Справа № 1-203/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

25 квітня 2012 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді Ретьман О.А.

при секретарях - Якубовій Е.К., Стельмах Д.Ю.

з участю прокурорів - Беби Є.Г., Власова І.В.

захисника - ОСОБА_4

потерпілої - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_23, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Умань, Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого ПП «ОСОБА_6», неодруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7, раніше судимого:

1) 28.10.1997 року вироком Уманського міського суду Черкаської області за ч.1 ст.215 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільненого 05.09.1998 року на підставі Закону України «Про амністію»від 24.07.1998 року;

2) 24.05.2002 року вироком Дніпровського районного суду м.Києва за ч.3 ст.143 КК України до 7 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, звільненого по відбуттю строку покарання 20.08.2008 року,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190; ч.2 ст.289 КК України,

в с т а н о в и в:

на початку грудня 2008 року ОСОБА_6 уклав усну угоду з гр. ОСОБА_2 про те, що він буде орендувати її автомобіль «Чері Амулет»д.н. НОМЕР_4 та кожного місяця буде сплачувати їй гроші за оренду автомобіля в сумі 261 доларів США.

09 грудня 2008 року ОСОБА_2 надала ОСОБА_6 довіреність на право

керування даним автомобілем до 09.12.2011 року та передала автомобіль в його

користування.

На протязі користування автомобілем ОСОБА_2 у ОСОБА_6 виник умисел на його незаконне заволодіння з метою особистої наживи. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6, 23.02.2009 року знайшов оголошення про купівлю автомобілів та прийняття їх в заставу. Того ж дня ОСОБА_6 зателефонував за вказаним в оголошенні номером телефону та домовився з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які надали дане оголошення, зустрітись для передачі їм в заставу автомобіля ОСОБА_2 23.02.2009 року. Приблизно о 18 годині на території заводу «Ремточмеханіка», що по вулиці Урицького, 1 м.Києва ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 та, не маючи права розпоряджатися автомобілем ОСОБА_2, незаконно передав даний автомобіль їм в заставу, тим самим незаконно заволодівши даним автомобілем, вартість якого становила 57620 гривень, розпорядився ним.

Крім того, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_6 30 травня 2009 року уклав усну угоду з гр. ОСОБА_3 про те, що він буде орендувати її автомобіль «ВАЗ-21099»»д.н. НОМЕР_3 та кожного місяця буде сплачувати їй гроші за оренду автомобіля, не маючи при цьому наміру повертати даний автомобіль ОСОБА_3 після його отримання в своє користування.

01.06.2009 року ОСОБА_3, будучи введеною ОСОБА_6 в оману, та, не здогадуючись про його дійсні наміри, надала останньому довіреність на право керування вище вказаним автомобілем без права його продажу та передоручення іншим особам терміном на 1 рік, після чого передала автомобіль в його користування.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на незаконне заволодіння даним транспортним засобом, та, вступивши з цією метою в злочинний зговір з невстановленою слідством особою, ОСОБА_6 надав в мережу «Інтернет»оголошення про продаж автомобіля ОСОБА_3

09 червня 2009 року ОСОБА_6 та невстановлена особа зустрілися в м. Березне Рівенської області з гр-ном ОСОБА_9, який звернувся по наданому оголошенню з наміром придбати вище вказаний автомобіль. Того ж дня, невстановлена особа, видаючи себе за ОСОБА_3 надала ОСОБА_9 генеральну довіреність на вище вказаний автомобіль, після чого ОСОБА_6, не маючи права розпоряджатися автомобілем ОСОБА_3, передав його ОСОБА_9, тим самим повторно незаконно заволодівши автомобілем, вартість якого становила 39922 гривні 51 копійку, розпорядився ним.

Крім того, в грудні 2009 року ОСОБА_6, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами громадян шахрайським шляхом, розробив план вчинення шахрайських дій, згідно якого він мав орендувати для тимчасового проживання кватири в м.Києві, після чого видавати себе за власника даної квартири та здавати їх в оренду іншим громадянам на тривалий термін.

Так, 11 грудня 2009 року приблизно о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_6, знаходя чись в приміщенні квартири АДРЕСА_5, яку він оренду вав на декілька днів і власником якої він не був, вступив у попередню змову з невстановленою досудовим слідством особою, діючи умисно, повторно, з метою заволодіння грошо вими коштами шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, під приводом здачі вказаної квартири в оренду на тривалий строк, представившись власником вказаної квар тири, уклав з гр. ОСОБА_10 письмовий договір на оренду вказаної квартири на тривалий строк. В подальшому ОСОБА_10, не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_6, виходячи із довіри до нього і помилкової впевненості у правильно сті і добросовісності дій останнього, погодилась на пропозицію ОСОБА_6 і передала йому гроші в сумі 2500 гривень.

Після чого ОСОБА_6,. заволодівши шляхом обману грошовими коштами поте рпілої ОСОБА_10, з місця скоєння злочину зник та розпорядився ними на свій власний розсуд, завдавши останній матеріальної шкоди на суму 2500 гривень.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, 20 грудня 2009 року приблизно о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_6, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_2, яку він орендував на декілька днів і власником якої він не є, вступив у попередню змову з невстановленою досудовим слідством особою, діючи умис но, повторно, з метою заволодіння грошовими коштами шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, під приводом здачі вказаної квартири в оренду на тривалий строк, представившись власником вказаної квартири, уклав з гр. ОСОБА_11 усну угоду про оренду вказаної квартири на тривалий строк. В подаль шому 20 грудня 2009 року ОСОБА_11, не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_6, виходячи із довіри до нього і помилкової впевненості у правильності і добросовісно сті дій останнього, погодився на пропозицію ОСОБА_6 і передав йому гроші в сумі 1200 гривень, як авансову плату.

Наступного дня, 21 грудня 2009 року приблизно об 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_6, продовжуючи реалізовувати свої злочинні наміри, спрямовані на заволодіння гро шовими коштами ОСОБА_11 шляхом обману, під приводом здачі вказаної квартири в оренду останньому на тривалий строк, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_2, заволодів грошовими коштами в розмірі 1200 гривень, що на лежать ОСОБА_11, які були передані ОСОБА_6 як решта місячної плати за оренду вказаної квартири.

Після чого ОСОБА_6,. заволодівши шляхом обману грошовими коштами поте рпілого ОСОБА_11, з місця скоєння злочину зник та розпорядився ними на свій власний розсуд, завдавши останньому матеріальної шкоди на загальну суму 2400 гривень.

Крім того продовжуючи свою злочинну діяльність 03 лютого 2010 року в м.Києві ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_12 та уклав з нею угоду про оренду квартири за адресою: АДРЕСА_3 терміном на 2 доби. Так, 04 лютого 2010 року ОСОБА_6 знаходячись в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_3, яку він орендував на два дні і власником якої він не був, діючи умисно, повторно, з метою заволодіння грошовими коштами шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, під приводом здачі вказаної квартири в оренду на тривалий строк, представившись власником вказаної квартири, запропонував гр. ОСОБА_5 орендувати її за 2500 грн. на місяць та 05 лютого 2010 року уклав з останньою складений власноручно письмовий договір про оренду даної квартири на тривалий строк. В подальшому 05 лютого 2010 року ОСОБА_6, не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_5, виходячи із довіри до нього і помилкової впевненості у правильності і добросовісності останнього, погодилась на пропозицію ОСОБА_6 та передала йому гроші в сумі 1600 гривень, в якості завдатку.

Наступного дня, 06 лютого 2010 року приблизно о 09 годин біля станції метро «Чернігівська»в м.Києві ОСОБА_6, продовжуючи реалізовувати свої злочинні наміри, спрямовані на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 шляхом обману, під приводом здачі вказаної квартири в оренду останній на тривалий строк, зустрівся з ОСОБА_6 та заволодів грошовими коштами в розмірі 900 гривень, що належать останній, які були передані йому, як решта місячної оплати за оренду квартири.

Після чого ОСОБА_6,. заволодівши шляхом обману грошовими коштами поте рпілої ОСОБА_5, з місця скоєння злочину зник та розпорядився ними на свій власний розсуд, завдавши останній матеріальної шкоди на загальну суму 2500 гривень.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, 12 лютого 2010 року приблиз но о 13 годині 00 хвилин ОСОБА_6, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_8, яку він орендував на декілька днів і власником якої він не є, діючи умисно, повторно, з метою заволодіння грошовими коштами шляхом обману, під приводом здачі вказаної квартири в оренду на тривалий строк, представившись влас ником вказаної квартири, уклав з гр. ОСОБА_13 усну угоду про оренду вказаної квартири на тривалий строк. В подальшому 12 лютого 2010 року ОСОБА_13, не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_6, виходячи із довіри до ньо го і помилкової впевненості у правильності і добросовісності дій останнього, погодилась на пропозицію ОСОБА_6 і передала тому гроші в сумі 1000 гривень, як авансову пла ту.

