КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-7960/11 Головуючий у 1-й інстанції: санін В.М.

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" квітня 2012 р. м. Київ

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання перерахування та виплати основної та додаткової пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква Київської області (далі -УПФУ в м.Біла Церква) про визнання протиправними дій щодо не здійснення нарахування та виплати основної пенсії із розрахунку не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, додаткової пенсії як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за віком відповідно до ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та зобов'язання здійснити такі виплати з 01.01.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2010.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2010 року позовні вимоги з 01.01.2008 по 12.03.2010 залишено без розгляду.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2011 року позов було задоволено, визнано протиправними дії УПФУ в м.Біла Церква щодо не нездійснення нарахування і виплати позивачу основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за віком відповідно до ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язано здійснити такі виплати з 13.03.2010, з урахуванням проведених виплат.

На вказану постанову УПФУ в м.Біла Церква подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, позивач належить до осіб, які є інвалідами 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до постраждалих осіб 1 категорії та постійно проживає на території, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 23 липня 1991 року № 106 віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю та є непрацюючим пенсіонером, що не оскаржується відповідачем.

Згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю підвищуються в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 2 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 54 вказаного Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 2 групи щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.

Всупереч ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсійні виплати здійснювались позивачу в розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 № 654.

З огляду на загальні засади приорітетності законів над підзаконними актами Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»від 16.07.2008 № 654, а тому відповідач неправомірно здійснював пенсійні виплати позивачу в меншому розмірі ніж це встановлено ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Крім того, будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, а тому при розрахунку належних позивачу виплат встановлених до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підлягає застосуванню розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу УПФУ в м.Біла Церква необхідно залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2011 року - без змін, оскільки вона відповідає нормам матеріального права.

Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква Київської області залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Бистрик Г.М.

Ісаєнко Ю.А.