КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-1401/11 Головуючий у 1-й інстанції: Унятицький Д.Є.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"22" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П.,

суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області на постанову Бородянського районного суду Київської області від 04 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити недоотримані суми пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії.

Постановою Бородянського районного суду Київської області від 04 березня 2011 року позовні вимоги задоволено.

Крім того, постанову допущено до негайного виконання.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, судове рішенням та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є непрацюючим пенсіонером, віднесений до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю та є дитиною війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У відповідності до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесених до категорії 4, додаткова пенсія, заподіяна за шкоду здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищується на одну мінімальну заробітну плату.

Нарахування позивачу пенсії відповідно до положень ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року та Постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагають вказані Закони.

З огляду на те, що вищезазначені закони мають вищу юридичну силу в порівняні з вищевказаними Постановами КМУ, відповідач неправомірно виплачував позивачу пенсію в меншому розмірі.

Разом з тим, при винесенні рішення, судом першої інстанції було передбачене його негайне виконання без зазначення строку такого виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідна норма визначає категорії адміністративних справ, постанови у яких виконуються або можуть виконуватися негайно, тобто до набрання постановою законної сили.

Оскільки судом першої інстанції не було зазначено межі суми стягнення, що визначені законом, рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Згідно до ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає (ч. 10 ст. 183-2 КАС України).

Керуючись ст.ст. 160, 167, 197, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області -задовольнити частково.

Абзац четвертий резолютивної частини постанови Бородянського районного суду Київської області від 04 березня 2011 року -змінити, виклавши його наступним чином:

«Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць».

В іншій частині постанову -залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.