КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12724/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"17" травня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Зозулі Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт»на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2011 року ТОВ «Трайгон-Експорт»звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 0005382308 та № 0005392308 від 10 серпня 2011 року.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2011 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що ним належними доказами підтверджено товарність операцій з ПП «Стилет-Юг», ПП «СВ-Інтерконтакт»та ТОВ «Контрол-Ком».

Під час судового засідання представники позивача підтримали свою апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законну і обґрунтовану поставу, а підстави для її зміни чи скасування -відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Трайгон-Експорт»-задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2011 року -скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Трайгон-Експорт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 07 квітня 2009 року по 31 березня 2011 року, про що складено акт № 1741/23-08/36469551 від 28 липня 2011 року.

На підставі вказаного акту відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення № 0005382308 від 10 серпня 2011 року яким позивачу були визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 40330 грн. 00 коп., з яких 32250 грн. 00 коп. -основний платіж та 8063 грн. 00 коп. -штрафні (фінансові) санкції та № 0005392308 від 10 серпня 2011 року яким позивачу були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 342060 грн. 00 коп., з яких 273648 грн. 00 коп. -основний платіж та 68414 грн. 00 коп. -штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями ТОВ «Трайгон-Експорт»звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Трайгон-Експорт»суд першої інстанції виходив з того, що угоди, укладені позивачем із ПП «Стилет-Юг», ПП «СВ-Інтерконтакт»та ТОВ «Контрол-Ком»містять ознаки фіктивності, а тому не можуть бути підставами для формування податкового кредиту та валових витрат.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він суперечить фактичним обставинам справи та вимогам закону.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг, а умовою віднесення витрат до складу валових витрат є фактичне придбання або виготовлення товарів (робіт, послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та валових витрат підлягає перевірці фактичне придбання (виготовлення) товару чи отримання послуги.

Формування податкового кредиту та валових витрат на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством -не передбачено.

У зв'язку з цим колегія суддів під час розгляду та вирішення даної справи вважає необхідним перевірити фактичне виконання ПП «Стилет-Юг», ПП «СВ-Інтерконтакт»та ТОВ «Контрол-Ком»своїх зобов'язань перед позивачем.

Судом встановлено, що між ТОВ «Трайгон-Експорт»та ПП «Стилет-Юг»було укладено договір купівлі-продажу № 67/н від 28 жовтня 2010 року. Згідно умов вказаного договору позивач придбав соняшник врожаю 2010 року у кількості 36 метричних тон вартістю 154799 грн. 86 коп., з яких 25799 грн. 88 коп. -податок на додану вартість.

На підтвердження фактичного виконання даного договору ТОВ «Трайгон-Експорт»надало ДПІ у Шевченківському районі м. Києва для перевірки видаткову накладну № РН-0000269 від 28 жовтня 2010 року, податкову накладну № 270 від 28 жовтня 2010 року та карточку рахунку з якої вбачається, що оплата товару була проведена 01 листопада 2010 року.

Контролюючим органом надані позивачем документи було визнано недостатніми для підтвердження правомірності їх дій щодо формування податкового кредиту та валових витрат з огляду на те, що в діяльності ПП «Стилет-Юг»наявні ознаки фіктивності. Зокрема, відповідач послався на те, що СВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було порушено кримінальну справу по факту створення ПП «Стилет-Юг»з метою прикриття незаконної діяльності.

Однак, вказані обставини не доведені у встановленому законом порядку. Крім того, в матеріалах справи наявні письмові докази, які підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору купівлі-продажу № 67/н від 28 жовтня 2010 року.

Дослідивши умови договору № 67/н від 28 жовтня 2010 року колегія суддів встановила, що позивачем було придбано у ПП «Стилет-ЮГ»36 метричних тон соняшнику урожаю 2010 року, який на час його придбання перебував на зберіганні у ПАТ «Кам'яномостівське ХПП».

З метою підтвердження перебування у ПАТ «Кам'яномостівське ХПП»на зберіганні соняшнику, належного ПП «Стилет-Юг», судом було направлено відповідний запит.

Листом № 100 від 05 квітня 2012 року ПАТ «Кам'яномостівське ХПП»підтвердило прийняття на зберігання від ПП «Стилет-Юг»у період з 16 по 30 жовтня 2010 року соняшнику у кількості 302 тон 360 кг урожаю 2010 року.

