що у повному обсязі виконав доручення щодо складення описів документів.

Однак, доводи позивача спростовуються наданими відповідачем доказами, а саме доповідними записками працівників відділу, в якому він працював, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, адресованими начальнику відділу ОСОБА_4, доповідною запискою ОСОБА_4 від 09 лютого 2011 року, адресованою начальнику юридичного управління ОСОБА_3 та актом відповідача від 13 квітня 2011 року № 58/14-012/26.

Крім того, допитаний за ініціативою суду свідок ОСОБА_4- начальник відділу, у якому працював позивач, також підтвердив неналежне виконання останнім доручень щодо складення опису документів.

Таким чином, при досліджені матеріалів справи, пояснення свідків суд першої інстанції прийшов до висновку про неналежне виконання ОСОБА_2П службових обов'язків, яке, хоча й, не призвело до будь-яких негативних наслідків для відповідача, але є порушенням позивачем ОСОБА_7 державного службовця в частині сумлінного виконання його обов`язків.

З Акту розслідування та інших матеріалів справи вбачається, що між позивачем і ОСОБА_3 існував конфлікт.

Позивач стверджував про упереджене до нього ставлення ОСОБА_3 через відмову виконувати її «злочинні вказівки», які полягали у неналежному забезпеченні захисту інтересів держави в судах за участю органів державної податкової служби, зокрема, під час розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 2а-2141/10/2670 за позовом ТОВ «Інвестиційна вагонна компанія».

Судом встановлено, що ОСОБА_3 заперечувала наведене, спростовуючи це довідкою Генеральної прокуратури України від 22 березня 2011 року про відсутність порушень законодавства посадовими особами ДПА у м.Києві під час супроводження згаданої вище судової справи.

Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення, зокрема, про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. При цьому негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

В своїх висновках суд першої інстанції зазначив, що притягнення особи до відповідальності шляхом її звільнення з роботи за поширення недостовірної інформацію законодавством не передбачена. Вирішення спорів про спростування недостовірної інформації належить до компетенції загального суду, а не адміністративного. Доказів про вирішення в судовому порядку такого спору суду не надано.

Разом з тим у даному випадку, на думку суду першої інстанції, має місце ситуація, яка свідчить про наявність так званого «конфлікту інтересів»відповідача, зокрема, відповідач стверджує про поширення позивачем недостовірної інформації щодо ОСОБА_3, тоді як згідно зі статтею 277 ЦК України саме відповідач вважається поширювачем такої інформації.

Як вбачається з Акту розслідування, в якому відображені пояснення начальника юридичного управління ДПА у м.Києві ОСОБА_3, згідно з якими протягом останнього часу у відділі супроводження актуальних та резонансних справ у судах виникали конфлікти, спричинені неетичною поведінкою позивача, що негативно позначалось на роботі відділу. Разом з тим зазначено про нецензурні висловлювання позивача на адресу начальника вказаного відділу ОСОБА_4, ігнорування виконання його вказівок та доручень, звернення до нього у грубій формі, висловлювання різних погроз.

Розглядаючи справу судом першої інстанції встановлено, відповідно до пояснень свідка ОСОБА_4, що на виконання його доручення позивачем були підготовлені положення про відділ супроводження актуальних та резонансних справ у судах юридичного управління ДПА у м.Києві та посадових інструкції працівників відділу за 2009, 2010 роки, які були втрачені у відділі. Разом із доповідною запискою від 09 березня 2011 року № 156/10-106 позивач надав ОСОБА_4 проекти опрацьованих ним інструкцій. Доповідна записка підписана позивачем особисто. В змісті цього документу були присутні некоректні висловлювання. Копії згаданих доповідної записки та посадової інструкції ОСОБА_4 містяться в матеріалах справи(а.с.33-43).

Про неетичну поведінку позивача стосовно ОСОБА_4 свідчить також пояснювальна записка останнього від 22 березня 2011 року, пояснювальні записки працівників відділу супроводження актуальних та резонансних справ у судах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 22 березня 2011 року, адресовані заступнику Голови ДПА у м.Києві Нізенку О.В.

Судом першої інстанції не прийняті заперечення позивача про причетність до виготовлення згаданих документів, оскільки допитаний за ініціативою суду свідок ОСОБА_11-голова комісії зі службового розслідуванні стосовно позивача теж зазначив про неетичну поведінку позивача.

Окрім того, наведені обставини викладені також в довідці ОСОБА_11І від 19 травня 2011 року, що є частиною матеріалів службового розслідування, де, окрім того, зазначено про погрози позивача звільнити його з роботи(а.с.77).

Відповідно ст. 5 Закону України "Про державну службу" державний службовець повинен сумлінно виконувати свої службові обов'язки, шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Згідно з п. 4 Кодексу професійної етики працівника державної податкової служби України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 07 лютого 2006 року № 59, працівники державної посадової служби у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, цим Кодексом, Кодексом честі працівника органу державної податкової служби України та загальними морально-етичними нормами поведінки у суспільстві.

Відповідно до п. 2 та 6 ст. 30 Закону України «Про державну службу», крім загальних підстав, передбачених КЗпП, державна служба припиняється у разі недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону; відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої ст. 17 цього Закону в частині обов`язку з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінного виконання своїх обов`язків.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що доводи відповідача про порушення позивачем ОСОБА_7 державного службовця знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, а наказ ДПА у м.Києві про припинення державної служби позивача є правомірним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо не погодження застосування відповідачем при припиненні державної служби ОСОБА_2 частини 2 ст.16 Закону України «Про державну службу», оскільки вказаною нормою передбачено, що державні службовці не можуть брати участь у страйках та вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу, так як в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження обставини, які б вказували на те, що відповідач був позбавлений можливості нормально функціонувати, тобто виконувати покладені на нього законодавством повноваження та завдання.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене судова колегія вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими та доведеними належними доказами по справі, ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає. Доводи апелянта в апеляційній скаргзі висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Ухвала складена та підписана в повному обсязі 28.05. 2012року.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Костюк Л.О.