Наступного дня, 13 лютого 2010 року приблизно об 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_6, продовжуючи реалізовувати свої злочинні наміри, спрямовані на заволодіння гро шовими коштами ОСОБА_13 шляхом обману, під приводом здачі вищевказаної ква ртири в оренду останній на тривалий строк, знаходячись на території ринку «Березняки»по вулиці Серафимовича, 11 в м. Києві, заволодів грошовими коштами в розмірі 4500 гри вень, що належать ОСОБА_13, які остання передала ОСОБА_6 як решту платні за оренду вказаної квартири.

Після чого ОСОБА_6, заволодівши шляхом обману грошовими коштами потер пілого ОСОБА_13, з місця скоєння злочину зник та розпорядився ними на свій влас ний розсуд, завдавши останній матеріальної шкоди на загальну суму 5500 гривень.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, 12 лютого 2010 року приблиз но о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_6, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_8, яку він орендував на декілька днів і власником якої він не був, діючи умисно, повторно, з метою заволодіння грошовими коштами шляхом обману, під приводом здачі вказаної квартири в оренду на тривалий строк, представившись влас ником вказаної квартири, уклав з гр. ОСОБА_14 усну угоду про оренду вказаної квартири на тривалий строк. В подальшому ОСОБА_14, не здогадуючись про зло чинні наміри ОСОБА_6, виходячи із довіри до нього і помилкової впевненості у пра вильності і добросовісності дій останнього, погодився на пропозицію ОСОБА_6 і пе редав тому гроші в сумі 2500 гривень.

Після чого ОСОБА_6, заволодівши шляхом обману грошовими коштами поте рпілого ОСОБА_14, з місця скоєння злочину зник та розпорядився ними на свій власний ро зсуд, завдавши останньому матеріальної шкоди на суму 2500 гривень.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність 17.02.2010 року в денний час ОСОБА_6. знаходячись в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_4, яку він орендував на одну добу у гр. ОСОБА_15 в цей же день, діючи умисно, повторно, з метою заволодіння грошовими коштами шляхом обману, під приводом здачі вказаної кватири на тривалий строк, представившись власником вказаної квартири , уклав 18.02.2010 року приблизно о 09 годині з гр. ОСОБА_23 усну угоду про оренду вказаної квартири на тривалий строк. В подальшому 20 грудня 2009 року приблизно о 12 год. ОСОБА_23, не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_6, виходячи із довіри до нього і помилкової впевненості у правильності і добросовісності дій останнього, погодилась на пропозицію ОСОБА_6 і передала йому гроші в сумі 900 гривен, як авансову плату.

Після чого ОСОБА_6,. заволодівши шляхом обману грошовими коштами поте рпілої ОСОБА_23, з місця скоєння злочину зник та розпорядився ними на свій власний розсуд, завдавши останній матеріальної шкоди на загальну суму 900 гривень.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав частково, а саме: визнав себе винним у вчиненні всіх епізодів шахрайства, а у незаконному заволодінні транспортними засобами своєї вини не визнав, заперечив факт наявності в нього умислу щодо незаконного заволодіння транспортними засобами. Вказав, що дані автомобілі вибули з його законного користування внаслідок неправомірних дій ОСОБА_8, ОСОБА_7, та ОСОБА_16.

Так, у судовому засіданні він пояснив, що наміру заволодіти транспортними засобами з метою збагачення не мав. Так, він приватний підприємець та брав дані автомобілі в оренду, з метою займатись підприємницькою діяльністю. Автомобіль «Чері Амулет»він взяв в оренду, а коли в його бізнесі терміново знадобились гроші він вимушений був закласти автомобіль в заставу ОСОБА_8 та ОСОБА_7. Хоча він передав автомобіль в заставу, однак продовжував ОСОБА_2 платити орендну плату за автомобіль. Він на декілька днів запізнився повернути гроші, а коли повернувся зі всією сумою за автомобілем, то ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вже продали його. Після чого він сповістив про це ОСОБА_2

З приводу автомобіля «ВАЗ», то він взяв його в оренду у ОСОБА_3, не маючи наміру заволодіти ним з метою збагачення, а для зайняття підприємницькою діяльністю. Одного разу влітку 2010 року він керував даний автомобілем та рухався по вул.Л.Українки в м.Києві, вечером в нетверезому стані, та його почали зупиняти працівники ДАІ. Він, тікаючи від працівників ДАІ, заїхав у двори будинків, де залишив автомобіль, а сам зайшов у найближче кафе, яке саме не пам'ятає. Після чого він передзвонив своєму знайомому ОСОБА_16 та попросив забрати автомобіль, що той і зробив. На наступний день, коли він збирався забрати автомобіль у ОСОБА_16, то дізнався, що автомобіля вже не має. Він спілкувався з ОСОБА_16, щодо повернення автомобіля, однак той не повернув його, бо він був винен йому 450 доларів США. Він у м.Березне Рівненської області не їздив та не ходив до нотаріуса. Пояснити, чому його впізнала нотаріус -свідок ОСОБА_17 по фотознімкам як особу, що була присутня при оформленні генеральної довіреності, не зміг.

Крім того, у зв'язку з тим, що йому необхідно було погашати кредит, він вирішив заволодіти грошима громадян, шляхом їх обману, що він і робив на протязі грудня 2009 року та лютого 2010 року. Так, він винаймав квартири подобово, а потім підшукував людей, які мали намір орендувати квартири на тривалий строк і, видаючи себе за власника квартир, отримував від них грошові кошти в якості оплати за оренду квартир. Таким чином він обманув ОСОБА_5, якій здав квартиру по АДРЕСА_3 та отримав від неї в якості орендної плати грошові кошти в розмірі 2500 грн., ОСОБА_13 та ОСОБА_14, яким здав квартиру по АДРЕСА_6. ОСОБА_13 йому в якості орендної плати передала грошові кошти приблизно в розмірі 2400 грн. чи 2600 грн. в неї не було грошей оплатити оренду за 2 місяці. Від ОСОБА_14 він отримав за оренду цієї ж квартири 2500 грн. ОСОБА_11 він також під виглядом господаря здав кватиру АДРЕСА_2, яку орендував сам на декілька діб, отримавши від останнього грошові кошти в розмірі 1200 грн. Крім того, знаходячись біля Лук'янівського ринку, він, побачив на кіоску оголошення ОСОБА_23 про те, що вона бажає зняти квартиру. Він запропонував їй квартиру по АДРЕСА_4 через її маму, яку сам орендував на одну добу. 18.02.2010 року він зустрівся з ОСОБА_23 та вона, оглянувши зазначену квартиру, погодилась її винаймати залишивши йому завдаток в розмірі 900 грн.

Крім показань підсудного його винуватість у вчинені інкримінованих йому діянь підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності, а саме:

По факту незаконного заволодіння транспортним засобом гр. ОСОБА_2:

- показаннями ОСОБА_6 допитаного в якості підозрюваного та обвинуваченого, та первинними його поясненнями про те, що в грудні 2008 року він познайомився з гр. ОСОБА_2, яка 09 грудня 2008 року в нотаріуса оформила на нього довіреність на право керування її автомобілем «Чері-Амулет» д.н. НОМЕР_4. Крім того, за даною довіреністю він мав право представляти інтереси ОСОБА_2 в органах Державтоінспекції з питань експлуатації даного автомобіля. Після цього, за усним договором, ОСОБА_2 передала йому даний автомобіль в оренду і він використовував його для перевезення пасажирів. За оренду автомобіля він кожного тижня сплачував ОСОБА_2 гроші в сумі 920 гривень. В подальшому в нього склалося скрутне матеріальне становище і йому терміново потрібно було позичити гроші в сумі 1500 доларів США. 23 лютого 2009 року він в м. Києві на паркані знайшов оголошення про викуп автомобілів та прийняття їх в заставу. Усвідомлюючи те, що він не мав права розпоряджатися автомобілем ОСОБА_2, він вирішив закласти його. При цьому він розраховував, що люди, які візьмуть автомобіль під заставу, не будуть перевіряти того, чи має він право власності на даний автомобіль. Того ж дня за номером телефону, вказаному в оголошенні, він зізвонився з чоловіком, який представився ОСОБА_7 та запитав про можливість здачі автомобіля під заставу в розмірі 1500 доларів США. ОСОБА_7 запропонував для обговорення даного питання приїхати на територію заводу «Точмаш», що по вулиці Урицького м.Києва, де він і зустрівся з ОСОБА_7. Через декілька хвилин вийшов ще один чоловік по імені ОСОБА_8 і вони почали обговорювати умови отримання грошей під заставу автомобіля. При розмові він повідомив ОСОБА_8, що автомобіль йому не належить, однак ОСОБА_8 погодився дати йому гроші під заставу даного автомобіля в сумі 1500 доларів США. При цьому ОСОБА_8 поставив умову, що до 09 березня 2009 року він повинен повернути йому гроші, якщо ж грошей до даного часу він не поверне, автомобіль залишиться в ОСОБА_7. Він погодився на умови ОСОБА_8, оскільки розраховував повернути гроші до визначеного ним терміну. Після цього він написав розписку про те, що отримав від гр. ОСОБА_7 гроші в сумі 17800 гривень під заставу. Також в даній розписці він вказав, що погоджується на те, що автомобіль залишиться в ОСОБА_7, якщо він вчасно не поверне гроші. Отримавши у ОСОБА_8 гроші, він того ж дня, залишив автомобіль ОСОБА_2 на території заводу «Точмаш», разом з автомобілем він залишив своє посвідчення водія, копію свого паспорта, техпаспорт на автомобіль. Про здачу автомобіля під заставу він ОСОБА_2 не повідомляв. До 09 березня 2009 року він не зміг повернути ОСОБА_8 гроші і автомобіль залишився в нього. На початку квітня 2009 року він віддав ОСОБА_8 400 доларів США та пообіцяв повернути іншу частину грошей. Через деякий час ОСОБА_2 повідомила, що автомобіль потрібно надати в страхову компанію для переоформлення договору страхування. Тоді він зателефонував до ОСОБА_8 та попросив повернути автомобіль, щоб (надати його в страхову компанію, однак ОСОБА_8 повідомив, що ні його, ні ОСОБА_7 на даний час в м.Києві не має. В подальшому ОСОБА_8 відтягував час повернення автомобіля, а 28 квітня 2009 року повідомив йому, що автомобіль вони з ОСОБА_7 вже продали. Коли він приїхав до заводу «Точмаш», то виявив відсутність автомобіля. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 пояснили, що продали даний автомобіль разом з техпаспортом (т.1 а.с. 84; 85-86 т.2 а.с. 127-129; 139-142);

- показаннями потерпілої ОСОБА_2 даними нею на досудовому слідстві та у судовому засіданні, яка пояснила, що 08 травня 2008 року придбала в кредит автомобіль «Чері-Амулет»д.н. НОМЕР_4. У зв'язку з тим, що наприкінці 2008 року у її родині склалося скрутне матеріальне становище і стало важко погашати кредит вони з чоловіком вирішили здати даний автомобіль в оренду. Товариш її чоловіка ОСОБА_26 на початку грудня 2008 року познайомив її чоловіка з ОСОБА_6, з яким вони домовились про те, що вона видасть йому довіреність на право керування її автомобілем, а він буде сплачувати кожного місяця гроші в сумі по 261 долар США. 09 грудня 2008 року вона виписала ОСОБА_6 нотаріально завірену довіреність на право керування автомобілем та передала йому автомобіль разом зі свідоцтвом про реєстрацію. Наприкінці березня 2009 року вони домовились зустрітись з ОСОБА_6, оскільки закінчувалась дія страховки, однак ОСОБА_6 постійно відкладав зустріч з тих чи інших причин, а потім перестав сплачувати їй гроші за оренду автомобіля. 28.04.2009 року ОСОБА_6 повідомив, що автомобіль викрали в нього з території заводу, що по вулиці Урицького, 1 Києва. В зв'язку з цим вона анулювала довіреність та звернулася з заявою до Деснянського РУ ГУМВС України в м.Києві. В подальшому ОСОБА_6 зізнався їй, що автомобіль разом зі свідоцтвом про реєстрацію віддав під заставу раніше незнайомим особам за 1500 доларів США, і так, як він не зміг вчасно повернути гроші, дані особи її автомобіль комусь продали;

- показаннями свідка ОСОБА_7 даними ним на досудовому слідстві та у судовому засіданні, про те, що приблизно з 2003 року він працює робітником в приватного підприємця ОСОБА_8, який орендує приміщення на заводі «Ремточмеханіка», що розташований по вулиці Урицького, 1 м.Києва. Підприємство ОСОБА_8 займається виготовленням гумових надувних виробів. Крім цього, він разом з ОСОБА_8 займався купівлею-продажем бувших у використанні автомобілів з подальшим їх ремонтом та перепродажем по більш вигідній ціні. Про скупку автомобілів вони надавали оголошення в газету «Авізо». Надаванням грошей під заставу автомобілів вони не займалися і в оголошеннях цього не вказували. Приблизно в кінці січня чи на початку лютого 2009 року до нього на мобільний телефон, який він вказав в оголошенні, зателефонував раніше не знайомий йому чоловік, який назвався ОСОБА_6, і запропонував зустрітися, оскільки в нього вигідна пропозиція. При зустрічі біля свого заводу ОСОБА_6 сказав, що бажає взяти в нього в борг гроші в розмірі 1500 доларів США на три тижня, а в якості застави залишить автомобіль «Черрі Амулет», що належить його дружині. Довіреність була виписана ОСОБА_6 від імені якоїсь жінки на право керування автомобілем «Чері-Амулет»д.н. НОМЕР_4, як вказав, ОСОБА_6, що то його дружина. Вони з ОСОБА_8 погодились дати ОСОБА_6 гроші на три тижня, при цьому договір застави ними не укладався. Також вони поставили вимогу, що у випадку, якщо ОСОБА_6 вчасно не поверне гроші, автомобіль залишиться в них, та вони зможуть розпорядитись даним автомобілем на власний розсуд. ОСОБА_6 погодився на дані умови і написав їм відповідну розписку, а також надав ксерокопію свого паспорта та техпаспорт на автомобіль. По сплину трьох тижнів ОСОБА_6 гроші не повернув, придумував різні причини, просив про відкладення терміну повернення боргу. В кінці березня 2009 року повернув лише 400 доларів США, однак потім так і не розрахувався з ними. Бажаючи повернути свої гроші, вони, вирішили продати даний автомобіль та з цією метою надали оголошення в мережу Інтернет. Приблизно в кінці квітня 2009 року за даним оголошенням до них звернувся громадянин з Херсонські області, прізвища якого він не пам'ятає. Вони пояснили йому, що автомобіль був залишений в заставу та їм не належить, а також те, що він рахується в кредиті. Незважаючи на це, вище вказаний чоловік погодився купити даний автомобіль і вони продали його разом з техпаспортом. При цьому ніяких довіреностей на автомобіль вони даному чоловікові не виписували, оскільки нотаріально завіреного права власності на даний автомобіль в них не було;

- показаннями свідка ОСОБА_8, даними ним на досудовому слідстві та у судовому засіданні, який дав показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_7;

- даними, що містяться в протоколі виїмки від 21.07.2009 року, відповідно до якого у гр. ОСОБА_21 вилучено автомобіль «Чері-Амулет»д.н. НОМЕР_4 (т.1 а.с. 98);

- даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 21.07.09р., відповідно до якого зафіксовано ідентичність номеру кузова та державного номерного знаку автомобіля, вилученого у гр. ОСОБА_21 з номером кузова та державним номерним знаком автомобіля ОСОБА_2 (т.1 а.с. 99-102).

По факту незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілої ОСОБА_3:

- показаннями ОСОБА_6 в якості підозрюваного та обвинуваченого та першочерговими поясненнями, про те, що приблизно в червні 2009 року він в гр-ки ОСОБА_3 взяв в оренду автомобіль ВАЗ -21099, яка виписала йому довіреність на право керування даним автомобілем. Приблизно через два тижні, коли він їхав на даному автомобілі в стані алкогольного сп'яніння, його почали зупиняти працівники ДАІ. Він злякався і, залишивши автомобіль на вулиці Щорса м.Києва, втік. Коли через деякий час він повернувся до місця, де залишив автомобіль, то автомобіля там не знайшов (т.2 а.с. 76-79; 127-129; 139-142);

- показаннями потерпілої ОСОБА_3, даними нею на досудовому слідстві та у судовому засіданні, про те, що вона надала в газету оголошення про здачу в оренду власного автомобіля ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_3. 30 травня 2009 року до неї по наданому оголошенню звернувся гр. ОСОБА_6, який в подальшому приїхав до неї в село Гатне з дружиною. Вони домовились про те, що ОСОБА_6 буде орендувати її автомобіль та сплачувати гроші за оренду. На наступний день вони зустрілись з ОСОБА_6 по АДРЕСА_11, де у приватного нотаріуса вона виписала ОСОБА_6 довіреність на право керування автомобілем, без права продажу, після чого передала йому автомобіль та техпаспорт на нього, а ОСОБА_6 дав їй першу плату в розмірі 1000 грн. У них з ОСОБА_6 була домовленість, що раз на тиждень, він буде приїжджати та платити орендну плату за автомобіль. Після того, як ОСОБА_6 забрав автомобіль, вона не могла ні до нього ні до його дружини додзвонитися, оскільки телефон був постійно вимкнений. Потім вона направила ОСОБА_6 телеграму за вказаним ним місцем проживання, однак їй прийшла відповідь, що ОСОБА_6 за вказаною адресою не проживає. В зв'язку з цим, 11.06.09р. вона анулювала видану ОСОБА_6 довіреність. Після цього її чоловік поїхав в м.Бердянськ, де був зареєстрований автомобіль, однак в МРЕО йому повідомили, що їх автомобіль був знятий з обліку на підставі генеральної довіреності, яка була видана в м.Березне Рівненської області. В зв'язку з цим вони звернулися з заявою до правоохоронних органів про угон автомобіля. В подальшому її чоловік випадково знайшов їх автомобіль на масиві «Троєщина»в м.Києві. Як виявилось їх автомобіль був проданий іншому чоловіку, який разом з автомобілем були доставлені до Печерського райуправління. В подальшому автомобіль їй повернули працівники міліції на відповідальне зберігання;