На підтвердження того, що 28 жовтня 2010 року ПП «Стилет-Юг»було передано позивачу 36 метричних тон соняшнику урожаю 2010 року представник ТОВ «Трайгон-Експорт», окрім раніше зазначених видаткової накладної № РН-0000269 від 28 жовтня 2010 року та податкової накладної № 270 від 28 жовтня 2010 року, надав суду складську квитанцію на зерно № 1422 від 28 жовтня 2010 року, видану ПАТ «Кам'яномостівське ХПП».

У відповідності до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні»зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво, просте складське свідоцтво, складську квитанцію.

Згідно ч. 1 ст. 43 вказаного Закону якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію.

Таким чином, складська квитанція № 1422 від 28 жовтня 2010 року є належним доказом прийняття на зберігання спірного товару.

ПАТ «Кам'яномостівське ХПП»вищевказаним листом № 100 від 05 квітня 2012 року підтвердило факт складення складської квитанції № 1422 від 28 жовтня 2010 року та повідомило, що вказаним складським документом було зафіксовано переоформлення 36 метричних тон соняшнику урожаю 2010 року від ПП «Стилет-Юг»на ТОВ «Трайгон-Експорт».

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що позивачем належними та допустимими доказами доведено фактичний перехід права власності на зерно від продавця до покупця за договором № 67/н від 28 жовтня 2010 року.

Також позивачем було надано суду докази подальшої реалізації придбаного у ПП «Стилет-Юг»зерна своєму контрагенту -ТОВ «Віойл Агро». Зокрема, позивачем було надано договір поставки № 1031-21010293150 від 27 жовтня 2010 року, укладений між ТОВ «Трайгон-Експорт»та ТОВ «Віойл-Агро», видаткову накладну № 1-28/10/10 від 28 жовтня 2010 року, податкову накладну № 2281010 від 28 жовтня 2010 року, виписки з особового рахунку, складську квитанцію на зерно № 1423 від 28 жовтня 2010 року.

Згідно вказаних документів позивачем було передано ТОВ «Віойл-Агро»196 тон 048 кг соняшнику.

З метою підтвердження того, що у складі вказаної партії товару позивач продав у тому числі 36 тон зерна, придбаного у ПП «Стилет-Юг», колегією суддів було витребувано у ПАТ «Кам'яномостівське ХПП»відомості про дату погашення складської квитанції № 1422 від 28 жовтня 2010 року.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні»після видачі зерна володільцям складських документів на зерно зернові склади повинні погасити прийняті складські документи на зерно шляхом відмітки на складському документі -«погашено». Погашені складські документи на зерно в повторний обіг не допускаються і виключаються з реєстру складських документів на зерно, про що робиться відповідний запис. Погашені складські документи зберігаються зерновим складом протягом трьох років.

Дата погашення складської квитанції № 1422 від 28 жовтня 2010 року, якою посвідчувалася перереєстрація спірного зерна з ПП «Стилет-Юг»на ТОВ «Трайгон-Експорт»співпадає з датою передачі соняшнику від ТОВ «Трайгон-Експорт»до ТОВ «Віойл-Агро».

Судом апеляційної інстанції було направлено запит до ТОВ «Віойл-Агро»з метою підтвердження перебування у правовідносинах з позивачем, однак вказаний запит ТОВ «Віойл-Агро»виконаний не був.

З огляду на те, що факт передачі зерна від позивача до ТОВ «Віойл-Агро»підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку, складеними як сторонами договору поставки № 1031-21010293150 від 27 жовтня 2010 року, так і сторонньою особою -ПАТ «Кам'яномостівське ХПП», та з огляду на невиконання ТОВ «Віойл-Агро»вимог суду протягом тривалого часу, колегія суддів визнала можливим продовжувати розгляд справи за наявними у дій письмовими доказами.

На думку колегії суддів всі наведені вище докази у своїй сукупності дають підстави вважати, що договір купівлі-продажу № 67/н від 28 жовтня 2010 року сторонами був фактично виконаний. Відтак, ТОВ «Трайгон-Експорт»правомірно сформувало податковий кредит та валові витрати на підставі документів, складених ПП «Стилет-Юг».

Судом встановлено, що між ТОВ «Трайгон-Експорт»та ПП «СВ-Інтерконтакт»було укладено наступні договори купівлі-продажу:

- № 52/Н від 12 жовтня 2010 року, предметом якого була пшениця 3 класу урожаю 2010 року у кількості 89,12 метричних тон вартістю 147048 грн. 00 коп., з яких 24508 грн. 00 коп. -податок на додану вартість. На підтвердження виконання вказаного договору до перевірки надані видаткова накладна № св-0000139 від 12 жовтня 2010 року та податкова накладна № 139 від 12 жовтня 2010 року.

