Справа № 2-4232/11

Категорія 13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" травня 2012 р. року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі : головуючого судді -Борка А.Л.

при секретарі- Райзерової О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Севастополя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання авторського права, стягнення компенсації за порушення авторських прав та моральної шкоди суд, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2011 року позивач звернувся в адресу суду із позовом зазначаючи ,що ним у серпні 2009 року була проведена фотографічна сесія та створений фотографічний твір під назвою «Смак до життя по-севастопольські « . На зазначеному вище фотографічному творі були зазначені моделі ,які підписали документи згідно з якими позивач мав право самостійно розпоряджатись даним твором на свій розсуд. Позивач вважає ,що фотографічний твір зазначений вище є об єктом авторського права та просить суд визнати за ним авторські права на нього, стягнути з відповідачки компенсацію за порушення майнових авторських прав на фотографічний твір у розмірі - 67200 грн. та моральну шкоду у розмірі - 10 000 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Відповідачка у судовому засіданні не визнала позовні вимоги, надала суду свої письмові заперечення ,просить повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вивчив матеріали справи ,вислухав пояснення сторін суд прийшов до наступних висновків та відповідних їм правовідносин виходячи із наступного.

Згідно до вимог ч.ч.2,3 ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі,мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості .

Кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно з вимогами ст.11 Закону України «Про авторське право і суміжні права « за відсутності інших доказів автором вважається особа,зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору. Як встановлено судом та не заперечується сторонами на представленому творі відсутні будь-які позначення авторства твору, як того вимагає зазначена вище стаття.

Судом встановлено, що відповідачка придбала зазначений вище фотографічний твір ( постер ) на підставі договору купівлі-продажу від 18.05.2011 року № 05\18 з ОСОБА_3 та реалізовувала цей продукт ( постер ) за 79 грн. згідно з умовами договору.

На підставі вимог п.2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права « судом не встановлено незаконних намірів відповідачки на реалізацію контрафактних товарів, тому відсутня вина відповідачки у порушенні авторських прав на твір .

Крім того судом встановлено ,що позивачем не позначено своє авторство на фотографічному творі та не визнано це право у позасудовому порядку. Крім того судом з ясовано, що в мережі Інтернет існує особа яка виставляє себе автором зазначеного вище фотографічного твору і яка не є позивачем по справі.Крім того фотографічний твір офіційно використовувався на декількох сайтах

в мережі Інтернет з посиланням на адреси сайтів: Шатерсток ,Фотолія та інші. Зазначений вище фотографічний твір крім того був розповсюджений в мережі Інтернет із передачею прав на його реалізацію за гроші. Як зазначив позивач він не вчиняв ніяких правочинів з приводу розповсюдження твору під назвою «Смак до життя по-севастопольські « та визнання за ним права власності на фотографічний твір. Як встановлено судом відповідачка на законних підставах придбала право на розповсюдження фотографічного твору авторство якого намагається довести позивач. На думку суду існує інший, позасудовий порядок визнання за позивачем авторських прав, яким він не скористався.

Розглядаючи заявлені позивачем вимоги про стягнення на його користь моральної шкоди з відповідачки згідно до вимог ст.1167 ЦК України суд прийшов до висновку про необгрунтованність цих вимог, оскільки позивачем не доведено спричинення йому шкоди внаслідок винних дій відповідачки, не зазначено та не доведено в чому саме підлягає моральна шкода, якими діями вона завдана, не зазначено які страждання переніс позивач та які доводи він наводить в обґрунтування спричинення йому моральної шкоди. Крім того позивачем не обґрунтовано вартість спричиненої йому моральної шкоди .

Таким чином проаналізував надані позивачем докази в сукупності із запереченнями відповідача та матеріалами справи в цілому суд прийшов до висновку про не обгрунтованність позовних вимог та вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову повністю.

На підставі вимог ст.ст.79-88 ЦПК України стороні ,на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві-пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки позивачем не сплачено держмито під час звернення до суду із позовом, у зв язку із відмовою йому у задоволенні позову підлягає стягненню з нього на користь держави держмито у розмірі - 672 грн. за вимоги про стягнення матеріальної шкоди та 500 грн. за вимоги про стягнення моральної шкоди.

Керуючись вимогами ст.ст.10,79-88,212-218,293,294 ЦПК України, ст.ст.11,52 Закону України «Про авторське право і суміжні права « ,ст.1167 ЦК України суд , -

в и р і ш и в :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави держмито не сплачене позивачем під час звернення до суду у розмірі - 672 грн. за вимоги про стягнення матеріальної шкоди та 500 грн. за вимоги про стягнення моральної шкоди.

З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитись після 21.05.2012 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана на протязі 10-ти днів до Апеляційного суду міста Севастополя через Ленінський районний суд міста Севастополя.

Головуючий: А.Л.Борко