КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-834/11 Головуючий у 1-й інстанції: Стельмах А.П.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" квітня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Горяйнова А.М., Грибан І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Сосницькому районі Чернігівської області на постанову Сосницького районного суду Чернігівської області від 29.03.2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Сосницькому районі Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 09.03.2011 року звернувся до Сосницького районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до УПФУ в Сосницькому районі Чернігівської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату доплати, передбаченої ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.02.2008 року.

Ухвалою Сосницького районного суду Чернігівської області від 12.03.2011 року позовні вимоги за період з 01.02.2008 року по 08.09.2010 року залишено без розгляду.

Постановою Сосницького районного суду Чернігівської області від 29.03.2011 року позовні вимоги задоволено за період з 09.09.2010 року по 29.03.2011 року з урахуванням проведених виплат.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи та відноситься до 4 категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Дана обставина підтверджується відповідним посвідченням.

У відповідності до вимог ст. 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 51 Закону, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Всупереч ст. 51 Закону позивачу вказана доплата виплачувалася частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на те, що Закон має вищу юридичну силу в порівняні з постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 року, відповідач неправомірно виплачував позивачу додаткову пенсію та доплату до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 Закону.

Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. (ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

В свою чергу, чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною правовою нормою, мінімального розміру пенсії за віком.

Крім того, ст. 22 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Сосницькому районі Чернігівської області -залишити без задоволення.

Постанову Сосницького районного суду Чернігівської області від 29.03.2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Грибан І.О.