КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1987/11 Головуючий у 1-й інстанції: Наполов М.І.

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" квітня 2012 р. м. Київ

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області на постанову Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 11 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахування і виплати додаткової пенсії та доплати до неї, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області (далі -УПФУ в Новгород-Сіверському районі) про визнання протиправними дій щодо не здійснення нарахування і виплати додаткової пенсії як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком і доплати до неї в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та зобов'язання здійснити такі виплати з січня 2011 року по червень 2011 року.

Постановою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 11 липня 2011 року позов задоволено, визнано неправомірними дії УПФУ в Новгород-Сіверському районі щодо не здійснення нарахування і виплати додаткової пенсії як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком і доплати до неї в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та зобов'язання здійснити такі виплати з 01.01.2011 по 18.06.2011 з врахуванням проведених виплат.

На вказану постанову УПФУ в Новгород-Сіверському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач належить до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії та отримує пенсію за віком, що підтверджується копією посвідчення в матеріалах справи.

Згідно матеріалів справи, позивач постійно проживає на території, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 23 липня 1991 року № 106 віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю та є непрацюючим пенсіонером, що не оскаржується відповідачем.

Згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, зокрема у зоні посиленого радіоекологічного контролю підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, а відповідно до неї в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Згідно ст. 51 цього ж Закону особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія, заподіяна за шкоду здоров'ю, визначається у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.

Всупереч ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсійні виплати здійснювались позивачу в розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28 травня 2008 року № 530.

З огляду на загальні засади приорітетності законів над підзаконними актами Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28 травня 2008 року № 530, а тому відповідач неправомірно здійснював пенсійні виплати позивачу в меншому розмірі ніж це встановлено ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якого мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Крім того, будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, а тому при розрахунку належних позивачу виплат встановлених до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підлягає застосуванню розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу УПФУ в Новгород-Сіверському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 11 липня 2011 року - без змін, оскільки вона відповідає нормам матеріального права.

Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 11 липня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Бистрик Г.М.

Ісаєнко Ю.А.