КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.05.2008 № 12/175
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
при секретарі судового засідання:
За участю представників:
від позивача 1 ОСОБА_10. (дов. №1909 від 01.03.2008);
від позивача 3 ОСОБА_10. (дов. № 287 від 11.02.08);
від позивача 4 ОСОБА_4.;
від позивача 6 ОСОБА_10. (дов. №1907 від 01.03.2008);
від позивача 7 ОСОБА_10. (дов. №1204 від 29.02.2008);
від позивача 9 ОСОБА_10. (доТ. №1203 від 29.02.2008);
від відповідача 1 Грінцов М.М. (дов. №09/2007 від 08.05.07);
від відповідача 2 Зайцева В.М. (дов. б/н від 24.05.07);
представники позивачів 2, 5, 8 та відповідача 3 в судове засідання не з'явились, не повідомивши суд про причини неявки,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_9
на рішення Господарського суду м.Києва від 09.10.2007
у справі № 12/175
за позовом ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5
ОСОБА_6
ОСОБА_7
ОСОБА_9
ОСОБА_8
до Міністерства внутрішніх справ України
Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Увага"
Всеукраїнської спілки автомобілістів
про часткове визнання недійсним протоколу зборів засновників та визнання недійсним договору,
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2007, 17.12.2007, 21.01.2008, 03.03.2008, 26.03.2008, 14.04.2008, 22.04.2008 розгляд справи відкладався на підставі ст.77 ГПК України.
У судовому засіданні, яке мало місце 11.02.2008, було оголошено перерву.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.01.2008 строк розгляду справи №12/175 продовжено в прядку ст. 69 ГПК України.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.10.2007 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9, не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду звернулися до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просять його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивачів задовольнити.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються, зокрема, наступними доводами.
Суд безпідставно прийшов до висновку, що друкований засіб масової інформації - періодичне друковане видання Журнал „Сигнал” та юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності - підприємство з назвою „Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу „Сигнал” - це одна й та сама особа. Друкований засіб масової інформації Журнал “Сигнал” не є юридичною особою, а його випускає юридична особа.
В зв'язку із введенням в дію Закону України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” для забезпечення випуску друкованого засобу масової інформації Журналу „Сигнал” його співзасновниками 15.03.1994 було укладено Установчу угоду про заснування Журналу „Сигнал”, яку було змінено іншою установчою угодою від 13.10.1995; друкований засіб масової інформації Журнал „Сигнал” було перереєстровано в Державному комітеті України у справах видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження, свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації Серія КВ №578 від 12.04.1994.
Стосовно ж юридичної особи - підприємства з назвою „Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу „Сигнал”, то вона була зареєстрована Виконавчим комітетом Шевченківської районної ради у м. Києві; Свідоцтво №21573800 видане 22.11.1995; дана юридична особа була створена на підставі рішення зборів трудового колективу від 12.10.1995, що здійснював випуск Журналу „Сигнал”, який уповноважив головного редактора Журналу „Сигнал” ОСОБА_11. створити вказане підприємство. Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу „Сигнал” - це новостворене підприємство, воно не є правонаступником інших юридичних осіб, в тому числі і Журналу “Сигнал”.
Відповідно до норм чинного законодавства, зокрема, Закону України „Про підприємства в Україні”, в редакції чинній на момент створення такої юридичної особи, як Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу „Сигнал” встановлено, що підприємства діють на підставі статуту, а як вбачається із п. 1.1. статуту підприємство має назву „Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу „Сигнал” і засноване трудовим колективом, МВС України та Всеукраїнською спілкою автомобілістів; в частині 2 Статуту визначено мету діяльності підприємства - видання журналу “Сигнал” та інших друкованих засобів масової інформації; установчі угоди від 15.03.1994 та 13.10.1995, на які посилається місцевий господарський суд як на установчі документи Редакції щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу “Сигнал” насправді не є установчими документами вказаної юридичної особи і ніколи не реєструвалися як установчі документи вказаного підприємства. Ці установчі угоди стосуються заснування суб'єкта діяльності друкованих засобів масової інформації Журналу “Сигнал”, про забезпечення підготовки та випуску у світ вказаного засобу масової інформації. Згідно зі ст. 9 Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” визначають відносини між співзасновниками Журналу “Сигнал” щодо його заснування та діяльності. Вказані установчі угоди не мають відношення до юридичної особи з назвою “Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу “Сигнал”.
Господарським судом м. Києва неправильно зроблений висновок про те, що юридична особа “Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу “Сигнал” є господарським товариством. В статуті юридичної особи “Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу “Сигнал”, який є установчим документом вказаного підприємства, не визначено ні статутного фонду, ні внесків засновників, ні їх часток в статутному капіталі (фонді), що є основним критерієм для визначення організаційно-правової форми підприємства. Ні МВС України, ні ГО “Всеукраїнська спілка автомобілістів” ніколи не вносили внесків у статутний фонд юридичної особи “Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу “Сигнал”; підприємство діяло лише завдяки трудовому колективу, трудовому внеску працівників, які своєю працею і створили майно підприємства - більш ніж 500 000,00 грн.
14.04.2008 через канцелярію Київського апеляційного господарського суду одна із осіб, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_4, подав додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких зазначає, серед іншого, наступне: у першому півріччі 1991 року виникла необхідність переходу редакції журналу “Сигнал” на самостійний баланс, а, відповідно, і створення самостійного суб'єкта підприємницької діяльності. Про наміри переходу редакції на самостійний баланс і реєстрації її як суб'єкта підприємницької діяльності свідчить виписка із протоколу зібрання трудового колективу редакції журналу “Сигнал”, в якому постановлено: “Просити Шевченківський райвиконком м. Києва зареєструвати редакцію журналу “Сигнал” як самостійну організацію з 01.07.1991”, де засновником є трудовий колектив. Крім того, листом №5/427 від 13.06.1991 за підписом Голови Республіканської ради Української республіканської спілки автомобілістів ОСОБА_12. на ім'я Голови Шевченківського райвиконкому м. Києва зазначено, що: “Республіканська рада Українського союзу автомобілістів не заперечує проти переходу редакції журналу “Сигнал” на самостійний баланс і реєстрації її як самостійної організації з 01.07.1991”. Вказаний лист ще раз підтверджує, що до створення редакції журналу “Сигнал” ні Республіканська рада Українського союзу автомобілістів, ні МВС України відношення не мають в іншому б випадку, це було б оформлено відповідним протоколом співзасновників. В статуті юридичної особи “Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу “Сигнал” МВС України та ВСА безпідставно та незаконно зазначені співзасновниками, так як державна установа, якою є МВС України, згідно чинного на той момент законодавства, зокрема, Декрету КМ України №24-92 від 31.12.1991 “Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств”, як контролюючий орган не мало права бути засновником будь-яких організаційних форм та видів, господарських товариств, кооперативів (суб'єктів підприємницької діяльності).
Товариство з обмеженою відповідальністю „Видавництво „Увага” надало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що оскаржуване позивачами рішення Господарського суду м. Києва від 09.10.2007 є законним та обґрунтованим, а відтак відсутні підстави для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданим суду першої інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_9., ОСОБА_8(надалі - позивачі) звернулися до Господарського суду м. Києва із позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України, Товариства з обмеженою відповідальністю „Видавництво „Увага”, Всеукраїнської спілки автомобілістів (надалі - відповідачі) про визнання протоколу зборів засновників редакції щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу „Сигнал” №1 від 15.12.2006 недійсними в частині рішень, що були прийняті по 2-5 питаннях порядку денного та щодо участі у зборах Товариства з обмеженою відповідальністю „Видавництва „Увага” та про визнання недійсним договору №4 про передачу майнових прав, укладеного 29.09.2006 між Міністерством внутрішніх справ України та Товариством з обмеженою відповідальністю „Видавництва „Увага”, з тієї, зокрема, підстави, що як вказаним протоколом № 1, так і договором № 4 порушуються права позивачів як членів трудового колективу - співзасновників юридичної особи „Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу „Сигнал”, оскільки участі у загальних зборах, за результатами яких було складено спірний протокол, вони не брали, згоди на відчуження частки МВС України Товариству з обмеженою відповідальністю „Видавництва „Увага” не надавали.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.10.2007 у даній справі відмовлено позивачам у задоволенні їх позовних вимог, з наступних підстав.
