ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" травня 2012 р.Справа № 6/17-4540-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: О.Т. Лавренюк
суддів: Я.Ф. Савицького, Т.Я. Гладишевої
при секретарі судового засідання: Будному О.В.
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 19.08.2011 р.;
від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_2, довіреність № 5 від 23.01.2012 р.;
від третьої особи за первісним позовом : представник не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай-Транзит" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
на рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2012 року
по справі № 6/17-4540-2011
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай-Транзіт"
за участю третьої особи Приватного підприємства "Вантажтранссервіс"
про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання вчинити певні дії
за зустрічним позовом Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай-Транзит"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
про стягнення 277778,18 грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні від 08.05.2012 р. розгляд справи відкладався до 22.05.2012 р.
В судовому засіданні 22.05.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И В:
01.11.2011 р. ФО-П ОСОБА_3 звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ СП "Дунай-Транзит" про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме 79 штук трун дерев`яних з аксесуарами (із врахуванням аксесуарів на одну труну: металеві ручки 4шт., ніжки 6 шт., хрести 2шт., метизи 8-10шт.) та про визнання незаконними дій відповідача щодо затримки вантажу та не розвантаження у 60-ти денний строк з моменту прийняття вантажу для перевезення з вини перевізника.
Крім того, в позовній заяві позивач просив витребувати докази, що не є позовною вимогою, а саме про зобов`язання відповідача до призначення справи до розгляду надати оригінали договорів, що підтверджують договірні відносини між відповідачем та третьою стороною по справі - ПП "Вантажтранссервіс".
07.12.2011 р. ТОВ СП "Дунай-Транзит" звернулась до господарського суду Одеської області із зустрічним позовом до ФО-П ОСОБА_3 про стягнення 277778,18грн., з яких 20538,18 грн. боргу за послуги з перевезення, 240000 грн. вартості понаднормативного простою і 9240 грн. відшкодування витрат, сплачених за вимушену стоянку в порту, та про зобов`язання повернення книжки МДП (CARNET TIR) НОМЕР_2.
Рішенням господарського суду Одеської області від 27.03.2012 р. по справі № 6/17-4540-2011 (головуючий суддя Демешин, судді: О.А., Лічман Л.В., Степанова Л.В.) первісний позов задоволено частково, зобов'язано ТОВ СП "Дунай-Транзит" повернути ФО-П ОСОБА_3 79 трун дерев`яних з аксесуарами (із врахуванням аксесуарів на одну труну: металеві ручки 4шт., ніжки 6 шт., хрести 2шт., метизи 8-10шт.), стягнуто з ТОВ СП "Дунай-Транзит" на користь ФО-П ОСОБА_3 держмита 220, 37 гривень та витрат на ІТЗ судового процесу 118 грн., в решті позову відмовлено, мотивуючи це тим, що суд не вбачає вини ТОВ СП "Дунай-Транзит" затримки вантажу та не розвантаження у 60-ти денний строк з моменту прийняття вантажу для перевезення, оскільки така затримка відбулася через порушення первісним позивачем порядку митного оформлення вантажу і завдання відповідачу збитків з подальшим правомірним притриманням вантажу до відшкодування позивачем цих збитків.
Зустрічний позов задоволено частково, стягнути з ФО-П ОСОБА_3 на користь ТОВ СП "Дунай-Транзит" 9240 грн. відшкодування збитків, 184,80 грн. судового збору по вимогам майнового характеру, зобов'язано ФО-П ОСОБА_3 повернути ТОВ СП "Дунай-Транзит" оформлену книжку МДП (CARNET TIR) НОМЕР_2 для її здачі в AsMAP UA. в решті зустрічного позову відмовлено, з посиланням на те, що будь-яких боргових зобов`язань щодо здійснення оплати за перевезення та за понаднормативний простій в міжнародній товарно-транспортній накладній НОМЕР_3 не встановлено.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулось ТОВ СП "Дунай-Транзит" з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2012 р. по справі № 6/17-4540-2011 частково та прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічну позовну заяву та стягнути з ФО-П ОСОБА_3 20538,18 грн. боргу за послуги з перевезення, 248000 грн. вартості понаднормативного простою автотранспортного засобу, посилаючись на те, що при прийнятті рішення порушені норми матеріального та процесуального права та висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначає, що відповідно до приписів ст. 93 Митного кодексу України, ФО-П ОСОБА_3, як вантажоодержувач, повинен до ввезення вантажу на митну територію України отримати свідоцтво декларанта та оформити "попереднє повідомлення", що зроблено не було та призвело до понаднормативного простою автотранспортного засобу.
