ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 травня 2012 р. (16:30) Справа №2а-2021/12/0170/22
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., при секретарі судового засідання Реут А.Ю., без участі представників сторін, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим ДПС
про скасування та спонукання до виконання певних дій.
Обставини справи. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим (далі - відповідач) про скасування та спонукання до виконання певних дій.
Ухвалами суду від 22.02.2012 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.
Під час розгляду справи відповідача - Державну податкову інспекцію в м. Керчі АР Крим реорганізовано у Державну податкову інспекцію в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби, яка є її повним правонаступником.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу протиправно відмовлено у переведенні на спрощену систему оподаткування та видачі свідоцтва платника єдиного податку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, місце із час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Згідно письмових заперечень позовні вимоги не визнав у повному обсязі, з тих підстав, що у заяві позивача про застосування спрощеної системи оподаткування зазначено про здійснення діяльності з роздрібної торгівлі годинниками та ювелірними виробами, у зв'язку з чим, на підставі ч.4 п.п.291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України, позивачу було відмовлено у застосуванні спрощеної системи оподаткування, оскільки суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, не можуть бути платниками єдиного податку.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, а також на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.
Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні").
Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Тому, вирішуючи дану справу стосовно позовних вимог позивача про визнання рішення протиправним, суд зобов'язаний встановити: чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії та рішення обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.
Перевіряючи обґрунтованість заявлених позивних вимог судом встановлено наступне.
Позивач зареєстрований виконавчим комітетом Керченської міської ради від 25.05.2011р. у якості фізичної особи-підприємця, про що свідчіть відповідне Свідоцтво , та перебуває на податковому обліку у Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим.
21.01.2012р. позивач звернувся до відповідача з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування за 2 групою платників єдиного податку.
Також встановлено, що у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування позивачем зазначені обрані види діяльності згідно з Класифікацією видів економічної діяльності КВЕД ДК 009:2005, відповідно до пункту 298.3 статті 298 ПК України, зокрема, 52.48.2 "Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами".
Листом від 27.02.2012 р. було повідомлено позивача про відмову у застосуванні спрощеної системи оподаткування із посиланням на вимоги ч. 4 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України. Даною нормою передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.
Законом України від 04.11.2011 р. № 4014-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності", який набрав чинності з 1 січня 2012 року, встановлені правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Згідно із п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПК України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.
Статтею 299 ПК України визначено, що свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування. Свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви.
У разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.
Підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є виключно: невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави; наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; подання протягом календарного року більше одного разу заяви про перехід на спрощену систему оподаткування.
Відповідно до норм ч. 4 п.п.291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
При цьому ПК України не визначає поняття "видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння" та зазначає, що інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ст. 5 ПК України).
Так, правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними визначені Законом України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18.11.1997р. № 637/97-ВР.
Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що: дорогоцінні метали - це золото, срібло, платина і метали платинової групи паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо); дорогоцінне каміння - це природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах).
Відповідно до Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" розроблено та затверджено наказом Міністерства фінансів України № 244 від 20.10.1999р. Інструкцію про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів.
Пунктом 1.3. визначено, що вимоги цієї Інструкції є обов'язковими: для органів державного пробірного контролю, юридичних та фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності (далі - суб'єкти підприємницької діяльності) і мають ліцензії Міністерства фінансів України на здійснення операцій з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням та виробами з них, а також для фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності (далі - фізичні особи) і які подають вироби з дорогоцінних металів на клеймування до органів державного пробірного контролю.
Також, пунктом 1.5 зазначеної Інструкції визначено поняття "виріб з дорогоцінного металу", як будь-який ювелірний (побутовий) виріб, виготовлений із сплавів дорогоцінних металів - золота, срібла, платини, паладію, який використовується як прикраси або предмети побуту.
Таким чином, суд робить висновок про те, що суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють реалізацію ювелірних виробів, що відносяться до виробів з дорогоцінного металу, здійснюють діяльність, пов'язану з реалізацією дорогоцінних металів.
Висновки позивача про залежність обмежень, щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності безпосередньо від виду господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005, у зв'язку з необхідністю зазначення цих відомостей у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування, суд вважає необґрунтованими, оскільки норми Податкового кодексу України встановлюють обмеження ні за будь-яким окремим видом діяльності, а загальну заборону реєстрації платниками єдиного податку, якщо особа реалізує дорогоцінні метали (включаючи ювелірні виробі), без посилання на КВЕД.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В порядку передбаченому ст. 71 КАС України, доказів протиправності дій відповідача щодо відмови позивачу у переведенні на спрощену систему оподаткування та видачі свідоцтва платника єдиного податку, а також доказів протиправності такої відмови, позивачем суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності в порядку статей 69,70,86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Радчук А.А.