ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________________

У Х В А Л А

"25" квітня 2012 р.Справа № 13/7/12-Б-10

За заявою товариства з обмеженою відповідальністю „Пром-Лізинг"

м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю „Подільський граніт",

с. Нова Синявка Старосинявського району Хмельницької області

про визнання банкрутом (розгляд заяви з додатковими вимогами

ініціюючого кредитора -ТзОВ „Пром-Лізинг" м. Київ у сумі 986 019, 13 грн.)

Суддя Матущак О.І.

За участю представників сторін:

ініціюючого кредитора: ОСОБА_1 по довіреності № 10/01-12 від

10.01.2012 р.;

кредиторів: ОСОБА_2 по довіреності від 20.06.2011р. від ПАТ

„Державний ощадний банк";

ОСОБА_3- представника УПФ України в Старосинявському районі за довіреністю №883/06 від 08.04.2010 р.;

боржника: не з'явився;

за участю: арбітражного керуючого - розпорядника майна Аверкина В.В.

Ухвалою господарського суду від 15.03.2010 р. порушено провадження у справі № 7/12-Б-10 про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю „Подільський граніт", с. Нова Синявка Старосинявського району Хмельницької області та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 24.06.2010 р. визнано безспірними вимоги ініціюючого кредитора загалом у сумі 741 503,38 грн., зобов'язано його подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство та призначено розпорядником майна - арбітражного керуючого Аверкіна В.В.

Ухвалою від 19.11.2010 р. затверджено реєстр вимог кредиторів та призначено перші збори кредиторів.

Крім цього, окремою ухвалою від цього ж 19.11.2010 р. з урахуванням вимог ч.8 ст. 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визнано додаткові вимоги ініціюючого кредитора -ТзОВ „Пром-Лізинг" у сумі 950 919,97 грн., з яких 843 779,1 грн. основного боргу та 107 140,87 грн. пені.

Таким чином, до реєстру вимог кредиторів вимоги ініціюючого кредитора винесено загалом у сумі 1 684 777,67 грн., з яких 1 560 489,11 грн. основного боргу та 124 288,56 грн. пені.

У заяві з додатковими вимогами ініціюючий кредитор просив їх визнати загалом у сумі 986 019,13 грн., але якщо додати усі детальні нарахування то загалом сума додаткових вимог складає 992 891,96 грн., з яких 660 623,29 грн. основного боргу, 36 011,92 грн. 3% річних, 189 115,88 грн. заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції та 107 140,87 грн. пені.

30.11.2010р. боржником подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного господарського суду на ухвалу суд першої інстанції від 19.11.2010 р., яким матеріали справи надіслано до Рівненського апеляційного господарського суду на підставі розпорядження Вищого господарського суду України №45-р від 09.12.2010 р.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.07.2011р. апеляційну скаргу боржника - ТзОВ "Подільський граніт" задоволено частково, скасовано ухвали щодо окремих вимог конкурсних кредиторів та додаткової вимоги ініціюючого кредитора, прийнято нові рішення щодо таких вимог. Проте, постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2011 р., ухвалу апеляційної інстанції від 08.07.2011 р. скасовано в цілому та ухвали суду першої інстанції прийняті за наслідками розгляду справи у попередньому засіданні від 19.10.2010 р. про затвердження реєстру вимог кредиторів, щодо розгляду грошових вимог конкурсного кредитора - ВАТ „Державний Ощадний банк України" в особі Головного управління по м. Києву та Київській області та щодо розгляду додаткових грошових вимог ініціюючого кредитора -ТзОВ „Пром-Лізинг" м.Київ.

Вказаною постановою касаційної інстанції справу повернуто на новий розгляд господарському суду Хмельницької області в частині скасованих ухвал.

Щодо додаткових вимог ініціюючого кредитора, Вищий господарський суд України зазначив, що суд першої інстанції визнав додаткові грошові вимоги ініціюючого кредитора в сумі 950 919,97 грн., з яких: 8843 779,10 грн. -сума основного боргу, 107 140,87 грн. -пеня.

Тобто, судом додаткові грошові вимоги ініціюючого кредитора визнані частково, однак, в ухвалі суду не зазначено, в якій частині та з яких підстав додаткові грошові вимоги відхилені.