- № 47/Н від 08 жовтня 2010 року, предметом якого була пшениця 3 класу урожаю 2010 року у кількості 85,92 метричних тон вартістю 141768 грн. 00 коп., з яких 23628 грн. 00 коп. -податок на додану вартість. На підтвердження виконання вказаного договору до перевірки надані видаткова накладна № св-0000120 від 09 жовтня 2010 року та податкова накладна № 120 від 09 жовтня 2010 року.

- № 37/Н від 06 жовтня 2010 року, предметом якого була пшениця 3 класу урожаю 2010 року у кількості 32,44 метричних тон вартістю 53526 грн. 00 коп., з яких 8921 грн. 00 коп. -податок на додану вартість. На підтвердження виконання вказаного договору до перевірки надані видаткова накладна № св-0000073 від 06 жовтня 2010 року та податкова накладна № 73 від 06 жовтня 2010 року.

- № 31/Н від 05 жовтня 2010 року, предметом якого була пшениця 3 класу урожаю 2010 року у кількості 32,12 метричних тон вартістю 52998 грн. 00 коп., з яких 8833 грн. 00 коп. -податок на додану вартість. На підтвердження виконання вказаного договору до перевірки надані видаткова накладна № св-0000058 від 05 жовтня 2010 року та податкова накладна № 58 від 05 жовтня 2010 року.

На підставі податкових накладних, виданих ПП «СВ-Інтерконтакт», позивачем було сформовано податковий кредит за жовтень 2010 року на загальну сум 65890 грн. 00 коп.

Відповідачем під час проведення перевірки було зроблено висновок про неправомірність дій ТОВ «Трайгон-Експорт»щодо формування податкового кредиту на підставі податкових накладних № 58 від 05 жовтня 2010 року, № 73 від 06 жовтня 2010 року, № 120 від 09 жовтня 2010 року та № 139 від 12 жовтня 2010 року з огляду на неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «СВ-Інтерконтакт»через його відсутність за зареєстрованим місцезнаходженням та з огляду на невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року податковою звітністю.

Колегія суддів вважає, що самі по собі обставини, наведені відповідачем в акті перевірки № 1741/23-08/36469551 від 28 липня 2011 року, з огляду на раніше наведений аналіз норм Закону України «Про податок на додану вартість», не можуть бути підставою вважати податковий кредит ТОВ «Трайгон-Експорт»за жовтень 2010 року на суму 65890 грн. 00 коп. не підтвердженим.

Фактичне виконання сторонами умов договорів № 31/Н від 05 жовтня 2010 року, № 37/Н від 06 жовтня 2010 року, № 47/Н від 08 жовтня 2010 року та № 52/Н від 12 жовтня 2010 року підтверджується вищезазначеними видатковими та податковими накладеними, посилання на які міститься в акті перевірки та копії яких приєднані до матеріалів даної справи.

Крім того, на підтвердження отримання зерна від ПП «СВ-Інтерконтакт»позивач надав суду докази його подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно пояснень представника позивача пшениця, придбана у ПП «СВ-Інтерконтакт», була реалізована ТОВ СП «Нібулон»на підставі договору поставки № 13/2010/EXW від 30 квітня 2010 року.

Відповідно до п. 5.1 договору поставки № 13/2010/EXW від 30 квітня 2010 року позивач зобов'язувався здійснити доставку товару ТОВ СП «Нібулон».

В свою чергу позивач, укладаючи з ПП «СВ-Інтерконтакт»договори № 31/Н від 05 жовтня 2010 року, № 37/Н від 06 жовтня 2010 року, № 47/Н від 08 жовтня 2010 року та № 52/Н від 12 жовтня 2010 року, у п. 6 обумовив, що продавець здійснює поставку придбаного зерна на адресу ТОВ СП «Нібулон».

Таким чином, з метою перевірки фактичного придбання позивачем у ПП «СВ-Інтреконтакт»пшениці 3 класу урожаю 2010 року суду необхідно перевірити його транспортування до ТОВ СП «Нібулон».