Згідно статуту журналу “Сигнал”, затвердженого Заступником міністра внутрішніх справ УРСР та головою Республіканської ради Української спілки автомобілістів 02.01.1991 засновниками журналу є Міністерство внутрішніх справ УРСР та Республіканська рада української спілки автомобілістів. У зв'язку з тим, що метою діяльності підприємства журналу “Сигнал” було видавництво журналу та після прийняття Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” від 16.11.1992 виникла необхідність зареєструвати журнал в якості друкованого засобу масової інформації. Відповідно до ст. 8 вказаного Закону право на заснування друкованого засобу масової інформації мають, в тому числі, юридичні особи України, трудові колективи підприємств. 15.03.1994 МВС України, Всеукраїнською спілкою автомобілістів та редакцією журналу “Сигнал” було укладено установчу угоду. Місцевий господарський суд вважає, що редакція журналу “Сигнал”, вказана як один із засновників, на порушення чинного законодавства, внаслідок невірного тлумачення сторонами положень ст. 8 Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні. Вказівка у статті 8 вказаного Закону на право трудового колективу підприємства виступати засновником засобу масової інформації означає і означала, що колектив підприємства міг виступити засновником друкованого засобу масової інформації виключно у спосіб, встановлений законодавством, тоді як законодавство не передбачало і не передбачає можливості трудовому колективу підприємства як окремому суб'єкту виступати засновником підприємства разом з іншими особами.
Колегія суддів не погоджується із висновком місцевого господарського суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону СРСР „Про пресу та інші засоби масової інформації” від 12.06 1990, у цьому Законі під масовою інформацією розуміються публічно розповсюджувані друковані, аудіо- та аудіовізуальні повідомлення і матеріали; під засобами масової інформації - газети, журнали, теле- і радіопрограми, кінодокументалістика, інші періодичні форми публічного розповсюдження масової інформації.
Згідно зі ст. 7 зазначеного Закону, право на заснування засобу масової інформації належить Радам народних депутатів та іншим державним органам, політичним партіям, громадським організаціям, масовим рухам, творчим спілкам, кооперативним, релігійним, іншим об'єднанням громадян, створеним відповідно до закону, трудовим колективам, а також громадянам СРСР, які досягли вісімнадцятирічного віку.
Реєстрація засобів масової інформації відбувається у відповідності до ст. 8 цього Закону, зокрема, в залежності від аудиторії останніх, заяви на їх реєстрацію подаються в ті чи інші органи, а саме: загальносоюзна аудиторія - заяви на реєстрацію подаються засновниками в органи державного управління, визначені Радою Міністрів СРСР; республіканська та місцева аудиторія - у відповідні виконавчі і розпорядчі органи, тощо.
Статтею 4 Закону СРСР „Про пресу та інші засоби масової інформації” передбачено, що редакція засобу масової інформації є юридичною особою, що діє на підставі свого статуту; редакція має право провадити виробничо-господарську діяльність на умовах економічної самостійності і господарського розрахунку.
В ст. 15 вказаного Закону встановлено, що засновник затверджує програму (основні принципи) діяльності засобу масової інформації; редакція або інша установа, яка здійснює випуск масової інформації, реалізовує програму на основі професійної самостійності.
Відповідно до ст. 16 зазначеного Закону, редакційний статут засобу масової інформації приймається на загальних зборах журналістського колективу редакції більшістю голосів при наявності не менше двох третин її складу і затверджується засновником; редакційний статут регулює відносини засновника, редактора (головного редактора) і редакції, повноваження журналістського колективу. До статуту включаються положення про порядок розподілу і використання доходу, одержуваного від діяльності засобу масової інформації, інші положення.
Виходячи із наведених норм, випливає висновок, що редакція засобу масової інформації і засновник (засновники) засобу масової інформації не є тотожними поняттями. Фактично редакція - це трудовий колектив на чолі з редактором (головним редактором), тобто колективне підприємство (окрема юридична особа), яке реалізовує програму засновника щодо створення та випуску засобу масової інформації (кожного його окремого номера).
