УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа 0604/2-1134/12

Категорія 45

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Широкової Л.В.,

суддів Снітка С.О., Худякова А.М.,

при секретарі судового

засідання Ходаківській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 04 квітня 2012 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою на якій знаходиться його водопровідний колодязь та відшкодування 4 тис. грн. моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог вказував, що він є власником будинку АДРЕСА_1, а ОСОБА_3 є його сусідом та проживає по АДРЕСА_2. Відповідач чинить йому перешкоди в користуванні системою водопостачання, самовільно захопив частину земельної ділянки загального користування, на якій знаходиться його водопровідний колодязь та встановив паркан. Посилаючись на наведене просив суд задовольнити позов.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 04 квітня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обґрунтовуючи свої вимоги про звільнення самовільно зайнятої відповідачем частини земельної ділянки та відшкодування моральної шкоди, позивач послався на те, що відповідач, самовільно зведеним парканом на земельній ділянці загального користування, чинить йому перешкоди в користуванні водопровідним колодязем, до якого він не має доступу.

Суд дослідив зазначені докази в судовому засіданні у відповідності до вимог ЦПК і встановив, що позивач у вісімдесятих роках минулого століття здійснив підключення до належної КП „Житомирводоканал" водопровідної мережі, за наявності якої і було розроблено та погоджено проект щодо підключення його будинку до водогінної мережі шляхом врізки до останньої, тобто без облаштування шахтового колодязя, як це передбачено проектною документацією. З пояснень сторін та проекту, судом першої інстанції встановлено, що напроти належного позивачу будинку на землях міської ради, останнім мав бути облаштований шахтовий колодязь, який за технічними вимогами (діаметр не менше 1 м, в глибину до 2-х метрів, бетонне кільце) і повинен мати кран, що перекриває доступ води до його будинку. Проте, при проведенні обстеження земельних ділянок сторін такий колодязь відсутній. Його місцезнаходження ОСОБА_2 вказати не зміг, не вдалося його знайти і за допомогою спеціального приладу, що вказує знаходження пустоти під земельним(асфальтовим) шаром. Судом встановлено, що ОСОБА_2 облаштував водопровідний колодязь у дворі будинку, що не відповідає проекту підключення будинку до центральної водомережі та технічним вимогам до шахтових колодязів. З боку відповідача має місце незначний захват земельної ділянки під якою знаходиться водомережа, проте, цей захват землі не перешкоджає доступу до водомережі позивача, шахтового колодязю під нею немає.

Таким чином, встановивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач не довів в судовому засіданні ті, обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Доводи апелянта про те, що самовільно зайнята земельна ділянка, на якій відповідач встановив паркан є тротуаром, та що цим чиняться йому перешкоди в користуванні вулицею є безпідставними та такими, що не впливають на законність судового рішення, оскільки суд вирішував спір щодо чинення перешкод відповідачем позивачу в користуванні водопровідним колодязем.

Рішення суду відповідає вимогам закону та встановленим обставинам справи, підстав для його зміни або скасування немає.

Керуючись ст.ст.303,304,307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 04 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :