справа № 0670/2489/12
категорія 10.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2012 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Семенюк М.М.,
при секретарі - Степанові П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Управління Державної автомобільної інспекції в Житомирській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області
про визнання дій неправомірними, стягнення 6913,00 грн.,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії Управління Державної автомобільної інспекції в Житомирській області, як полягали в зобов"язанні її сплатити 6913,00 грн. збору на обов"язкове державне пенсійне страхування при реєстрації 13.12.2011 року придбаного нею автомобіля та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області через Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області шляхом списання з відповідного рахунку на її користь 6913,00 грн. примусово сплаченого збору на обов"язкове державне пенсійне страхування.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при реєстрації купленого нею автомобіля марки Ford Kuga 2.0 140 PS Stage V with DPF за ціною 273800,00 грн., її в реєстраційному відділі Державної автомобільної інспекції у Житомирській області було зобов"язано сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 6845,00 грн. (3 % вартості автомобіля). Крім того зазначає, що обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобілів. Оскільки позивач не є платником збору у разі відчуження автомобіля, тому жодних підстав для його сплати не було.
Позивач в судове засідання не прибула, згідно письмової заяви просила розгляд справи проводити у її відсутність.
Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області в судове засідання не прибув. До суду надав письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову та розгляд справи проводити у його відсутність.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і просив відмовити у їх задоволенні, з підстав, викладених у письмових запереченнях. Пояснив, що Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначений порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі юридичними та фізичними особами при відчуженні легкових автомобілів, крім автомобілів якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом. Крім того зазначив, що вказані кошти зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України. Оскільки кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України, вимога позивача про повернення сплаченого збору є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Представник Управління Державної автомобільної інспекції в Житомирській області в судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що пунктом 14 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою КМ України № 1740 від 03.11.1998 р. визначено, що органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору. А тому, працівники управління ДАІ в Житомирській області діяли відповідно до чинного законодавства, ніякого примусу на позивача щодо сплати вказаного збору не здійснювали, а лише роз"яснили порядок реєстрації автомобіля.
Проаналізувавши досліджені по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
12 грудня 2011 р. позивач придбала автомобіль Ford Kuga 2.0 140 PS Stage V with DPF за ціною 273800,00 грн. на підставі Договору ММГ 260/11 від 12 грудня 2011 р.
13 грудня 2011 р. при реєстрації вказаного автомобіля в органах ДАЇ позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 3 % від вартості автомобіля в сумі 6845,00 грн., що підтверджується квитанцією про сплату збору № 42 від 13 грудня 2011 р.
Пунктом 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Однак, відповідно до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 (далі - Порядок) платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування з операцій по відчуженню легкових автомобілів є особа, яка набула право власності на автомобіль.
Зокрема, приписами пункту 12 Порядку встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом, зокрема, купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).
Відповідно до пункту 13 Порядку, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість.
Проте, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами та відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в Постанові від 01 листопада 1996 року № 9 (п. 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Таким чином, з аналізу вищевикладених обставин справи у співвідношенні із нормами законодавства вбачається, що обов'язок сплати судового збору не може бути покладений на особу, яка набуває право власності на автомобіль, у відповідності до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740, оскільки це суперечить акту вищої юридичної сили.
Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачена сплата збору лише при відчуженні автомобіля, а не при його купівлі (придбанні).
На підставі викладеного суд зазначає, що позивач не є платником збору з відчуження автомобіля, відповідно сплачені нею кошти в сумі 6845,00 грн., що складають 3% від вартості автомобіля, є такими, що сплачені без наявності законних підстав.
Згідно пункту 15 Порядку, збір в сумі 6845,00 грн. був сплачений позивачем на рахунок з спеціального обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкритому в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Житомирській області.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення вказаних коштів підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про визнання неправомірними дій відділу Державної автомобільної служби, які полягали у зобов"язанні сплати збору на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування у розмірі 6913,00 грн. (6845,00 грн. - збір, 68,00 грн. - послуги банку), то суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано жодних доказів щодо примусового зобов"язання його управлінням ДАІ у Житомирській області сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-162 КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 6845,00 грн. через Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області.
Присудити ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у розмірі 107,30 грн. з Державного бюджету України, зобов"язавши орган Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: М.М. Семенюк
Повний текст постанови виготовлено: 28 травня 2012 р.