Друкований засіб масової інформації - періодичне друковане видання журнал «Сигнал» було засновано Міністерством внутрішніх справ України та Всеукраїнською спілкою автомобілістів.
Свідоцтво про реєстрацію періодичного друкованого видання серія КП №113 журналу «Сигнал» було видано Державним комітетом Української РСР по пресі 31 жовтня 1990 року.
02.01.1991 Міністерство внутрішніх справ України та Всеукраїнська спілка автомобілістів затвердили статут журналу «Сигнал», в якому зазначено, що редакція журналу є юридичною особою.
Статут журналу „Сигнал” від 02.01.1991р є редакційним статутом і його, у відповідності з вимогами Закону СРСР „Про пресу та інші засоби масової інформації”, затверджено засновниками засобу масової інформації.
У зв'язку з прийняттям та введенням в дію Закону України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” від 16 листопада 1992 року в березні - квітні 1994 року, засновники журналу „Сигналу”, а саме МВС України та Центральна рада Всеукраїнської спілки автомобілістів, звернулись до Голови комітету України в справах видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження з проханням перереєструвати журнал „Сигнал”. На що було видано свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серія КВ №578 від 12 квітня 1994 року.
Визначення понять „засновники”, „редакція” та „видавець” засобу масової інформації, що містяться в Законі України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” є майже аналогічними тим, що і в Законі СРСР „Про пресу та інші засоби масової інформації”.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, друковані засоби масової інформації (преса) в Україні - періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.
Статтею 8 вказаного Закону України встановлено, що право на заснування друкованого засобу масової інформації належить: громадянам України, громадянам інших держав та особам без громадянства, не обмеженим у цивільній правоздатності та цивільній дієздатності; юридичним особам України та інших держав; трудовим колективам підприємств, установ і організацій на підставі відповідного рішення загальних зборів (конференції). Особа, яка заснувала друкований засіб масової інформації, є його засновником. Особи, які об'єдналися з метою спільного заснування видання, вважаються його співзасновниками.
Дослідивши матеріали справи, керуючись наведеними нормами, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що МВС України та Всеукраїнська спілка автомобілістів є співзасновниками засобу масової інформації - журналу „Сигнал”.
Статтею 21 Закону України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” визначено, що підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації за дорученням засновника (співзасновників) здійснює редакція або інша установа, що виконує її функції; редакція діє на підставі свого статуту та реалізує програму друкованого засобу масової інформації, затверджену засновником (співзасновниками). Редакція друкованого засобу масової інформації набуває статусу юридичної особи з дня державної реєстрації, яка здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до ст. 22 вищевказаного Закону України, Статут редакції друкованого засобу масової інформації визначає виробничі, майнові, фінансові та інші умови її діяльності. Статут редакції може передбачати будь-які види господарської діяльності, які не заборонені законом і відповідають цілям її діяльності. У статуті редакції визначаються: засновник (співзасновники) та назва друкованого засобу масової інформації, місцезнаходження його редакції, предмет і цілі діяльності, її органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження журналістського і трудового колективів та їх виборних органів, порядок утворення майна редакції, положення щодо вирішення питань виробничого, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності видання та його редакції, умови її реорганізації, припинення діяльності, інші положення.
Як вбачається з матеріалів справи, юридична особа - підприємство з назвою «Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу «Сигнал» була зареєстрована Виконавчим комітетом Шевченківської районної ради, Свідоцтво №21573800 видане 22 листопада 1995 року. Підприємство було створено на підставі рішення зборів трудового колективу, що здійснював випуск Журналу «Сигнал» від 12.10.1995 року.
Статтею 9 Закону України «Про підприємства в Україні», який був чинним на час створення підприємства з назвою «Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу «Сигнал», зазначено, що підприємство діє на підставі статуту.
У статуті підприємства серед іншого визначаються місцезнаходження підприємства, предмет і цілі діяльності, його органи управління, порядок їх формування, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності підприємства. У найменуванні підприємства визначаються його назва (завод, фабрика, майстерня та інші) і вид (індивідуальне, сімейне, приватне, колективне, державне) та інше.