ФО-П ОСОБА_3 також звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2012 р. по справі № 6/17-4540-2011 в частині задоволення зустрічних позовних вимог щодо стягнення з ФО-П ОСОБА_3 9240 грн. збитків сплачених за вимушену стоянку в порту, посилаючись на те, що при прийнятті рішення порушені норми матеріального та процесуального права та висновки суду не відповідають обставинам справи.
Представники ФО-П ОСОБА_3 та ТОВ СП "Дунай-Транзит" були присутні, надавали пояснення та підтримували вимоги, викладені в апеляційних скаргах.
Представник ПП "Вантажтранссервіс" в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, за таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що матеріалів справи достатньо та ухвалила розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 08.05.2012 р. представник ФО-П ОСОБА_3 заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, від якого в подальшому відмовився.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційних скарг ФО-П ОСОБА_3 та ТОВ СП "Дунай-Транзит", заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що слід відмовити у задоволені апеляційних скарг, а рішення господарського суду залишити без змін з огляду на таке.
Як встановлено матеріалами справи, 20.07.2010 р. у м.Стамбул (Туреччина) вантажовідправником (Merthan uluslararasi tasimacilik turizm) було здійснено завантаження 79 дерев`яних трун з аксесуарами (ручки, ніжки, метизи) на автомобіль, що належить ТОВ СП "Дунай-Транзит" - MAN держномер НОМЕР_4 з причіпом НОМЕР_5 для перевезення по маршруту Стамбул (Турція) Миколаїв (Україна) для одержувача ФО-П ОСОБА_3
23.07.2010 р. вантаж у вищевказаному автомобілі на паромі з порту Зонгулдак (Туреччина) прибув до Скадовського морського торгівельного порту і став під розмитнення у Херсонській митниці.
Оформлення вантажу Херсонською митницею у місті перетину кордону було здійснено лише 02.06.2011 р., а 01.07.2011 р. вантаж був розмитнений Миколаївською митницею.
Таким чином, 01.07.2011 р. Миколаївська митниця здійснила оформлення та розмитнення вантажу (79 трун з аксесуарами) на одержувача цього вантажу ФО-П ОСОБА_3, яка набула право власності на вказане майно.
Однак, ТОВ СП "Дунай-Транзит", яке здійснювало перевезення вантажу по маршруту Стамбул-Миколаїв, після митного оформлення не передало позивачу вантаж у володіння, користування та розпорядження, а притримало його, обґрунтовуючи це необхідністю здійснення розрахунку одержувачем цього вантажу (ФО-П ОСОБА_3) за послуги з перевезення та сплати понаднормативного простою автомобіля з вини позивача.
12.06.2011 р. ФО-П ОСОБА_3 надіслала на адресу ТОВ СП "Дунай-Транзит" претензію із вимогою виконати зобов'язання, на яку отримала відповідь 09.08.2011 р., в який зазначено, що ТОВ СП "Дунай-Транзит" не має правових підстав для задоволення вимоги ФО-П ОСОБА_3, оскільки не вступав у договірні стосунки з ФО-П ОСОБА_3 стосовно вищенаведеного перевезення вантажу.
Стосовно вантажу, який зазначений у претензії, то СП ТОВ Дунай-Транзит" надало наступну інформацію, між СП ТОВ Дунай-Транзит" та посередницьким підприємством ПП "Вантажтранссервіс" були укладені договірні стосунки про надання послуг по перевезенню вантажу по маршруту Стамбул (Турція) Миколаїв (Україна) речей особистого характеру та атрибутів ритуальних послуг. Свої обов'язки перевізник здійснив належним чином, здійснивши доставку вантажу на митницю у пункт перетинання кордону -ДП "Скадовський морський торговельний порт", однак із-за відсутності митних документів на вантаж у Замовника, був зафіксований простій автотранспорту з 29 липня 2010 року по 03 червня 2011 року та нарахована оплата терміну простою. Оплатити заборгованість за перевезення та час простою Замовник відмовився. Виходячи з правил ч. 4 ст. 916. п. 2 ст. 594, п. 1 ст. 595 Цивільного Кодексу України, перевізник здійснив "затримання вантажу", тобто на підставах передбачених нормами діючого законодавства, до проведення Замовником погашення заборгованості, про що Замовник був негайно проінформований.
Наведене стало підставою для звернення ФО-П ОСОБА_3 до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ СП "Дунай-Транзит" про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання вчинити певні дії, в якій просить повернути 79 штук трун дерев`яних з аксесуарами (із врахуванням аксесуарів на одну труну: металеві ручки 4шт., ніжки 6 шт., хрести 2шт., метизи 8-10шт.) та визнати незаконними дій відповідача щодо затримки вантажу та не розвантаження у 60-ти денний строк з моменту прийняття вантажу для перевезення з вини перевізника.
Під час розгляду справи в господарському суді першої інстанції ТОВ СП "Дунай-Транзит" подало зустрічний позов до ФО-П ОСОБА_3 про стягнення 277778,18грн., з яких 20538,18грн. боргу за послуги з перевезення, 240000грн. вартості понаднормативного простою і 9240 грн. відшкодування витрат, сплачених за вимушену стоянку в порту, та про зобов`язання повернення книжки МДП (CARNET TIR) НОМЕР_2.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ СП "Дунай-Транзит" та ФО-П ОСОБА_3 не існує договірних відносин по перевезенню 79 дерев`яних трун з аксесуарами по маршруту Стамбул - Миколаїв. Між вказаними сторонами не досягнуто умов щодо вартості послуг за перевезення та вартості понаднормативного простою автотранспорту відповідача.
ФО-П ОСОБА_3 відповідно до копії міжнародної товарно-транспортної накладної НОМЕР_3 є одержувачем вантажу.
Статтею 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частинами 2,3 статті 909 ЦК України передбачено, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ СП "Дунай-Транзит", яке здійснювало перевезення вантажу по маршруту Стамбул-Миколаїв, після митного оформлення не передало позивачу вантаж у володіння, користування та розпорядження, а притримало його, обґрунтовуючи це необхідністю здійснення розрахунку одержувачем цього вантажу ФО-П ОСОБА_3 за послуги з перевезення та сплати понаднормативного простою автомобіля з вини позивача.
Частиною 1 статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно другого речення частини 1 статті 1212 ЦК України особа зобов`язана повернути майно коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Частиною 4 статті 916 ЦК України встановлено, що перевізник має право притримати переданий йому для перевезення вантаж для забезпечення внесення провізної плати та інших платежів, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами або не випливає із суті зобов`язання.
Таке притримання можна вважати обґрунтованим лише щодо забезпечення відшкодування відповідачу збитків, пов`язаних із сплатою ДП "Садовський морський торговельний порт" плати за стоянку автомобіля з вини позивача, який не виконав зобов`язань щодо надання документів для митного оформлення вантажу.
Частиною 1 статті 594 ЦК України встановлено, що кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові, у разі невиконання ним у строк зобов`язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов`язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов`язання.
