КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10769/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" квітня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Грищенко Т.М.,

суддів - Лічевецького І.О., Петрика І.Й.,

при секретарі - Луцак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Осмос Плюс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2011 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Осмос Плюс" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Осмос Плюс" звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 0000552320 від 25 травня 2011 року, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 47610,00 грн.

Натомість, на думку відповідача, товари позивачем фактично у ТОВ "Вемос-Сервіс" та ТОВ "Альстер" не придбавалися, а витрати на придбання товарів та поставку таких товарів, які позивач відніс до складу валових є надуманими у звязку з чим відповідач вважає, що позивач не мав правових підстав для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до п.п. 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2011 р. відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати оскаржувану постанову як таку, що постановлена судом з порушенням норм діючого законодавства та постановити нову, якою задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися в апеляційну інстанцію, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Осмос Плюс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 31 вересня 2010 року, на підставі якої складено акт перевірки від 16 грудня 2010 року.

Як вбачається з акту перевірки податковим органом встановлені порушення ст. 7 п. 7.2 п. 7.3 п. 7.4 п. 7.5 пп. 7.2.1 пп. 7.2.3 пп. 7.2.4 пп.7.2.6 пп. 7.3.1 пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 пп. 7.5.4 ст. 4 п. 4.1 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 31740,00 грн., в тому числі по періодам: березень 2009 року 18954,00 грн.; червень 2009 року 12786,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення рішення № 0000552320 від 25 травня 2011 року, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 47 610,00 грн., з якої 31 7410,00 грн. основного платежу та 15870,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи 01 грудня 2008 року між ТОВ "Вемос-Сервіс" (продавець) з однієї сторони та ТОВ "Осмос Плюс" (покупець) з другої сторони було укладено договір купівлі продажу товарів № /5/0112, відповідно до якого продавець зобовязується передати покупцю у власність товар до специфікації № 1 від 01 грудня 2008 року, що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобовязується прийняти й оплатити такий товар.

Також, між згаданими підприємствами було укладено договір купівлі продажу товарів № 3 від 08 січня 2009 року, предмет якого ідентичний предмету договору № /5/0112 від 01 грудня 2008 року.

На підтвердження виконання вказаних договорів ТОВ "Вемос-Сервіс" на адресу ТОВ "Осмос Плюс" було виписано ряд податкових накладних.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, дійшов обгрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається, наявна в матеріалах справи специфікація № 1 від 08 січня 2009 року, яка є невідємною частиною договору № 3 від 08 січня 2009 року, не містить ціни товару та його кількості, що суперечить умовам згаданого договору.

Так, в матеріалах справи наявні прибуткові накладні, складені ТОВ "Осмос Плюс" та ТОВ "Вемос-Сервіс" № № 50, 52, 53 від 02, 23 та 24 березня відповідно, згідно яких постачальник поставив на адресу позивача зазначений у цих накладних товар.

Крім того, колегія звертає свою увагу, що всі прибуткові накладні не підписані жодною уповноваженою особою ТОВ "Вемос-Сервіс".

Так, колегія зазначає, що зібраними у справі та дослідженими судом першої інстанції доказами у їх сукупності, підтверджується фіктивність господарських операцій ТОВ "Осмос Плюс" та ТОВ "Вемос-Сервіс", яке має ознаки фіктивного підприємства.

Також, колегія вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до акту № 1817 від 02 квітня 2008 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва було анульовано реєстрацію ТОВ "Альстер", як платника податку на додану вартість.

Також, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 20 березня 2008 року було внесено запис припинення державної реєстрації юридичної особи ТОВ "Альстер" у звязку із визнанням її банкрутом.

Таким чином, наведені обставини вказують на відсутність правових підстав та технічної можливості ТОВ "Альстер" вести будь-яку господарську діяльність і виписувати податкові накладні за господарськими операціями.

З наявного, в матеріалах справи договору (з додатками) № 137/БМТЗ-09 від 25 березня 2009 року, згідно якого ТОВ "Осмос Плюс" постачала на адресу АЕК "Київенерго" продукцію по ціні нижчій ніж та, по якій купувала цю ж продукцію у ТОВ "Альстер", що свідчить про відсутність господарської вигоди у позивача, на відміну від податкової.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду дійшла наступного.

Такі правові норми, як п.п. 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (у редакції Закону України від 30.11.2006 р. 398-V), п.п. 7.4.5. п.7.4., .п. 7.2.6. п.7.2. ст.7, п. 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.97р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг) , та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

Наведені правові норми не дають підстави суду вважати такі податкові накладні первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону, тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем товарів у ТОВ "Альстер" та ТОВ "Вемос-Сервіс". Також, колегія зазначає, що господарські операції з купівлі-продажу товарів між ТОВ "Осмос Плюс" та контрагентами: ТОВ "Альстер", ТОВ "Вемос-Сервіс" фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами

Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, що позовні вимоги позивача є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування рішення суду.

Згідно ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Осмос Плюс" -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2011 р. -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Петрик І.Й.