Згідно з п.1.1 Статуту підприємство з назвою «Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу «Сигнал» засноване трудовим колективом, Міністерством внутрішніх справ України та Всеукраїнською спілкою автомобілістів.
В частині 2 Статуту визначено мету діяльності підприємства - видання журналу «Сигнал», інших друкованих засобів масової інформації та ін., а також встановлено види підприємницької діяльності, які здійснює підприємство. Статутом передбачені органи управління підприємством - головний редактор, що уповноважується співзасновниками, визначено і інші положення, що передбачені статтею 9 Закону України «Про підприємства в Україні».
Отже, установчим документом підприємства з назвою «Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу «Сигнал» є Статут, який затверджено членами трудового колективу редакції журналу “Сигнал”. Таким чином можна дійти висновку, що юридична особа з назвою «Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу «Сигнал» є підприємством, яке створене трудовим колективом.
Як суб'єкт підприємницької діяльності відповідно до статуту від 13 жовтня 1995 року, Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу „Сигнал” зареєстрована виконавчим комітетом Шевченківської районної ради народних депутатів м. Києва 22 листопада 1995 року, свідоцтво №21573800.
Згідно з довідками Київського міського управління статистики № 18207 від 30.05.1997 та №19342 від 09.11.1998 редакція журналу „Сигнал” за кодом організаційно - правової форми господарювання є колективним підприємством та кодом форми власності є підприємством з колективною формою власності.
Висновок суду першої інстанції щодо того, що підприємство «Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу «Сигнал» є товариством з обмеженою відповідальністю у зв'язку з наявністю установчого договору про створення та діяльність редакції спростовується наявними у матеріалах справи доказами та суперечить вимогам законодавства, яке діяло на момент реєстрації підприємства «Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу «Сигнал».
Відповідно до ст. 4 Закону України „Про господарські товариства”, установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства. Майже всі ці відомості в установчій угоді від 13.10.1995 відсутні.
Разом з тим, відповідно до ст. 9 Закону України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, встановлено, що відносини між співзасновниками друкованого засобу масової інформації, а також співзасновниками-підприємцями щодо його заснування та діяльності визначаються установчим договором, який укладається між ними відповідно до чинного законодавства України.
Установчим договором передбачено розподіл між співзасновниками обов'язків щодо виробничого, фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності створюваного ними друкованого засобу масової інформації.
З вищенаведеного суд дійшов висновку, що поряд з установчими угодами, як видом установчого документу господарського товариства, передбаченого Законом „Про господарські товариства”, спеціальним законодавством - Законом „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” встановлено інший вид установчої угоди, установчий договір, який укладається між засновниками засобу масової інформації і визначає їх права та обов'язки, як засновників саме засобу масової інформації, який створюється і діє у відповідності із вказаним Законом, а не як засновників юридичної особи - господарського товариства.
Ні МВС України, ні Всеукраїнською спілкою автомобілістів не надано суду доказів того, що ними було здійснено внески до статутного фонду підприємства «Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу «Сигнал» у відповідності до вимог Закону України „Про господарські товариства”. Твердження представника МВС України про передання підприємству «Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу «Сигнал» приміщення, яке знаходиться у будинку №22 по вул. Артема у м. Києві спростовуються матеріалами справи, а саме, договором оренди нежилого будинку (приміщення) №6/0288 від 20.08.1997, укладеним між Державним комунальним підприємством “Київжитлоспецексплуатація”, за договором орендодавець, та Редакцією щомісячного інформаційного науково-популірного ілюстрованого українського автомобільного журналу «Сигнал», за договором орендар, предметом якого є нежиле приміщення за адресою: м. Київ, вул. Артема, №22.
Таким чином, можна зробити висновок, що Установчий договір, укладений між співзасновниками засобу масової інформації є фактично договором про спільну діяльність і ніяким чином не є установчим договором редакції засобу масової інформації, як юридичної особи, у відповідності з вищенаведеною нормою Закону „Про господарські товариства”.
