ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2006                                                                                             Справа № 37/21 

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  головуючого  судді Белінської В.О.

суддів: Сизько І. А. (доповідача), Тищик І.В.

при секретарі судового засідання: Врона С.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Матяш В.І., довіреність №26 від 15.05.06р., держподатінспектор сектору супроводження справ у судах юридичного відділу Нікопольської ОДПІ;

від відповідача представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Нікополь

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.06р.

у справі № 37/21

за позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції, м.Нікополь, Дніпропетровської області

до відповідача   суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Нікополь

про визнання недійсною угоди купівлі-продажу

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція, м.Нікополь Дніпропетровської області, звернувся з позовом до господарського суду Дніпропетровської області і просив визнати недійсною угоду купівлі-продажу товару за накладною №293 від 20.08.03р. та податковою накладною №293 від 20.08.03р. на загальну суму 3253,59 грн. (з урахуванням ПДВ), укладену між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 і приватним підприємством "Topic"; стягнути з відповідача в доход держави грошові кошти в сумі 3253,59 грн. вартості товару, отриманого від ПП "Торіс" за спірною угодою та витрати по справі.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2006р. у справі №37/21 (суддя - Кеся Н.Б.) позов задоволено. Визнано недійсною угоду купівлі-продажу товару за накладною №293 від 20.08.03р. та податковою накладною №293 від 20.08.03р. на загальну суму 3253,59 грн. (з урахуванням ПДВ), укладену між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, м. Нікополь і приватним підприємством "Topic".

З суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Нікополь стягнуто в доход держави грошові кошти в сумі 3253,59 грн. вартості товару.

З суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Нікополь стягнуто на користь держбюджету 102 грн. держмита та на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний центр" 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду обґрунтовано наявністю в діях осіб, які діяли від імені  неіснуючого ПП 'Торіс" мети завідомо суперечної інтересам держави та суспільства.

Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення суду. Апеляційна скарга мотивована тим, що в його діях не було мети завідомо суперечної інтересам держави; відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" обов'язок надати покупцю податкову накладну віднесено до платника податків. Цей Закон не зобов'язує покупця перевіряти достовірність вказаних в податкових накладних даних, тому відповідальність за їх достовірність покладена на продавця, а не покупця.

Позивач в своєму запереченні вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі, необґрунтованими і безпідставними, просить залишити рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

  Відповідач (скаржник) у судове засідання не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином (а.с.68). Клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача (скаржника) не надходило.

Відповідно до ч.1 п.4 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. За пунктом 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Справа розглядалась за правилами Кодексу адміністративного судочинства України в зв'язку зі змінами, внесеними Законом України від 06.10.2005р. №2953, які набрали чинності з 01.11.2005р., до розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” вказаного Кодексу.

В судовому засіданні 26.06.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини  ухвали.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає в силу наступного.

ПП "Торіс" було поставлено на адресу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Нікополь, продукцію, кількість та цінові характеристики якої  вказані в накладній №293  від 20.08.03р. та податковій накладній №293 від 20.08.03р., а СПД ОСОБА_1 оплатив товар, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру и №359 від 20.08.03р. на суму 3253,59 грн. Загальна сума угоди склала 3253,59 грн., в тому числі ПДВ - 542,27 грн.

Отже, умови угоди були виконані сторонами в повному обсязі.

Відповідно до  ст.49  ЦК УРСР  недійсною є угода,  укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави  і  суспільства,  яка порушує основні принципи існуючого суспільного ладу.

Якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами -в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

Пленум Верховного Суду України в п.6 постанови №3 від 28.04.1978р. "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" зазначив, що до угод, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу, належать, зокрема, угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів.

Задовольняючи позов у такій справі, суд повинен у рішенні вказати, в чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди і хто з її учасників мав умисел на досягнення цієї мети.

Згідно листа Головного управління статистики у Дніпропетровській області від 28.09.2004р. №05-03/71-1298 ПП 'Торіс" не значиться в держреєстрі по Дніпропетровській області, даних про ліквідацію не має (а.с.9).

ПП "Торіс" не зареєстровано як платник податків в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, що підтверджується листом вказаної інспекції від 15.07.2005р. №1478/26- 1-29 (а.с.10).

Згідно листа від 10.11.04р. №13/15-415 Дніпропетровської міської ради ПП "Торіс" не зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа (а.с.8).

Згідно листа УПМ ДПА у Дніпропетровській області від 02.11.2004р. №30087/7/26-3109 ПП "Торіс" в базі даних не значиться (а.с.11).

Відповідно листа від 10.11.2004р. №10/3 1892 ПП "Topic" у відділ дозвільної системи УАСМ УМВС України в Дніпропетровській області з проханням про надання дозволу на виготовлення печаток і штампів не зверталося, дозволи не видавалися (а.с.12).

Відповідно до ст.6 Закону України "Про підприємства в Україні", який діяв на момент укладання та виконання спірної угоди, підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Відповідно до Акту ДПІ у Кіровському районі М.Дніпропетровська від 02.06.2005р. встановлено, що за юридичною адресою ПП "Торіс" не знаходиться.

Таким чином, ПП "Торіс" є неіснуючим суб'єктом підприємницької діяльності і має надумані реквізити.

Викладені вище обставини свідчать про наявність з боку невстановлених осіб, що діяли від імені ПП "Торіс", мети завідомо суперечної інтересам держави та суспільств. Такі дії були спрямовані на приховування від оподаткування прибутку та доходів, що суперечить вимогам ст.67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а також ст.ст. 2, 4, 9 Закону України "Про систему оподаткування", якими передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки і збори до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються Законами України про оподаткування.

Господарський суд дійшов правильного висновку, що дії осіб, які уклали угоду з боку ПП "Торіс", спрямовані на приховування від оподаткування прибутків та доходів.

Угоди, визнані недійсними відповідно до ст.49 Цивільного кодексу Української РСР, мають противоправний характер, порушують основні принципи існуючого суспільного ладу, у зв'язку з чим, не можуть породжувати у сторін відповідних прав і обов'язків, у тому числі, і у невинної сторони.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питань. Проте, господарським судом правильно вирішено справу. Крім того, скаржник не довів підстави, передбачені ст.202 КАС України, для скасування рішення суду першої інстанції.

Судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Нікополь не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Нікополь залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.06р.. у справі № 37/21 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                    В.О.Белінська

Суддя                                                                         І. A. Сизько

Суддя                                                                           І.В.Тищик

З оригіналом згідно.

Пом. судді                                                                      О.С.Уманчук

27.06.06р.