Відповідно до пункту 1 статті 13 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчиненою 19.05.1956 р. в м. Женеві до якої приєдналася Україна, по прибуттю вантажу на місце, передбачене для його доставки, одержувач має право вимагати передачі йому другого екземпляру накладної та видачі йому вантажу, при цьому їм видається відповідна розписка в прийнятті. Якщо встановлена втрата вантажу або якщо вантаж не прибув на протязі строку встановленого статтею 19, одержувач може вимагати від свого імені від перевізника задоволення, посилаючись на права, забезпечені йому договором перевезення.
Згідно п. 2 вищевказаної статті Конвенції, - одержувач, який здійснює права, надані йому відповідно до пункту 1 цієї статті, зобов`язаний погасити боргові зобов`язання, що виникли на підставі накладної.
Будь-яких боргових зобов`язань щодо здійснення оплати за перевезення та за понаднормативний простій в міжнародній товарно-транспортній накладній НОМЕР_3 не встановлено.
ТОВ СП "Дунай-Транзит" зазначає, що уклало договір про надання послуг з міжнародного перевезення вантажу з ПП "Вантажтранссервіс".
Крім того, обґрунтовуючи свої зустрічні позовні вимоги ТОВ СП "Дунай-Транзит" посилається на заявку на перевезення вантажу від 15.07.2010 р., надану ПП "Вантажтранссервіс", в якій зазначено вартість фрахту в розмірі 2600 доларів США по курсу НБУ та вартість простоїв в розмірі 800 грн. за добу. Однак, будь-яких доказів погодження ФО-П ОСОБА_3 з такими умовами перевезення відповідачем не надано.
Про існування взаємних зобов'язань ТОВ СП "Дунай-Транзит" та ПП "Вантажтранссервіс", пов'язаних з виконанням вищевказаної заявки, свідчить направлення відповідачем претензії саме названому приватному підприємству в якій ТОВ СП "Дунай-Транзит" посилається на прийняті ПП "Вантажтрансервіс" зобов`язання по оплаті за перевезення протягом 3-днів після завантаження вантажу.
Враховуючи вище викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог про стягнення з позивача 20538,18 грн. боргу за послуги з перевезення та 240000 грн. вартості понаднормативного простою.
Таким чином, суд не вбачає підстав для такого притримання з підстав відсутності заборгованості відповідача перед позивачем за перевезення вантажу та за понаднормативний простій.
Щодо зустрічної позовної вимоги про відшкодування витрат по сплаті ДП "Скадовський морський торгівельний порт" по платіжному дорученню №589 від 31.05.2011р. в сумі 9240 грн. то вони підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Статтею 93 Митного Кодексу України передбачено, що у разі ввезення товару на митну територію України декларант заздалегідь повідомляє відповідний митний орган про намір ввезти цей вантаж. Згідно пункту 4.4. Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого Наказом митної служби України №771 від 08.12.1998р. заповнене згідно з установленим порядком попереднє повідомлення та його електронна копія до моменту ввезення товарів подаються митниці за місцем державної реєстрації або проживання, за місцезнаходженням юридичної або фізичної особи, на адресу якої ввозяться товари, тобто митниці призначення.
Не оформлення позивачем попереднього повідомлення стало причиною затримки оформлення Херсонською митницею транзитного переміщення вантажу до Миколаївської митниці. За час затримки автомобіль ТОВ СП "Дунай-Транзит" заходився на стоянці в Скадовському морському торгівельному порту. За вказану стоянку відповідачем сплачено 9240 грн., що підтверджується платіжним дорученням №589 від 31.05.2011 р.
Відповідно до частини 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Здійснені відповідачем витрати на стоянку в порту понесені внаслідок бездіяльності позивача щодо належного оформлення митних документів. Тому, ці витрати мають бути відшкодовані ФО-П ОСОБА_3 у повному обсязі.