Крім цього, суд першої інстанції не обґрунтував визнані ним вимоги, не навів розрахунок та не зазначив період, за який нарахована пеня. Суд апеляційної інстанції на зазначене уваги не звернув та не надав належної правової оцінки.

Розпорядженням керівника апарату № 576/11 від 11.10.2011р. справу повторно призначено на автоматичний розподіл справ та передано для подальшого розгляду судді Матущаку О.І.

На виконання численних ухвал господарського суду в частині зобов'язання ініціюючого кредитора, конкурсного кредитора - ВАТ „Державний Ощадний банк України" в особі Головного управління по м. Києву та Київській області заявників (кредиторів), боржника та розпорядника майна подати докази та додаткові письмові обґрунтування з урахуванням недоліків та вказівок зазначених (наданих) Вищим господарським судом України у постанові від 27.09.2011 р. в частині вимог тих кредиторів, ухвали щодо яких скасовані касаційною інстанцією.

У додаткових письмових поясненнях від 22.11.2011 р. боржником зазначається те нормативно правове обґрунтування щодо вимог ВАТ „Державний ощадний банк України", що і стало підставою скасування ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційної судової інстанції і тому просить додаткові вимоги такого кредитора що не підтверджені судовим рішенням, відхилити в цілому.

Крім цього, щодо додаткових вимог ініціюючого кредитора, боржником у додатковому обґрунтуванні зазначено, що ініціюючим кредитором ТОВ „Пром-Лізинг" заявлена сума безспірних грошових вимог у розмірі 711 503,38 грн.

24.06.2010 р. господарським судом ухвалою визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора у сумі 741 503,38 грн.

Вказана сума заборгованості виникла в результаті недооплати по договорам фінансового лізингу №31-07/07-ФЛ-1 від 31.07.2007 р. та № 31-07/07-ФЛ-З від 31.07.2007 р., укладених між ТОВ „Подільський граніт" та ТзОВ „Пром-Лізинг". Відповідно до зазначених договорів ТзОВ „Подільський граніт" сплатило лізингові платежі у сумі 1 700 676,33 грн., що складає близько 80 % від вартості техніки.

30.07.2010 р. ТзОВ „Пром-Лізинг" подав заяву про додаткові грошові вимоги до боржника у розмірі 986 019, 13 грн.

Проте, 30.07.2010 р. самовільно проникнувши на територію виробництва ТзОВ „Подільський граніт" група представників ТОВ „Пром-Лізинг" силою протизаконно вивезла з території виробництва 4 одиниці техніки яка була предметом договорів фінансового лізингу, а саме: 3 одиниці автомобілів КрАЗ-65055-0000054-02 та навантажувач СОМ855Е - 1 одиницю.

Техніка була вивезена в порушення встановленого судом мораторію на задоволення вимог кредиторів, а також в порушення договорів фінансового лізингу без складання будь-яких актів прийому-передачі даної техніки. Захоплення техніки відбувалось без обов'язкової присутності офіційних представників державної виконавчої служби.

По факту вилучення техніки протизаконним шляхом, ТОВ „Подільський граніт" звернулось до правоохоронних органів.

Таким чином, на даний момент ТОВ „Подільський граніт" не є фактичним володільцем техніки, яка була предметом договорів фінансового лізингу, тому відпали підстави для відшкодування залишку оплати по договорам фінансового лізингу і відшкодування шкоди, оскільки відсутній сам предмет договору.

Тому, на думку боржника відсутні підстави для визнання додаткових вимог ТОВ „Пром-Лізинг" в розмірі 950 919,97 грн. до моменту повернення боржнику вилученої незаконним шляхом техніки ініціюючим кредитором.

Проте, боржником не подано заперечень щодо конкретного розміру заявлених додаткових вимог ініціюючого кредитора, строків нарахування основного боргу, пені, інфляції та 3% річних, хоча ним не заперечується факт користування лізинговою технікою до дати подання заяви з додатковими вимогами ініціюючим кредитором та дати фактичного вилучення такої техніки у боржника, тобто 30.07.2010 р.

