ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5008/657/2011-8/388 01.09.11

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до 1) Концерну "Військторгсервіс"

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 70623, 55 грн.

Суддя Катрич В.С.

Представники сторін

від позивача: ОСОБА_3 предст. за дов. б/н від 12.05.2011 р;.

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився.

В судовому засіданні 01.09.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Концерну "Військторгсервіс" про стягнення 70623, 55 грн.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.05.2011 р. порушено провадження у справі № 5008/657/2011.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.07.2011 р. справу передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, справу № 5008/657/2011 передано на розгляд судді Катрич B.C.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2011 р. прийнято справу до провадження, присвоєно справі № 5008/657/2011-8/388, призначено розгляд справи на 04.08.2011 р. в судовому засіданні.

В судове засідання 04.08.2011 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судове засідання 04.08.11 з'явився, надав документи на виконання вимог ухвали суду, надав пояснення по суті спору.

Керуючись ст. 24 ГПК України, суд залучив до участі у справі іншого відповідача -Фізичну особу-підпиємця ОСОБА_2, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 01.09.11.

15.08.11 через канцелярію суду від відповідача-2 надійшов відзив на позов, який був залучений судом до матеріалів справи, крім того, відповідач 2 направив клопотання про розгляд справи без участі його представника.

В судове засідання 01.09.11 представник позивача з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2008 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено господарський договір про надання послуг з виготовлення та встановлення метало пластикових конструкцій. Зазначений договір було укладено шляхом обміну листами: лист-заявка відповідача-1 від 10.02.08, комерційні пропозиції позивача № 1 від 11.02.08, № 3 від 29.12.08, № 1 від 01.07.09, № 1 від 17.03.10, № 2 від 03.08.10, виставлення позивачем рахунків за надані та підписані сторонами акти виконаних робіт № 3 від 02.03.08, № 5 від 12.01.09, № 7 від 19.03.09, № 10 від 19.08.09, № 11 від 03.11.09, № 12 від 16.04.10, № 14 від 20.07.10, № 15 від 27.09.10.

Як вбачається з матеріалів справи в період з березня 2009 по вересень 2010 року позивачем було надано відповідачу послуги з виготовлення та встановлення метало пластикових конструкцій на суму 63368, 31 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними представниками сторін та скріпленими їх печатками актами виконаних робіт. В той час як відповідачем-1 за надані послуги сплачено не було, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 63368,31 грн.

Виходячи з вимог ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ч.1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Виходячи з вимог положення ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 63368,31 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

16.04.2010 року з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 перед позивачем, між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки.

Відповідно до умов договору поруки поручитель (відповідач-2) зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором (позивач) за виконання всіх зобов'язань концерном «Військторгсервіс»в особі його Мукачівської філії, що є замовником у кредитора робіт за замовленням від 10.02.08.

Згідно п.3.1 договору поруки у разі порушення боржником зобов'язання за основним договором поручитель зобов'язується виконати за боржника зобов'язання останнього у 10-ти денний термін з дня отримання вимоги від кредитора.

У зв'язку з невиконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань щодо оплати за надані послуги, позивач 07.06.10 звернувся до відповідача з листом про сплату заборгованості. Крім того, позивач 05.05.11 направив на адресу відповідача-1 претензію про сплату заборгованості.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки умовами договору укладеного між позивачем та відповідачем-1 не встановлено строк сплати відповідачем-1 за надані послуги, відповідач-1 зобов'язаний був сплатити грошові кошти у 7-денний строк від дня отримання вимоги позивача, тобто до 15.06.10.

Як вбачається з матеріалів справи, вимога про сплату заборгованості відповідачем-2 (поручителем), в строк, визначений п.4.1 договору поруки (тобто протягом місяця у разі невиконання зобов'язань відповідачем-1), на адресу відповідача-2 не направлялась.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п.4.1 договору поруки від 16.04.10 у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором кредитор має право протягом одного місяця звернутись з вимогою про виконання таких зобов'язань до поручителя. У випадку, якщо така вимога у встановлений цим пунктом строк не буде пред'явлена, порука вважатиметься припиненою.

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Враховуючи вищезазначене, укладений між позивачем та відповідачем-2 договір поруки станом на момент звернення позивача до суду був припиненим, тому позовні вимоги до відповідача-2 є такими, що задоволенню не підлягають.

Крім основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1552,09 грн.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ст.549 ЦК України).

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку, в даному разі пені.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 1552,09 грн. пені задоволенню не підлягають, оскільки суд дійшов висновку про те, що сторонами не було укладено письмової угоди щодо погодження порядку стягнення неустойки.

Наведене випливає з вимог ст. 547 та п.1 ч.2 ст.551 ЦК України, відповідно до яких правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства .

Як встановлено судом та не спростовано позивачем, письмовий правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки (пені) між сторонами у справі не вчинявся, а розмір пені договором або актом цивільного законодавства у спірних правовідносинах сторін також не встановлено, що виключає правові підстави для стягнення 1552,09 грн. пені.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 600,0 грн. витрат за надану правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються зокрема: з судового збору, оплати послуг адвоката та інших витрат.

Згідно з п. 10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляється між сторонами на загальних підставах,визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, виданим відповідним адвокатським об'єднанням, або договором. До ордеру адвоката обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру", згідно ч. 1 ст. 12 якого оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката у розмірі 600,00 грн. позивачем надано тільки копії квитанцій № 231410057 від 14.04.11 на суму 350,00 грн. та № 231910101 від 19.05.11 на суму 245,00 грн.

Суд зазначає, що вказані документи не є підставами для відшкодування позивачу витрат на оплату послуг адвоката.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 600,00 грн. витрат за надання правової допомоги адвокатом задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Концерну «Військторгсервіс»(03151 м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А, ідентифікаційний код 33689922) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (89600 Закарпатська обл.., АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 63368 (шістдесят три тисячі триста шістдесят вісім) грн. 31 коп. основної заборгованості, 633 (шістсот тридцять три) грн. 68 коп. державного мита, та 210 (двісті десять) грн. 04 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Катрич В.С.

Дата підписання: 11.04.12 р.