Приймаючи до уваги, що ФО-П ОСОБА_3 не погашені збитки СП ТОВ "Дунай-Транзит" в сумі 9240 грн., а СП ТОВ "Дунай-Транзит" не повернув позивачу за первісним позовом вантаж, який ним перевозився, а спір вирішується стосовно вимог про зобов`язання повернення цього вантажу і стягнення вищевказаної суми збитків, - колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про одночасне задоволення вимоги ФО-П ОСОБА_3 про зобов'язання повернення майна: 79 штук дерев`яних трун з аксесуарами та вимоги ТОВ СП "Дунай-Транзит" про стягнення збитків в розмірі 9240 грн.
Що стосується вимог за первісним позовом в частині визнання незаконними дій відповідача щодо затримки вантажу та не розвантаження у 60-ти денний строк з моменту прийняття вантажу для перевезення з вини перевізника, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Матеріали справи свідчать, що така затримка відбулася через порушення позивачем порядку митного оформлення вантажу і завдання відповідачу збитків з подальшим правомірним притриманням вантажу до відшкодування позивачем цих збитків, тому в цьому не має вини ТОВ СП "Дунай-Транзит"
Таким чином, судом першої інстанції цілком вірно визначено, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту, посилаючись на статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України, якими встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів і способи захисту прав суб'єктів господарювання. Оскільки вказаними положеннями чинного законодавства не передбачено можливості захисту прав шляхом визнання незаконними дій юридичних осіб-суб'єктів господарювання, первісний позов в частині визнання незаконними дій відповідача щодо затримки вантажу та не розвантаження у 60-ти денний строк з моменту прийняття вантажу для перевезення з вини перевізника не підлягає задоволенню.
Щодо зустрічної позовної вимоги про зобов`язання повернення книжки МДП (CARNET TIR) НОМЕР_2 слід вказати наступне.
З матеріалів справи вбачається, що після митного оформлення вантажу ФО-П ОСОБА_3 утримує у себе книжку МДП, що підтверджується самим позивачем за первісним позовом в позовній заяві.
Статтею 17 Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, до якої приєдналася Україна, встановлено, що на кожен дорожній транспортний засіб або контейнер складається одна книжка МДП.
Згідно ст. 28 та пояснювальною записки до цієї статті Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП, 1975 року), учасником якої є Україна, на підставі Закону України від 15.07.1994р. № 117 "Про участь України у Митній конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП при прибутті вантажу в митницю місця призначення і у разі, якщо вантажі переводяться в умови іншого митного режиму або звільняються від мита з метою внутрішнього споживання, митне оформлення книжки МДП проводиться негайно, тобто митне оформлення та повернення книжки МДП, яка оформлена як із застереженнями, так і без них, перевізнику чи МСАТ є прямим обов'язком митниці призначення.
Таким чином, після митного оформлення книжка митним органом має бути повернута власнику транспортного засобу. Однак, з пояснень відповідача, підтверджених позивачем в позовній заяві після митного оформлення книжка МДП представником митниці була передана не водію, належного ТОВ СП "Дунай-Транзит", автомобіля MAN держномер НОМЕР_4, на який була видана книжка МДП, а ФО-П ОСОБА_3
Оскільки ФО-П ОСОБА_3 не є власником транспортного засобу на який книжка МДП (CARNET TIR) НОМЕР_2 видана, вона безпідставно утримується позивачем, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення зустрічного позову в цій частині та зобов'язав ФО-П ОСОБА_3 повернути ТОВ СП "Дунай-Транзит" оформлену книжку МДП (CARNET TIR) НОМЕР_2 для її здачі в AsMAP UA.
Доводи апеляційних скарг не спростовують вищевикладене, та додаткового правого аналізу не потребують.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції в повній мірі дослідив обставини справи , надав їм належну правову оцінку і тому колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2012 р. по справі № 6/17-4540-2011, як прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права - без змін.
Керуючись ст. ст. 99, 101 -103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2012 р. по справі № 6/17-4540-2011 залишити без змін, апеляційні скарги Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай-Транзіт" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст складено та підписано 28.05.2012 р.
Головуючий суддя О.Т. Лавренюк
Суддя Я.Ф. Савицький
Суддя Т.Я. Гладишева