- показаннями свідка ОСОБА_22, даними ним на досудовому слідстві та оголошеними у судовому засіданні, який дав показання аналогічні показанням потерпілої ОСОБА_3 ( т.2 а.с 52-55);

- показаннями свідка ОСОБА_9, даними ним на досудовому слідстві та оголошеними у судовому засіданні про те, що влітку 2009 року він в мережі Інтернет знайшов оголошення про продаж автомобіля «ВАЗ 21099». Він зателефонував за вказаним в оголошенні номером телефону і домовився з власником автомобіля про те, що останній прижене його в м. Березне Рівненської області для огляду та оформлення відповідних документів. Так, 09.06.2009 року до нього в м.Березне Рівненської області на автомобілі ВАЗ-21099 приїхав раніше незнайомий чоловік, який представився ОСОБА_6, та жінка, яка представилась, як ОСОБА_3. Оглянувши автомобіль, він погодився його придбати і вони у приватного нотаріуса ОСОБА_17 оформили довіреність. ОСОБА_6 надав необхідні документи на автомобіль і ОСОБА_3, яка була власником автомобіля, виписала генеральну довіреність на ім'я його знайомого ОСОБА_24 терміном на 3 місяці. Після цього він розрахувався з ОСОБА_6 і він передав йому автомобіль та документи на нього. В подальшому він передав автомобіль своєму знайомому ОСОБА_24 (т.2 а.с.72-73);

- показаннями свідка ОСОБА_17, даними нею на досудовому слідстві та оголошеними у судовому засіданні, про те, що вона працює приватним нотаріусом Березнівського районного нотаріального округу Рівненської області. 09.06.2009 року до її офісу зайшли двоє чоловіків та жінка, які звернулися з проханням оформити генеральну довіреність на право розпорядження автомобілем ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_3. Жінка, яка представилась власником автомобіля, надала їй паспорт та копію ідентифікаційного коду на ім'я ОСОБА_3. Фотокартка в паспорті співпадала з зовнішнім виглядом даної жінки. Після звірки наданих документів, вона оформила генеральну довіреність про право розпоряджатися вище вказаним автомобілем на ім'я ОСОБА_9 та ОСОБА_24 В даній довіреності ОСОБА_3 поставила свій підпис (т.2 а.с. 93-96);

- показаннями свідка ОСОБА_24, даними ним на досудовому слідстві та оголошеними у судовому засіданні про те, що з 2004 року він зареєстрований приватним підприємцем, та займається роздрібною торгівлею запасними частинами легкових автомобілів вітчизняного виробництва. Продаж здійснює через оголошення в Інтернеті, оголошення в газетах та безпосередньо на ринках. В нього є знайомий ОСОБА_9, який займається аналогічним бізнесом в м. Березна Рівненської області. Приблизно в липні 2009 року йому зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що в наявності є автомобіль «ВАЗ 21099», червоного кольору, 2007 року випуску, який стоїть на обліку МРЕО м. Бердянська, і на нього власник виписує доручення тільки на три місяці. Він погодився придбати даний автомобіль і майже відразу передав гроші для покупки автомобіля ОСОБА_9, а останній через декілька днів особисто пригнав йому автомобіль в с. Хотів. Разом з автомобілем останній передав йому доручення виписане на нього та на ОСОБА_9, а саме «Генеральну довіреність», на право знімати з обліків вказаний автомобіль, яка була засвідчена в місті Березне. Оскільки автомобіль був у непоганому стані, він вирішив його продати, для цього він поїхав до м. Бердянська та в МРЕО зняв з обліку даний автомобіль, отримавши транзитні номери на наступний тиждень він на вказаному автомобілі поїхав до м. Києва, де на авторинку «Чапаєвка»виставив автомобіль на продаж. Того ж дня він продав автомобіль раніше незнайомим чоловікам (т.2 а.с. 63-66 );

- показаннями свідка ОСОБА_32, даними ним у судовому засіданні, про те, що в липні 2009 року він разом з братом ОСОБА_27 на ринку «Чапаївка»м.Київ придбав автомобіль ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_6, який в подальшому був вилучений в нього працівниками міліції, в зв'язку з тим, що він рахувався в розшуку. (т.2 а.с. 49-51);

- даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 06.11.09р., в якому зафіксовано факт вилучення у ОСОБА_27 автомобіля ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_6. (т.2 а.с. 22-26);

- даними, що містяться в протоколі огляду та вилучення, відповідно до якого в гр. ОСОБА_32 вилучені техпаспорт та ключі від автомобіля ОСОБА_3 ( т.2 а.с. 31);

- даними, що містяться в протоколі огляду речових доказів від 12.11.2009 року, відповідно до якого були оглянуті вилучені в свідка ОСОБА_32 документи на автомобіль ОСОБА_3 (т.2 а.с. 32-34);

- даними, що містяться в протоколі пред'явлення особи для впізнання, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 впізнав обвинуваченого ОСОБА_6 як особу, що привезла йому автомобіль ВАЗ 21099 д.н. НОМЕР_3 та була присутня при оформленні генеральної довіреності особою, яка представилась власником даного автомобіля.( т.2 а.с.80-81);

- даними, що містяться в протоколі пред'явлення особи для впізнання по фотознімках, відповідно до якого свідок ОСОБА_17 впізнала обвинуваченого ОСОБА_6, як особу що була присутня при оформленні нею генеральної довіреності на автомобіль ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_3 (т.2 а.с. 97-98);

- даними, що містяться в протоколі пред'явлення особи для впізнання по фотознімках, відповідно до якого свідок ОСОБА_17 не впізнала серед фотознімків, що їй надавались потерпілу ОСОБА_3, як особу, що видавала себе за власника автомобіля ВАЗ 21099 д.н. НОМЕР_3 при оформленні нею генеральної довіреності на даний автомобіль (т.2 а.с. 99-100);

- даними, що містяться в протоколі виїмки від 14.04.2010 року, відповідно до якого в приватного нотаріуса ОСОБА_17 вилучено документи, що складалися нею при оформленні генеральної довіреності на автомобіль ВАЗ 21099 д.н. НОМЕР_3 (т.2 а.с. 83-92 );

- даними, що містяться у висновку почеркознавчої експертизи № 128 від 29.04.2010р., згідно якого підпис в генеральній довіреності на автомобіль ВАЗ 21099 д.н. НОМЕР_3, що оформлялася приватним нотаріусом ОСОБА_17, виконаний не потерпілою ОСОБА_3, а іншою особою. (т.2 а.с. 111-120);

По факту незаконного заволодіння шляхом обману (шахрайства) грошовими коштами гр. ОСОБА_10:

- показаннями потерпілої ОСОБА_10, даними нею на досудовому слідстві та оголошеними у судовому засіданні, про те, що вона зверталась за до помогою про орендування квартири на тривалий час до свого знайомого ОСОБА_28, який 11.12.2009 року передзвонив їй та повідомив, що здається в оренду квартира АДРЕСА_5. Вона погодилась подивитись вказану квартиру, тому того ж дня вона приїхала за вказаною адресою разом з ОСОБА_28 Власником вказаної квартири їй представився ОСОБА_6, який показав паспорт. Оглянувши приміщення квартири, вона, погодилась орендувати її на тривалий час, тому уклала письмову угоду з ОСОБА_6 і сплатила останньому 2500 гривень. Також вона домовилась, що буде в'їжджати у вказану квартиру 12.12.2009 року о 14 годині. ОСОБА_6 передав їй клю чі. 12.12.2009 року приблизно о 14 годині вона приїхала за вказаною адресою, але две рі квартири відчинити не змогла. Від сусідів їй стало відомо, що ОСОБА_6 не є влас ником вказаної квартири. Після цього вона передзвонила ОСОБА_28 та повідомила останнього про те, що її ошукали. ( т.3 а.с. 75-76);

- даними, що містяться в протоколі усної заяви (повідомлення) про злочин ОСОБА_10 від 12.12.2009 року, в якому зафіксовано факт вчинення шахрайства відносно неї 11.12.2009 року за адресою: АДРЕСА_5 (т.3 а.с. 55);

- даними, що містяться в протоколі явки з повинною від 29.04.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_6 зізнався у вчиненні шахрайства 11.12.2009 року відносно ОСОБА_10 за адресою: м.Київ, Харківське шосе, 4 кв.68 ( т.3 а.с.60);