Розпорядником майна на виконання ухвал суду та з урахуванням підстав скасування процесуальних актів попереднім судам касаційним судом, зазначено, що відповідно до ч.2 с.1 Закону України „Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (далі договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набувати у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату( лізингові платежі). Заперечення боржника, що на даний момент ТОВ „Подільський граніт" не є фактичним володільцем техніки, яка була предметом договорів фінансового лізингу, тому відпали підстави для відшкодування залишку оплати, а саме 741 503,38 грн., оскільки відсутній сам предмет договору, безпідставні, оскільки вимоги щодо лізінгової техніки є речово-правові вимоги та не розглядаються в рамках процедури банкрутства.

Отже, встановлені ухвалою суду від 24.06.2010 р. грошові вимоги ініціюючого кредитора ТОВ „Пром-Лізинг" до боржника ТОВ „Подільський граніт" в сумі 741 503,38 грн. є лізинговими платежами за користування предмету лізингу та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Додаткові вимоги ініціюючого кредитора в розмірі 986 019,13 грн., заявлені в межах встановленого строку, підлягають розгляду в судовому засіданні і за результатами якого визнані судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

При розгляді даних вимог розпорядником майна було встановлено, що 31.07.2007 р. між ТзОВ „Пром-Лізинг" з однієї сторони та ТзОВ „Подільський граніт" з іншої, було укладено договір фінансового лізингу № 31-07/07-ФЛ-1, згідно якого сума боргу станом на 15.03.2010 р. становить 595 984,40 грн. з яких рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №7/1534 від 05.10.2009 р. визнано станом на 15.06.2009 р. у розмірі 318 364,77 грн. Отже, заборгованість по даному договору станом на 15.03.2010 р. складає 227 619, 93 грн. -основного боргу. Заявлені також додаткові суми по сплаті пені -44 127, 43 грн., 3% річних -15 835,79 грн., інфляційних втрат -74 791,50 грн. визнаються розпорядником майна частково а саме: пені -33 493,72 грн., 3% річних -4 186,71 грн., інфляційних втрат -24 514,09 грн.

Договором фінансового лізингу № 31-07/07-ФЛ-3 від 31.07.200 р. згідно якого сума боргу станом на 15.03.2010 р. становить 532 130,45 грн., з яких рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №7/1535 від 05.10.2009 р. визнано станом на 15.06.2009 р. у розмірі 224 519,58 грн. Отже, заборгованість по даному договору, станом на 15.03.2010 р. складає 307 610,87 грн. основного боргу. Заявлені додаткові суми по сплаті пені 42 971,42 грн., 3% річних -13 302,70 грн., інфляційних втрат -71 660,07 грн. визнаються розпорядником майна частково, а саме: пені -32 362,28 грн., 3% річних -4 045,29 грн., інфляційних втрат -23 686,04 грн.

Договором фінансового лізингу № 07-11/07-ФЛ від 07.11.2007 р. згідно якого сума боргу станом на 15.03.2010 р. становить 249 219,05 грн., з яких рішенням господарського суду Хмельницької області у справі № 7/1533 від 05.10.2009 р. визнано станом на 15.06.2010 р. у розмірі 173 825,66 грн. Отже, заборгованість по даному договору, станом на 15.03.2010 р. складає 75 393,39 грн. основного боргу. Заявлені додаткові суми по сплаті пені -20 042,02 грн., 3% річних -6 873,43 грн., інфляційних втрат -42 664,31 грн. визнаються розпорядником майна частково, а саме: пені -7 931,79 грн., 3% річних - 991,47 грн., інфляційних втрат - 5 805,29 грн.

На підставі вищевикладеного, розпорядником майна додаткові вимоги ініціюючого кредитора визнані та внесені до реєстру вимог кредиторів у сумі 747 640,57 грн.

Про визнання додаткових вимог розпорядником майна лише у сумі 747 640, 57 грн., розпорядник майна надіслав в адресу ініціюючого кредитора письмове повідомлення, що підтверджується поштовим фіскальним чеком № 3230600089478 від 19.04.2012 р.