В матеріалах даної справи наявні копії товарно-транспортних накладних серії 01АА № 426832 від 09 жовтня 2010 року (перевізник -ПП «Пристиж»), № 426861 від 09 жовтня 2010 року (перевізник -ПП «Троянда»), № 426854 від 09 жовтня 2010 року (перевізник -АТП 14844), № 426859 від 12 жовтня 2010 року (перевізник -ПП «Троянда»), № 426860 від 12 жовтня 2010 року (перевізник -ПП Курінський), № 426867 від 12 жовтня 2010 року (перевізник -АТП 14844), № 426830 від 06 жовтня 2010 року (перевізник -ПП «Пристиж»), № 426831 від 05 жовтня 2010 року (перевізник -ПП «Пристиж»).

Замовником (платником) перевезення пшениці, згідно вказаних накладних, є ПП «СВ-Інтреконтакт», вантажовідправником -ТОВ «Трайгон-Експорт», а вантажоодержувачем -ТОВ СП «Нібулон».

На підтвердження достовірності вказаних документів колегією суддів представника позивача було зобов'язано вручити відповідні запити перевізникам.

Листом від 05 квітня 2012 року ПП ОСОБА_1, листом від 04 травня 2012 року СФХ «Троянда-В»та листом № 31 від 03 травня 2012 року ТДВ «Доманівське АТП 14844»підтвердили факт надання ПП «СВ-Інтерконтакт»послуг перевезення зерна та складення вищевказаних товарно-транспортних накладених.

Згідно додаткових пояснень представника ТОВ «Трайгон-Експорт»вручити запит ПП «Пристиж»не виявилося можливим.

Також позивачем було надано суду лист ТОВ СП «Нібулон»№ 3833/03-26 від 10 квітня 2012 року, яким контрагент підтверджує факт відвантаження продукції за вище переліченими товарно-транспортними документами.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що фактичне виконання сторонами умов договорів № 31/Н від 05 жовтня 2010 року, № 37/Н від 06 жовтня 2010 року, № 47/Н від 08 жовтня 2010 року та № 52/Н від 12 жовтня 2010 року підтверджене належними та достатніми письмовими доказами, які приєднані до матеріалів даної справи.

Відповідно, ТОВ «Трайгон-Експорт»правомірно сформувало податковий кредит за жовтень 2010 року на підставі податкових накладних, виданих ПП «СВ-Інтерконтакт».

Судом встановлено, що між ТОВ «Трайгон-Експорт»та ТОВ «Контрол-Ком»було укладено договір купівлі-продажу № 83/Н від 06 грудня 2010 року, предметом якого було 180 метричних тон соняшнику урожаю 2010 року вартістю 756000 грн. 00 коп. та № 80/Н від 01 грудня 2010 року, предметом якого було 150 метричних тон сої врожаю 2010 року вартістю 477289 грн. 80 коп.

Згідно акту перевірки № 1741/23-08/36469551 від 28 липня 2011 року на підтвердження фактичного виконання вказаних договорів позивачем були надані накладні № 4-12 від 08 грудня 2010 року на соняшник та № 2-12 від 02 грудня 2010 року на сою, податкові накладні № 41210 від 08 грудня 2010 року та № 21210 від 02 грудня 2010 року.

На підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Контрол-Ком», позивачем було у грудні 2010 року сформовано податковий кредит на загальну суму 181958 грн. 22 коп.

Відповідач вважає вказану суму податкового кредиту непідтвердженою з огляду на те, що ТОВ «Контрол-Ком»у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року не відобразило своїх податкових зобов'язань за договорами № 83/Н від 06 грудня 2010 року та № 80/Н від 01 грудня 2010 року. Також податковий орган послався на те, що вказана юридична особа відсутня за зареєстрованим місцезнаходженням, а її свідоцтво платника податку на додану вартість -анульоване.

Разом з тим, свідоцтво ТОВ «Контрол-Ком»як платника податку на додану вартість було анульоване 26 січня 2011 року, в той час як податкові накладні № 41210 та № 21210 були видані 08 грудня 2010 року та 02 грудня 2010 року відповідно.

Інші обставини, наведені відповідачем, самі по собі обставини не можуть бути підставою вважати податковий кредит ТОВ «Трайгон-Експорт»за грудень 2010 року на суму 181958 грн. 22 коп. не підтвердженим.

Перевіряючи наявність доказів фактичного виконання сторонами договору № 83/Н від 06 грудня 2010 року своїх зобов'язань колегія суддів встановила наступне.