- даними, що містяться в протоколі відтворення обстановки та обставин події від 17.05.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_6 показав та розповів на місці всі обставини вчиненого ним шахрайства відносно гр. ОСОБА_10 у приміщенні квартири АДРЕСА_5 від 11.12.2009 року ( т.3 а.с.85-87);

- даними, що містяться в протоколі виїмки від 05.06.2010 року, відповідно до якого зафіксовано факт вилучення у ОСОБА_10 договору оренди жилого приміщення на 2 аркушах, який остання укладала з ОСОБА_6 в приміщенні квартири АДРЕСА_5 11.12.2009 року; ( т.3 а.с. 90);

- даними, що містяться в протоколі пред'явлення фотознімків для впізнання від 23.06.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_10 впізнала по фотознімках ОСОБА_6, який 11.12.2009 року, знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_5, під приводом здачі вказа ної квартири в оренду шляхом обману заволодів її грошовими коштами в розмірі 2500 гривень; (т.3 а.с. 91-92);

По факту незаконного заволодіння шляхом обману (шахрайства) грошовими коштами гр. ОСОБА_11:

- показаннями потерпілого ОСОБА_11 даними ним під час досудового слідства та оголошеними у судовому засіданні, про те, що з листопада 2009 року він шукав житло для орендування на тривалий строк, шляхом розвішування оголошень по м. Києву. 19.12.2009 року йому на мобільний телефон подзвонив раніше невідомий йому ОСОБА_6, який повідомив, що здає однокімнатну квартиру на тривалий строк, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2. Він погодився на пропозицію ОСОБА_6, тому 20.12.2009 року о 13 годині вони зустрілись за вказаною адресою, з ним була його дівчина ОСОБА_29 В домовлений час вони зустрілись з ОСОБА_6 та невстановленою досудовим слідством особою, яка назвалася дружиною ОСОБА_6 Оглянувши квартиру, він погодився орендувати її на тривалий строк за 1200 гривень на місяць. ОСОБА_6 та невідома особа, впевнили його що з документами на квартиру все нормально, тому без письмових угод він сплатив ОСОБА_6 грошову суму в 1200 гривень. А 21.12.2009 року ОСОБА_29 поїхала на вказану квартиру, та передала ОСОБА_6 гроші в сумі 1200 гривень за другий місяць, а ОСОБА_6 передав тій ключі від квартири. ОСОБА_6 повідомив, що в квартиру можна буде заселятись після 15 години цього ж дня. 22.12.2009 року він приїхав до вказаної квартири, але відчинити двері не зміг. В подальшому він зрозумів, що ОСОБА_6 вказана квартира не належить і що його ошукали. (т.3 а.с. 104-107);

- даними, що містяться в протоколі усної заяви (повідомлення) про злочин ОСОБА_11 від 22.12.2009 року, в якому зафіксовано повідомлення останнього, щодо факту вчинення шахрайства відносно нього 20.12.2009 року за адресою: АДРЕСА_2; ( т.3 а.с. 94);

- даними, що містяться в протоколі явки з повинною від 29.04.2010 року, в якому ОСОБА_6 зізнається у вчиненні шахрайства 11.12.2009 року відносно ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2; (т.3 а.с. 100);

- показаннями свідка ОСОБА_29, даними нею під час досудового слідства та в судовому засіданні, яка показання аналогічні показанням потерпілого ОСОБА_11

- даними, що містяться в протоколі відтворення обстановки та обставин події від 17.05.2010 року, складеного відповідно до вимог чинного законодавства уповноваженою особою, відповідно до якого, ОСОБА_6 детально розповів та показав на місці всі обставини вчиненого ним шахрайства відносно ОСОБА_11 у приміщенні квартири АДРЕСА_2; ( т.3 а.с. 120-122);

- даними, що містяться в протоколі пред'явлення фотознімків для впізнання від 22.06.2010 року, в ході яко го ОСОБА_11 серед пред'явлених фотознімків впізнав ОСОБА_6, який 20.12.2009 року, знаходячись у приміщенні ква ртири АДРЕСА_2, під приводом здачі вказаної квар тири в оренду, шляхом обману заволодів його грошовими коштами в розмірі 2400 гривень; (т.3 а.с. 123-124).

По факту незаконного заволодіння шляхом обману (шахрайства) грошовими коштами гр. ОСОБА_5:

- показаннями потерпілої ОСОБА_5, яка пояснила, що в кінці січня 2010 року вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_30, подругою ОСОБА_31, знайомими по імені ОСОБА_32 та ОСОБА_25 вирішили орендувати квартиру в м.Києві на тривалий термін. З цією метою вони розклеїли оголошення про бажання орендувати квартиру біля ринку «Юність». На початку лютого 2010 року до ОСОБА_32 на мобільний телефон зателефонував чоловік, який представився власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 та повідомив, що здає дану квартиру в оренду. Наступного дня вона з ОСОБА_32 та ОСОБА_25 пішли до вище казаної квартири, де їх зустрів чоловік, який представився власником квартири та запропонував її оглянути. Чоловік назвався ОСОБА_6 і повідомив, що квартира належить йому, а сам він проживає в м.Бориспіль, вартість оренди даної квартири буде складати 2700 гривень в місяць, однак потім погодився на плату в 2500 гривень. Вони вирішили обдумати можливість оренди даної квартири і пішли. Вечором того ж дня вона вирішила орендувати дану квартиру і на її прохання ОСОБА_31 по телефону повідомила про це ОСОБА_6. В свою чергу ОСОБА_6 повідомив, що хоче отримати завдаток в сумі 300 гривень і вони домовились зустрітися наступного дня. Наступного дня, зустрівшись у вищевказаній квартирі, вони, уклали договір оренди на бланках заготовлених ОСОБА_6. Свого паспорта ОСОБА_6 їй не показував, пояснивши, що забув його вдома. Договір ОСОБА_6 заповнив від 10.02.2010 року. Після цього вони з ОСОБА_6 оглянули покази лічильників електроенергії та водопостачання. Того ж дня вона заплатила ОСОБА_6 гроші в сумі 1600 гривень, а наступного дня вона та ОСОБА_31 зустрілися з ОСОБА_6 біля ст. метро «Чернігівська», де вона передала йому ще 900 гривень. ОСОБА_6 повідомив, що він з дружиною забере з квартири речі, які їм не потрібні, після чого пішов. Після цього вона з чоловіком почала переносити речі в дану квартиру. 06 березня 2010 рок, коли вони в черговий раз прийшли до квартири, то виявили, що хтось поміняв замок в дверях. Також в дверях була записка з номером телефону. Коли вона зателефонувала за даним номером, їй відповіла жінка, яка представилась власником даної квартири. Через деякий час вона прийшла до даної квартири і повідомила, що чоловік, який здав їм в оренду квартиру, сам орендував її в неї. При цьому вона показала їм талон попередження, виписаний на ОСОБА_6, який за її описом, був схожий на чоловіка, що здав їм квартиру;

- показаннями свідка ОСОБА_31, даними на досудовому слідстві та оголошеними у судовому засіданні, яка дала показання, аналогічні показанням потерпілої ОСОБА_5 (т.1 а.с.162-164);

- даними, що містяться в протоколі пред'явлення особи для впізнання по фотознімках, в якому зафіксовано факт впізнання гр.ОСОБА_12 обвинуваченого ОСОБА_6, як особи, якій вона здала в оренду квартиру за адресою: АДРЕСА_3 (т.1 а.с. 168);

- даними, що містяться в протоколі пред'явлення особи для впізнання по фотознімках, в якому зафіксовано факт впізнання потерпілою ОСОБА_5 обвинуваченого ОСОБА_6, як особи, яка представилась їй власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 та отримала від неї гроші в якості місячної оплати квартири. ( т.1 а.с. 158);

- даними, що містяться в протоколі пред'явлення особи для впізнання по фотознімках, в якому зафіксовано факт впізнання свідком ОСОБА_31 обвинуваченого ОСОБА_6, як особи, яка представилась власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 та отримала від неї гроші в якості місячної оплати оренди квартири. ( т.1 а.с.165);

- даними, що містяться в протоколі добровільної видачі та огляду від 26.03.2010 року, в якому зафіксовано факт вилучення в потерпілої ОСОБА_5 договору оренди квартири за адресою: АДРЕСА_3, який надав їй для підписання обвинувачений ОСОБА_6 (т.1 а.с.159);

- речовим доказом: договором оренди квартири, що був складений обвинуваченим ОСОБА_6 (т.1 а.с. 160);

По факту незаконного заволодіння шляхом обману (шахрайства) грошовими коштами гр. ОСОБА_13 та гр. ОСОБА_14:

- показаннями потерпілої ОСОБА_13 даними нею під час досудового слідства та оголошеними у судовому засіданні, про те, що 09.02.2010 року приблизно о 13 годині, коли вона знаходилась на своєму робочому міс ці на ринку до неї підійшла невстановлена досудовим слідством особа, яка сказала, що у її брата хворіє жінка і тому брат хоче здати свою квартиру на тривалий строк. Вона відповіла, що хотіла б подивитись вказану квартиру. 12.02.2010 року до неї на ринок приблизно о 12 годині підійшов раніше невідомий їй ОСОБА_6, який сказав, що в його тещі, яка вже померла є квартира АДРЕСА_8. Квартиру ОСОБА_6 може здати при необхідності на тривалий строк за 2500 гривень. Вона повірила ОСОБА_6 та погодилась подиви тись вказану квартиру. Тому 12.02.2010 року приблизно о 13 годині вона разом з ОСОБА_6 та своїм сином - ОСОБА_33 пройшли подивитись квартиру. В ході спілкування з ОСОБА_6 в неї підозр не виникало, тому вона погодилась орендувати вказану квартиру, і сплатила ОСОБА_6 одразу ж 1000 гривень авансу. Решту 4500 гривень вона домовилась передати 13.02.2010 року, коли той надасть їй копію свого паспорта. Ніяких письмових угод вони не укладали. 13.02.2010 року приблизно о 10 годині ОСОБА_6 прийшов до неї на ринок і вони разом пішли робити копію паспортів. Приблизно об 11 годині, знаходячись на території ринку «Березняки»по вул. Серафимовича,11 в м. Києві вона передала ОСОБА_6 решту грошей за квартиру в розмірі 4500 гривень, а той передав їй ключі від квартири. При цьому ОСОБА_6 сказав їй, що в'їхати в орендовану квартиру вона зможе тільки увечері. Це її влаштувало, після цього вони розійшлись. 13.02.2010 року приблизно о 16 годині її син ОСОБА_33, якого вона попроси ла перевезти частину речей в орендовану квартиру, передзвонив їй та сказав, що у вка заній квартирі, яку їм здав ОСОБА_6 проживають інші люди, які теж зняли в орен ду цю ж квартиру АДРЕСА_8 у ОСОБА_6 Після цього вона зрозуміла, що її було ошукано. ( т.3 а.с. 165-166);

- показаннями потерпілого ОСОБА_14, даними ним під час досудового слідства та оголошеними у судовому засіданні про те, що він дав оголо шення про зняття в оренду на тривалий час житла в м. Києві. 11.02.2010 року йому на мобільний телефон передзвонив раніше невідомий йому - ОСОБА_6, який сказав, що може здати йому квартиру АДРЕСА_8. Він погодився подивитись квартиру, тому 11.02.2010 року о 21 годині він приїхав за вказаною адресою та зустрівся з ОСОБА_6, оглянувши квартиру він погодився оре ндувати її на тривалий час. Після цього вони домовились зустрітися наступного дня.

12.02.2010 року о 21 годині він знову приїхав на вказану квартиру та передав ОСОБА_6 грошові кошти в розмірі 2500 гривень. Після цього вони розійшлись, а Тка ченко кудись поїхав, залишивши йому ключі від квартири. Пізніше, приблизно о 23 го дині він разом з товаришем ОСОБА_19 перевезли свої речі до вказаної квартири і пе реночували там. 13.02.2010 року о 16 годині 30 хвилин до квартири прийшов раніше невідомий йому ОСОБА_33, зі слів якого йому стало відомо, що той з родиною також орендували вказану квартиру у ОСОБА_6 (т.3 а.с. 151);

- даними, що містяться в протоколі усної заяви (повідомленні) про злочин ОСОБА_13 від 13.02.2010 року, в якому зафіксовано факт вчинення шахрайства відносно останньої 11.02.2010 року за адресою: АДРЕСА_8; (т.3 а.с. 126)

- даними, що містяться в протоколі явки з повинною від 29.04.2010 року, в якому ОСОБА_6 зізнається у вчиненні шахрайства 11.02.2010 року відносно ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_8; (т.3 а.с. 130);

- даними, що містяться в протоколі усної заяви (повідомлення) про злочин ОСОБА_14 від 13.02.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_14 повідомив, про факт вчинення шахрайства відносно останнього 11.02.2010 року за адресою: АДРЕСА_8; (т.3 а.с. 133);

- даними, що містяться в протоколі явки з повинною від 29.04.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_6 зізнався у вчиненні шахрайства 11.02.2010 року відносно ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_8; (т.3 а.с.136);

- даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 13.02.2010 року, відповідно до якого було оглянуто приміщення квартири АДРЕСА_8, де 11.02.2010 року ОСОБА_6 вчи нив шахрайство відносно ОСОБА_13 та ОСОБА_14; (т.3 а.с. 138-140);

- даними, що містяться в протоколі відтворення обстановки та обставин події від 17.05.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_6 у приміщенні квартири АДРЕСА_8, детально показав та розказав всі обставини вчиненого ним шахрайства відносно ОСОБА_13 та ОСОБА_14; (т.3 а.с. 161-163);

- даними, що містяться в протоколі виїмки від 07.06.2010 року, відповідно до якого у ОСОБА_13 вилучено копії паспорту на ім'я ОСОБА_6, який він надав останній під час вчинення шахрайства; (т.3 а.с. 171);

- даними, що містяться протоколі пред'явлення фотознімків для впізнання від 21.06.2010 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_13 серед осіб зображених на фотознімках пред'явлених для впізнання вказала на фотознімок з зображенням ОСОБА_6, як на особу, що знаходячись у приміщенні квар тири АДРЕСА_8 під приводом здачі вказаної ква ртири в оренду, шляхом обману заволоділа її грошовими коштами в розмірі 5500 гривень; (т.3 а.с. 196-197);

- даними, що містяться в протоколі огляду від 24.06.2010 року, відповідно до якого оглядалась копія паспорта на ім'я ОСОБА_6, яка була вилучена 07.06.2010 року в ході проведення виїмки у ОСОБА_13, та договір оренди, який був вилучений у потерпілої ОСОБА_10 в ході проведення виїмки від 05.06.2010 року; (т.3 а.с. 198);

По факту незаконного заволодіння шляхом обману (шахрайства) грошовими коштами гр.

ОСОБА_23:

- показаннями потерпілої ОСОБА_23, даними нею на досудовому слідстві та в судовому засіданні, яка пояснила, що вона орендувала квартиру по АДРЕСА_9. В лютому 2010 року вона вирішила зняти іншу квартиру і її мама ОСОБА_34 розмістила оголошення про найм квартири. Дане оголошення вона розмістила на своєму троговому кіоску, який розташований біля АДРЕСА_10. 17.02.2010 року до мами звернулася незнайома їй жінка і повідомила, що її брат здає в оренду квартиру за адресою: АДРЕСА_4 та залишила їй номер телефону свого брата і того дня вона зателефонувала по даному номеру та домовилась про зустріч. Того ж вечора її мама пішла і оглянула дану квартиру. З її слів, в квартирі на той час знаходився чоловік, який представився господарем даної квартири. Мама, оглянувши квартиру, повідомила даному чоловікові, що наступного дня для огляду квартири прийде вона. На наступний день, домовившись про зустріч, вона о 9 годині прийшла до квартири за вище вказаною адресою, де її зустрів раніше не знайомий чоловік, який назвався ОСОБА_6, представився власником квартири та вказав, що вартість оренди кватири складає 1800 грн. Вона, оглянувши квартиру, повідомила, що буде її орендувати, однак повідомила, що зможе спочатку заплатити 900 грн., на що він погодився. Тоді даний чоловік сказав, щоб вона прийшла о 12 годині за ключами. При розмові даний чоловік не показував їй ніяких документів, в т.ч. документів, що посвідчують його особу та документів на квартиру, однак повідомив, що при її бажанні вони можуть підписати договір про оренду квартири. Після цього вона пішла додому. Приблизно о 12 годині вона знову прийшла до даної квартири. На той час вище вказаний чоловік знаходився в квартирі. Вона дала йому завдаток в сумі 900 гривень двома купюрами номіналом по 200 гривень та п'ятьма купюрами номіналом по 100 гривень. Після цього він дав їй ключі від квартири і попросив, щоб вона закрила квартиру, коли буде виходити, пояснивши, що через деякий час прийде його сестра і відчинить його. Вона вийшла з квартири, закрила двері на замок і почала спускатися до виходу. На східцях її зустрів незнайомий чоловік і запитав про те, чи не знімала вона вище вказану квартиру. Коли вона відповіла, що дійсно найняла дану квартиру, даний чоловік повідомив їй, що справжнім власником квартири являється він, а чоловік, який її здав квартиру в оренду, сам наймав її в нього. Тоді вони вирішили викликати міліцію. Через деякий час до них підійшов працівник міліції, вони відкрили вище вказану квартиру і всі разом зайшли в середину. Чоловік, який здав їй квартиру, якраз збирався виходити з квартири і відкривав замок з середини. Коли працівник міліції запитав в даного чоловіка про те, що він робить в даній квартирі, він відповів, що являється власником даної квартири і пред'явив працівникові міліції свій паспорт. Після цього працівник міліції затримав даного чоловіка і вони всі разом пішли до відділку міліції на вулиці Старовокзальній (т.1 а.с. 52-54);