Представником ініціюючого кредитора у поясненнях щодо додаткових вимог, поданих у даному судовому засіданні висловлено погодження із розрахунком розпорядника майном про визнання таких додаткових вимог саме у сумі 747 640,57 грн. Причини невиконання попередніх, численних ухвал суду про зобов'язання надати належний детальний розрахунок таких вимог в частині основного боргу, який виник з 15.06.2009 р. (дати по яку нараховувалась така заборгованість згідно трьох рішень господарського суду) по 15.03.2010 р. (дату порушення провадження у даній справі), пояснив звільненням працівників, які ведуть бухгалтерський облік та осіб, які готували заяву з додатковими вимогами та складали розрахунок до такої заяви, поданої суду 02.08.2010 р.

Враховуючи доводи та заперечення учасників провадження у справі про банкрутство боржника, вказівки касаційної судової інстанції, господарським судом щодо додаткових вимог ініціюючого кредитора, встановлено наступне.

Рішеннями господарського суду Хмельницької області у справах №№ 7/1533, 7/1534, 7/1535, усі від 05.10.2009 р. стягнуто з боржника станом на 15.06.2009 р. на користь ініціюючого кредитора загалом суму 716 710,01 грн. основного боргу та 17 147,69 грн. пені, загалом суму 733 857,7 грн. без урахування витрат по оплаті державного мита та послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Даними рішеннями були встановлені факти використання лізингової техніки та несплата заборгованості боржником лізингових платежів.

Крім цього, заборгованість боржника перед ініціюючим кредитором підтверджується договором фінансового лізингу № 31-07/07-ФЛ-1 від 31.07.2007 р., згідно якого сума основного боргу за період з 15.06.2009 р. по 15.03.2010 р. становить суму 227 619, 93 грн. Заявлені також додаткові суми по сплаті пені -44 127, 43 грн., 3% річних -15 835,79 грн., інфляційних втрат -74 791,50 грн. визнаються частково а саме: пені -33 493,72 грн. за період з 05.10.2009 р. по 15.03.2010 р., 3% річних -4 186,71 грн., інфляційних втрат -24 514,09 грн., нараховані розпорядником майна за період незрозуміло з яких підстав з 05.10.2009 р., але погодженим представником ініціюючого кредитора, по дату порушення провадження у справі 15.03.2010 р., тобто за 160 днів, які передували даті порушення провадження у справі.

Також заборгованість підтверджується договором фінансового лізингу № 31-07/07-ФЛ-3 від 31.07.2007 р. згідно якого сума боргу станом на 15.03.2010 р. становить 307 610,87 грн. -основного боргу. Заявлені додаткові суми по сплаті пені 42 971,42 грн., 3% річних -13 302,70 грн., інфляційних втрат -71 660,07 грн. визнаються частково а саме: пені -32 362,28 грн., 3% річних -4 045,29 грн., інфляційних втрат -23 686,04 грн.

А також договором фінансового лізингу № 07-11/07-ФЛ від 07.11.2007 р. згідно якого сума боргу станом на 15.03.2010р. становить 75 393,39 грн. -основного боргу. Заявлені додаткові суми по сплаті пені -20 042,02 грн., 3% річних -6 873,43 грн., інфляційних втрат -42 664,31 грн. визнаються частково, а саме: пені -7 931,79 грн., 3% річних 991,47 грн., інфляційних втрат 5 805,29 грн., нараховані розпорядником майна за період незрозуміло з яких підстав з 05.10.2009 р. (дати прийняття рішень), але погодженим представником ініціюючого кредитора, по дату порушення провадження у справі 15.03.2010 р., тобто за 160 днів, які передували даті порушення провадження у справі.

У відповідності до аналогічного змісту п. 3.7 вказаних вище договорів фінансового лізину передбачено, що у випадку, коли лізингоодержувач прострочив сплату лізингових платежів, він зобов'язаний сплатити лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від належної до сплати суми за кожен день такого прострочення.

Приймаючи дану ухвалу, господарським судом враховується, що у відповідності до ч.8 ст. 11, ч.ч.3, 4 ст. 14 Закону „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі про банкрутство, має право заявити додаткові майнові вимоги до боржника у межах строку, встановленого у статті 14 цього Закону.

Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обгрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів, щодо яких є заперечення боржника, чи інших кредиторів розглядаються господарським судом до винесення ухвали про затвердження реєстру вимог.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Ухвала може бути оскаржена в установленому порядку.

Вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Згідно ч.1 ст. 546, ч.ч.1, 3 ст. 549, ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, у відповідності до ст. 193, ч.1 ст. 230 та ч.4 ст. 231, ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 1, п.3 ч.2 ст.11 Закону України „Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

При розгляді заяви судом також враховується, що порядок та строки проведення сплати лізингових платежів передбачені графіками сплати лізингових платежів, які підписані та скріплені печатками сторін що і встановлено зазначеними вище судовими рішеннями, а також те, що боржником не подано будь-яких заперечень суду щодо порядку, строку, розміру і умов і.т. нарахування ініціюючим кредитором у заяві про додаткові вимоги основного боргу, пені, інфляції та 3% річних.

Також, господарським судом враховано, що розпорядником майна обмежено строк нарахування заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних і пені, починаючи з дати прийняття судових рішень, а не з дати, по яку такі нарахування були проведені виходячи із змісту рішень, з чим також письмово погодився представник ініціюючого кредитора.

Нарахування пені обмежено шестимісячним строком та розміром подвійної облікової ставки, як передбачено чинним законодавством та умовами лізингових договорів.

Враховуючи зазначене вище, господарський суд приходить до висновку про часткове задоволення додаткових вимог ініціюючого кредитора загалом у сумі 747 640,57 грн., з яких 610 623,89 грн. основний борг, 9 223,47 грн. 3 % річних, 54 005,42 грн. заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції та 73 787, 79 грн. пені.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 193, 230 - 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 11 Закону України „Про фінансовий лізинг", господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати додаткові вимоги ініціюючого кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю „Пром-Лізинг" м.Київ до боржника - товариства з обмеженою відповідальністю „Подільський граніт"с. Нова Синявка Старосинявського району Хмельницької області загалом у сумі 747 640,57 грн., з яких 610 623,89 грн. основний борг, 9 223,47 грн. 3 % річних, 54 005,42 грн. заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції та 73 787, 79 грн. пені.

Додаткові вимоги ініціюючого кредитора до боржника у сумі 49 999,4 грн. основного боргу, 26 788,45 грн. 3% річних, 135 110,46 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 33 353,08 грн. пені, відхилити.

Копії ухвали надіслати в адреси усіх кредиторів, розпорядника майна та боржника (рекомендованою поштовою кореспонденцією без повідомлення про вручення).

Суддя Матущак О. І.

Віддруковано 15 примірників:

1 -до справи,

2 -Летичівській МР ДПІ в особі Старосинявського відділення (смт Стара Синява, вул. І. Франка, 5а)

3- Старосинявському районному центру зайнятості (смт Стара Синява, вул. І.Франка, 7,);

4- ТОВ „УКІО БАНК ЛІЗИНГ" (вул. Кудрявська, 5, м. Київ);

5- ВАТ „Укртелеком" (смт Стара Синява, вул. І.Франка, 10,);

6- ПАТ „Аграрний комерційний банк" (вул. Димитрова, 9А, м. Київ);

7- Відділенню ВД ФССНВ у Старокостянтинівському районі (м. Старокостянтинів, вул. Острозького, 43,);

8- ТОВ „Пром-Лізинг" (03083, м. Київ, Проспект Науки, 63 );

9- Управлінню ПФУ в Старосинявському районі (смт. Стара Синява, вул. І.Франка, 8);

10- ТОВ „Агроінвест" (Старосинявський район, с. Нова Синявка, вул. І.Франка, 9);

11- ТОВ „Синявські граніти" (Старосинявський район, с. Нова Синявка, вул. І.Франка, 9);

12- ТОВ „УніКредит Лізинг" (вул. Іллінська, 8, блок 5, під. 3, пов. 2, м. Київ);

13- ВАТ „Державний ощадний банк" (вул. Володимирська, 27, м. Київ);

14 -розпорядник майна Аверкину В.В. (АДРЕСА_1 );

15- боржник ТОВ „Подільський граніт" (Старосинявський район, с. Нова Синявка,вул. І.Франка, 9);