Вказане також підтверджується самим текстом Установчої угоди про заснування журналу „Сигнал” від 15.03.1994р, де зазначено, що співзасновники журналу - МВС України і Центральна Рада Всеукраїнської спілки автомобілістів та редакція журналу „Сигнал” (як окрема юридична особа) уклали цю угоду.
Таким чином, матеріалами справи встановлено, що МВС України не могло передати свої майнові права засновника підприємства «Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу «Сигнал», оскільки не було його засновником у розумінні Законів України „Про підприємства” та „Про господарські товариства”.
МВС України було виключно засновником друкованого засобу масової інформації - щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу „Сигнал”, який створювався і діяв у відповідності зі Законом України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” і ніколи не був юридичною особою.
29 вересня 2006 року між Міністерством внутрішніх справ України, Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Увага», Всеукраїнською спілкою автомобілістів було укладено Договір №4 про передачу майнових прав, згідно з умовами якого за згодою Всеукраїнської спілки автомобілістів Міністерство внутрішніх справ України передало, а ТОВ «Видавництво «Увага» прийняло на себе всі права та обов'язки (корпоративні права) засновника підприємства «Редакції щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу «Сигнал».
Відповідно до ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі - продажу можуть бути майнові права. Згідно зі ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів Міністерство внутрішніх справ України не могло продати (передати) свої права учасника підприємства «Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу «Сигнал», оскільки не було його засновником і, відповідно, власником корпоративних права.
15 грудня 2006 року проведено загальні збори засновників Редакції щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу «Сигнал» за участю Міністерства внутрішніх справ України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Увага», Всеукраїнською спілкою автомобілістів (без участі та без повідомлення трудового колективу редакції про проведення зборів). Рішення прийняті на зазначених зборах, оформлені протоколом №1 від 15.12.2006. Зокрема, було прийнято рішення про виключення зі складу засновників МВС України та включення до складу засновників ТОВ „Видавництво „Увага”.
Оскільки судом встановлено, що МВС України не входило до складу засновників підприємства «Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу «Сигнал», не мало права відчужувати свої права. Рішення загальних зборів, оформлені протоколом №1 від 15.12.2006 також підлягають визнанню недійсними.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом; тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. ст. 23 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги встановлені апеляційним господарським судом обставини та зроблені висновки, колегія суддів приходить до висновку, що укладений між Міністерством внутрішніх справ України, Товариством з обмеженою відповідальністю “Видавництво Увага” та Всеукраїнською спілкою автомобілістів договір про передачу майнових прав №4 від 29.09.2006, суперечить вимогам вищевказаного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України N 11 від 29.12.1976 “Про судове рішення” із змінами і доповненнями, рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірним доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 09.10.2007 у справі №12/175 вказаним вимогам не відповідає, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9задовольнити.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 09.10.2007 у справі №12/175 скасувати.
3. Визнати недійсним договір від 29.09.2006 №4, укладений між Міністерством внутрішніх справ України, Всеукраїнською спілкою автомобілістів та Товариством з обмеженою відповідальністю „Видавництво „Увага” про передачу майнових прав.
4. Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників підприємства «Редакція щомісячного інформаційного і науково-популярного ілюстрованого українського автомобільного журналу «Сигнал», оформлені протоколом №1 від 15.12.2006, прийняті по 2, 3, 4 та 5 питаннях порядку денного.
5. Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України (місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Богомольця, 10) на користь ОСОБА_4(місце проживання: АДРЕСА_1) 28,33 грн. - витрати за подання позовної заяви, 39,33 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 14,77 грн. - витрати за розгляд апеляційної скарги.
6. Стягнути з Всеукраїнської спілки автомобілістів (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-а) на користь ОСОБА_4(місце проживання: АДРЕСА_1) 28,33 грн. - витрати за подання позовної заяви, 39,33 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 14,77 грн. - витрати, за розгляд апеляційної скарги.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Видавництво „Увага” (місцезнаходження: 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7, к. 1) на користь ОСОБА_4(місце проживання: АДРЕСА_1) 28,33 грн. - витрати за подання позовної заяви, 39,33 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 14,77 грн. - витрати, за розгляд апеляційної скарги.
8. Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.
9. Матеріали справи №12/175 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
06.06.08 (відправлено)