- показаннями свідка ОСОБА_34 даними нею на досудовому слідстві та оголошеними у судовому засіданні, яка дала показання, аналогічні показанням потерпілої ОСОБА_23 ( т.1 а.с. 58-60);

- показаннями свідка ОСОБА_15 даними ним на досудовому слідстві та у судовому засіданні, про те, що його дружина являється приватним підприємцем і орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_4. Згідно договору оренди, вона має право здавати дану квартиру в суборенду. Питаннями здачі даної квартири в суборенду в основному займався він. Квартиру вони здавали в оренду лише по добі, тому договорів оренди з клієнтами не укладали заключали, а видавали їм квитанції форми №2. Про здачу вище вказаної квартири в оренду вони розміщали оголошення. 16 лютого до нього по оголошенню звернувся незнайомий чоловік, який повідомив, що бажає зняти квартиру на декілька днів. Вони домовились про зустріч і наступного дня, приблизно о 16 годині зустрілися з ним в вище вказаній квартирі. При зустрічі даний чоловік представився ОСОБА_6, свого прізвища він не назвав. Він хотів побачити документи ОСОБА_6, однак на прохання їх показати, ОСОБА_6 постійно ухилявся від відповіді і переводив розмову на іншу тему. Вони домовились, що ОСОБА_6 зніме квартиру на одну добу, а потім, можливо ще на декілька діб. Після цього ОСОБА_6 заплатив йому 300 гривень за 1 добу, він дав йому ключ від квартири і вони розійшлися. Оскільки ОСОБА_6 так і не показав йому своїх документів, в нього виникла підозра, що він може бути шахраєм, тому наступного дня він знаходився біля будинку, де розташована квартира та спостерігав за тим, що буде робити ОСОБА_6. Приблизно о 12 годині ОСОБА_6 зателефонував до нього на мобільний телефон та попросив підійти до квартири о 14 годині, повідомивши, що зніме квартиру ще на 1 добу і заплатить гроші. Він продовжив спостерігати за будинком і приблизно о 12 годині помітив, що в будинок зайшла дівчина. Він піднявся за нею і побачив, що вона зайшла у вище вказану квартиру. Він підійшов до дверей квартири і почав слухати про те, що говорили в квартирі. Він почув, що ОСОБА_6 показував дівчині обстановку в квартирі, потім розмова йшла про гроші і він зрозумів, що ОСОБА_6 хоче здати квартиру даній дівчині. Він дочекався, коли дівчина вийде з квартири і зупинив її на східцях в під'їзді. На його запитання про те, чи не хотіла вона зняти вище вказану квартиру, дівчина відповіла, що дійсно хотіла її зняти і чоловік, який знаходився в квартирі, представився її господарем та уклав з нею усну угоду про здачу квартири в оренду. Після цього він через знайомих викликав міліцію. Коли під'їхав працівник міліції, він разом з ним та дівчиною зайшли у вище вказану квартиру. ОСОБА_6 в цей час саме відкривав двері квартири і збирався з неї виходити. На питання працівника міліції про те, що він робить в квартирі, ОСОБА_6 спочатку повідомив, що він являється господарем квартири, однак, коли працівник міліції подивився його паспорт і запитав про те, чи він не судимий, ОСОБА_6 зізнався в тому, що він раніше судимий і тому, що намагався здати дану квартиру в оренду, яку сам же і наймав. Після цього працівник міліції затримав ОСОБА_6 і вони поїхали до відділку міліції. (т.1 а.с. 55-57);

- показаннями свідка ОСОБА_18, даними ним у судовому засіданні та оголошеними у судовому засіданні про те, що він працює о/у ВКР Шевченківського РУ ГУМВС України в м.Києві. 18 лютого 2010 року він був направлений на виклик за адресою: АДРЕСА_4, де, згідно повідомлення гр. ОСОБА_15 невідома особа шахрайським способом заволоділа грошовими коштами гр. ОСОБА_23 Коли він прийшов до будинку за вище вказаною адресою, його біля будинку зустріли громадянин, який назвався ОСОБА_15 та дівчина, яка назвалася ОСОБА_23 ОСОБА_15 пояснив йому, що 16 лютого 2010 року він здав незнайомому чоловікові в суборенду строком на 1 добу квартиру за адресою: АДРЕСА_4, яку сам орендує. Зі слів ОСОБА_15 вище вказаний чоловік 18.02.2010 року здав дану квартиру в оренду ОСОБА_23, представившись їй власником даної квартири. Те ж саме підтвердила і ОСОБА_23, яка пояснила, що вона надавала оголошення про те, що має бажання орендувати квартиру. По даному оголошенню з нею зв'язався раніше незнайомий їй чоловік і запропонував зняти квартиру за вище вказаною адресою, представившись власником даної квартири. 18 лютого 2010 року вона прийшла до даної квартири, зустрілася з даним чоловіком і, домовившись з ним про оренду квартиру, дала йому завдаток в сумі 900 гривень. Зі слів ОСОБА_23, вище вказаний чоловік на той час знаходився в квартирі. Після цього він з ОСОБА_15 та ОСОБА_23 підійшов до вище вказаної квартири. В цей час двері квартири з середини відкрив незнайомий чоловік, який саме збирався виходити з квартири. Він зупинив даного чоловіка, представився і запропонував пред'явити документи, що посвідчують його особу. Даний чоловік пред'явив йому паспорт на ім'я ОСОБА_6 і пояснив, що являється власником даної квартири. В свою чергу ОСОБА_15 повідомив, що саме цьому чоловікові він здав квартиру в суборенду, а ОСОБА_23 також підтвердила, що саме цей чоловік представився їй власником даної квартири і здав квартиру їй в оренду. Тоді він запитав в ОСОБА_6 про те, чи був він раніше судимий. ОСОБА_6 зізнався, що раніше він був неодноразово судимим, а також повідомив, що не бачить сенсу говорити неправду і зізнався, що він дійсно зняв дану квартиру в ОСОБА_15, після чого здав її в оренду ОСОБА_23, повідомивши їй неправдиві відомості про те, що являється власником даної квартири. Також ОСОБА_6 підтвердив, що взяв в ОСОБА_23 завдаток за квартиру в сумі 900 гривень. Після цього він затримав ОСОБА_6 і доставив його до ТВМ-1 Шевченківського РУ ГУМВС України в м.Києві, де було проведено огляд речей та одягу ОСОБА_6 Під час проведення огляду в барсетці ОСОБА_6 було виявлено гроші в сумі 900 гривень. ОСОБА_6 пояснив, що дані гроші являються завдатком, який йому заплатила ОСОБА_23, а також надав письмове пояснення про обставини вчинення даного шахрайства. (т.1 а.с. 61-63);

- даними, що містяться в протоколі огляду та вилучення від 18.02.2010 р., відповідно до якого у ОСОБА_6 вилучено грошей в сумі 900 гривень, що були сплачені йому потерпілою ОСОБА_23 в якості завдатку при оренді квартири. (т.1 а.с. 38);

- даними, що містяться в протоколі огляду речових доказів, в якому зафіксовано ідентичність кількості та номіналів купюр, вилучених в обвинуваченого ОСОБА_6 з кількістю та номіналами купюр, які потерпіла ОСОБА_23 ( з її слів) заплатила ОСОБА_6 при оренді квартири (т.1 а.с. 40);

- речовими доказами: - грошовими коштами в сумі 900 гривень (т.1 а.с. 41).

Оцінивши зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає повністю доведеним пред'явлене підсудному обвинувачення.

Невизнання своєї вини підсудним у незаконному заволодінні транспортних засобів належних потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та вказівка його на те, що умислу на незаконне заволодіння транспортними засобами у нього не було, а те, що транспортні засоби вибули з його законного користування та були в подальшому продані є збігом обставин та виною інших осіб, до яких він не має жодного відношення.