Соняшник, який позивачем було придбано у ТОВ «Контрол-Ком», на час укладення договору № 83/Н від 06 грудня 2010 року перебував на зберіганні у ТОВ «Людмилівський елеватор». Вказана обставина була підтверджена листом ТОВ «Людмилівський елеватор»№ 374 від 10 квітня 2012 року та доданим до нього Реєстром складських квитанцій за період з 01 січня 2010 року по 01 січня 2011 року.

Перехід права власності на 180 метричних тон соняшнику урожаю 2010 року від ТОВ «Контрол-Ком»до ТОВ «Трайгон-Експорт»підтверджується складською квитанцією № 6276 від 08 грудня 2010 року, виданою ТОВ «Людмилівський елеватор».

В подальшому позивач продав вказане зерно ТОВ «Креатин-Постач»за договором купівлі-продажу № 171/Киев від 02 грудня 2010 року. Перехід права власності на 180 метричних тон соняшнику урожаю 2010 року від ТОВ «Трайгон-Експорт»до ТОВ «Креатин-Постач»підтверджується складською квитанцією № 6276 від 08 грудня 2010 року, виданою ТОВ «Людмилівський елеватор».

Дата погашення складської квитанції № 6276 від 08 грудня 2010 року відповідає даті видачі складської квитанції № 6275 від 08 грудня 2010 року.

Таким чином, фактичний перехід права власності на товар, обумовлений договором № 83/Н від 06 грудня 2010 року, від продавця до покупця підтверджений належними письмовими доказами.

Перевіряючи наявність доказів фактичного виконання сторонами договору № 80/Н від 01 грудня 2010 року своїх зобов'язань колегія суддів встановила наступне.

Згідно п. 6 договору № 80/Н від 01 грудня 2010 року ТОВ «Контрол-Ком»зобовязувалося доставити 150 метричних тон сої врожаю 2010 року до ТОВ «Людмилівський елеватор».

Виконання ТОВ «Контрол-Ком»своїх зобов'язань підтверджується товарно-транспортними накладними серії 01АА № 487191, № 487197/а, № 487197, № 487193 та № 487192 від 02 грудня 2010 року. Згідно вказаних документів замовником (платником) та вантажовідправником сої було ТОВ «Контрол-Ком», вантажоодержувачем -ТОВ «Трайгон-Експорт», а пунктом розвантаження -ТОВ «Людмилівський елеватор».

Факт прийняття ТОВ «Людмилівський елеватор»02 грудня 2010 року на зберігання від ТОВ «Трайгон-Експорт»сої підтверджується складською квитанцією на зерно № 6222 від 02 грудня 2010 року.

Також позивачем було надано докази використання придбаного у ТОВ «Контрол-Ком»товару в межах власної господарської діяльності шляхом його продажу ПІІ «Сєрна»за договором № NP-644-10 від 01 грудня 2010 року.

Передача сою від позивача до ПІІ «Сєрна»підтверджується видатковими накладними № 2-06/12/10 від 06 грудня 2010 року та № 1-07/12-10 від 07 грудня 2010 року, податковими накладеними № 3061210 від 06 грудня 2010 року та № 1071210 від 07 грудня 2010 року, актами прийому-передачі від 06 грудня 2010 року та від 07 грудня 2010 року, а також складськими квитанціями на зерно № 6266 від 07 грудня та № 6252 від 06 грудня 2010 року.

Дата погашення складської квитанції на зерно № 6222 від 02 грудня 2010 року відповідає даті видачі складської квитанції на зерно № 6252 від 06 грудня 2010 року.

Факт видачі та погашення вищезазначених складських квитанції підтверджено листом ТОВ «Людмилівський елеватор»№ 374 від 10 квітня 2012 року.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що фактичний перехід права власності на товар, обумовлений договором № 80/Н від 01 грудня 2010 року, від продавця до покупця підтверджений належними письмовими доказами.

Таким чином, висновки акту перевірки № 1741/23-08/36469551 від 28 липня 2011 року щодо неправомірності дій ТОВ «Трайгон-Експорт»щодо формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих ПП «Стилет-Юг», ПП «СВ-Інтерконтакт»та ТОВ «Контрол-Ком», не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «Трайгон-Експорт»спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 20 жовтня 2011 року, та є підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було невірно встановлено фактичні обставини справи, не надано належної оцінки дослідженим доказам та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Трайгон-Експорт»-задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2011 року -скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт» -задовольнити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2011 року -скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт»-задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0005382308 та № 0005392308 від 10 серпня 2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.