До таких показань підсудного суд ставиться критично, оскільки вони спростовуються сукупністю доказів забраних у справі та досліджених судом: показаннями як потерпілих, так і свідків, протоколами слідчих дій та розцінює їх як намагання ОСОБА_6 ухилитись від кримінальної відповідальності за тяжкий злочин. Крім того про такий намір підсудного свідчить також і те, що будучи допитаним на досудовому слідстві в якості підозрюваного, обвинуваченого зокрема, щодо обставин вибуття з його законного користування автомобіля «ВАЗ», що належить потерпілій ОСОБА_3, останній повідомляв, що залишив його у дворах будинків по вул.Щорса в м.Києві та при поверненні на місце, де ним був залишений автомобіль наступного дня він його не виявив. Однак у судовому засіданні підсудний зазначив, що автомобіль був забраний з місця, де він його залишив на його прохання ОСОБА_16, який в подальшому розпорядився даним автомобілем на власний розсуд без його відома. Пояснити суду чому він на слідстві жодного разу не заявив про даний факт та чому він не звернувся до правоохоронних органів з заявою про злочин, про незаконне заволодіння транспортним засобом, який був у його законному користуванні, не зміг. Крім того підсудний не зміг пояснити суду факт впізнання свідком ОСОБА_17 -нотаріусом його, як особи, яка була присутня при виписані генеральної довіреності в м.Березне Рівненської області невідомою особою, яка видавала себе за гр.ОСОБА_3 на підставі якої в подальшому автомобіль «ВАЗ»був знятий з обліку. Викладене свідчить також і про те, що підсудний сам мав умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом і вчинив це за попередньою змовою з невстановленою особою -незаконно заволодів транспортним засобом потерпілої ОСОБА_3

Те ж стосується епізоду по незаконному заволодінню автомобілем «Чері Амулет»належного потерпілій ОСОБА_2 Підсудний намагався у судовому засіданні перекласти свою відповідальність на інших осіб, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_7, у зв'язку з тим, що останні, знаючи про те, що даний автомобіль йому не належить продали його. Однак дії ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не є предметом розгляду в межах даної кримінальної справи відповідно до ст.275 КПК України. І оцінюючи дії підсудного стосовно того, що він, не маючи повноважень розпоряджатися автомобілем «Чері Амулет», потерпілу ОСОБА_2 до відома не поставив про свої наміри, заклав даний автомобіль та отримав гроші в розмірі 1500 доларів США, в обумовлений термін їх не повернув, знаючи про те, що в разі неповернення грошей не зможе повернути автомобіль. ОСОБА_6 приховував від потерпілої тривалий час факт того, що автомобіль ним закладений, про що свідчить те, що продовжував сплачувати останній грошові кошти за його оренду.

Стаття 289 КК України за якою обвинувачується ОСОБА_6 передбачає заволодіння транспортним засобом будь-яким способом.

Доводи підсудного та захисника про те, з приводу відсутності у ОСОБА_6 умислу на заволодіння автомобілем на момент оформлення довіреності та отримання від автомобілів ключів, а передача автомобіля «Чері Амулет»у заставу та залишення автомобіля «Ваз»у дворах будинку з подальшою передачею його на зберігання його знайомому ОСОБА_16, не означає, що він мав умисел на заволодіння транспортним засобом, не впливає на кваліфікацію дій засудженого, оскільки ознакою суб'єктивної сторони злочину є мета, яка в законі не конкретизована, чим підкреслюється, що змістом кримінально-правової заборони заволодіння транспортним засобом може бути як заволодіння ним з наміром ніколи не повертати його власникові (законному володільцю), так і з наміром використати його для проїзду у певний пункт або для прогулянки, а потім повернути власникові чи кинути на дорозі.

Об'єктивна сторона злочину полягає у незаконному заволодінні транспортним засобом. Така дія може проявлятися в отриманні можливості керувати транспортним засобом. При цьому воля потерпілого може фальсифікуватися (заволодіння шляхом обману чи зловживання довірою потерпілого).

А тому з урахуванням викладеного суд, вважає, що злочинні дії підсудного ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч.2 ст.289; ч.2 ст.190 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдали значної матеріальної шкоди та заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, у тому числі за попередньою змовою групою осіб (по епізодах шахрайства стосовно потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_6).

З юридичного формулювання обвинувачення слід виключити як зазначений помилково спосіб шахрайства шляхом зловживання довірою.

Обираючи підсудному вид і міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, тяжкість вчиненого, характеризуючі дані про його особу, вік та стан здоров'я підсудного те, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі і за корисливі злочини, за місцем проживання характеризується посередньо, має ряд хронічних захворювань.

У відповідності до ст.66 КК України, суд вважає можливим врахувати в якості обставини, що пом'якшує покарання підсудного активне сприяння у розкритті злочинів, передбачених ч.2 ст.190 КК України та щире каяття у їх вчиненні.

У відповідності до ст.67 КК України, судом не встановлено обтяжуючих обставин.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення підсудному покарання на підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів при цьому застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на певний строк, оскільки останній неодноразово вчиняв умисні злочини, на шлях виправлення не став, що свідчить про те, що виправлення підсудного не можливе без ізоляції від суспільства.

Враховуючи, вік підсудного, його характеризуючи дані, пом'якшуючі обставини, суд не застосовує додаткове покарання у виді конфіскації майна належного підсудному на праві власності.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_14 в судовому засіданні знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Цивільний позов ОСОБА_2 знайшов своє підтвердження частково, а саме в тій частині, що підтверджується належними документами, а саме договором купівлі-продажу автомобіля № 353/373 від 19.04.2008 року, платіжним дорученням № 214195-353 від 19.04.2008 року, з яких вбачається, що вартість автомобіля на момент його придбання становила 57 620 грн., в іншій частині позовні вимоги слід залишити без задоволення як такі, що не знайшли свого підтвердження. Оскільки на обґрунтування позовних вимог на суму 118 682, 21 грн. належних документів надано не було. Калькуляція ( т.1 а.с.121-126) не є належним доказом затрат на ремонтні роботи, оскільки сам акт дослідження відсутній, крім того доказів того, що саме такі витрати, які зазначені в калькуляції, були понесені потерпілою на ремонт автомобіля суду не надано. Враховуючи, що вартість відновлювального ремонту перевищує вартість транспортного засобу, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в розмірі реальних збитків, що дорівнює вартості автомобіля на день вчинення злочину.

Потерпілою ОСОБА_3 було подано позов про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 98 735 грн. 90 коп. та моральної шкоди в розмірі 100 000 грн. В подальшому представник потерпілої ОСОБА_3 -ОСОБА_20, який діє на підставі довіреності, відповідно до якої він має право відмовлятися від позовних вимог, подав до суду заяву від 13.12.2011 року (т.5 а.с.39) в якій відмовився від позовних вимог, що стосувалася відшкодування матеріальної шкоди та просить суд задовольнити позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 грн. Однак як в судовому засіданні так і в своїй позовній заяві ні потерпіла, ні її представник не навели достатніх обґрунтувань позовних вимог щодо заподіяння потерпілій моральної шкоди в розмірі 100 000 грн. Отже, що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 100000 грн., суд вважає їх такими, що частково знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. Так при визначенні моральної шкоди суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, враховує, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, та, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги потерпілої про відшкодування моральної шкоди в межах 5 000 грн.

Речові докази: автомобіль «Чері Амулет»д.н.з. НОМЕР_4 передати у розпорядження потерпілої ОСОБА_2, автомобіль «ВАЗ», ключ від автомобіля слід передати у розпорядження потерпілої ОСОБА_3.

Договір оренди, ксерокопія паспорта ОСОБА_6 з розпискою та довіреність на право керування автомобілем, тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_5 слід залишити на зберігання в матеріалах справи.

Державний номерний знак НОМЕР_6 слід знищити.

З підсудного необхідно стягнути судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 289; ч.2 ст.190 КК України, і призначити йому покарання:

за ч.2 ст.289 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, без конфіскації майна;

за ч.2 ст.190 КК України у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити до відбуття ОСОБА_6 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту фактичного затримання 18.02.2010 року.

Запобіжний захід ОСОБА_6 залишити без змін у вигляді тримання під вартою у Київському СІЗО УДДУ ПВП в м. Києві і Київській області.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково стягнути з ОСОБА_6 на її користь матеріальну шкоду в розмірі 57 620 (п'ятдесят сім тисяч шістсот двадцять) грн. в іншій частині залишити без задоволення.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково стягнути з ОСОБА_6 на її користь моральну шкоду в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн., в іншій частині залишити без задоволення.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_14 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн., на користь ОСОБА_13 5500 грн. (п'ять тисяч п'ятсот), матеріальної шкоди та 1000 (одна тисяча) грн., моральної шкоди, на користь ОСОБА_14 матеріальну шкоду в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн.

Речові докази: 900 грн. (т.1 а.с.41) передати в розпорядження потерпілої ОСОБА_23, автомобіль «Чері Амулет»д.н.з. НОМЕР_4 (т.1 а.с.103) передати у розпорядження потерпілої ОСОБА_2, автомобіль «ВАЗ 210994», кузов № НОМЕР_2, темно червоного кольору, ключ від автомобіля (т.2 а.с. 26-27) -передати у розпорядження потерпілої ОСОБА_3

Договори оренди, ксерокопія паспорта ОСОБА_6 з розпискою та довіреність на право керування автомобілем, тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_5 - залишити на зберігання в матеріалах справи.

Державний номерний знак НОМЕР_6 (т.2 а.с.18) - знищити.

Стягнути з ОСОБА_6 судові витрати за проведення почеркознавчої експертизи в розмірі 912 грн. 71 коп.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб з дня, наступного після його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання його копії, через районний суд.

Суддя