ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"10" червня 2008 р. Справа № 14/44
за позовом Кузнецовське міське комунальне підприємство
до відповідача підприємець ОСОБА_1
про стягнення заборгованості в сумі 1 621 грн. 87 коп.
Суддя
Представники:
Від позивача : представник по довіреності Нікітчук Р.С.
Від відповідача : не з"явився
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена
СУТЬ СПОРУ : Кузнецовське міське комунальне підприємство звернулося в господарський суд з позовом до підприємця ОСОБА_1 в якому просить стягнути з останнього 1621 грн. 87 коп..
Свої вимоги позивач обгрунтовує наступним.
18 лютого 2002 року між УТЖКХ ВП "Рівненська АЕС" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі в.о начальника Судді М.А. та Приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено Договір № 169 від 18.02.2002 року на виконання робіт по планово-регулярній очистці від побутових відходів.
01.10.2002 року майно з балансу ВП "Рівненська АЕС" було передано у комунальну власність (Кузнецовському міському комунальному підприємству). Тому Позивачем є Кузнецовське міське комунальне підприємство.
08.10.2002 року Відповідач був повідомлений листом №01-07/5 про зміну організаційно-правової форми Управління теплопостачання і житлово-комунального господарства ВП "Рівненська АЕС".
Згідно п. 1 зазначеного Договору Замовник передає, а Підрядник приймає на себе виконання робіт по планово-регулярній очистці від побутових відходів контейнерів та осаду з очисних споруд зливних стоків на території СТО.
Відповідно до п. 9 Договір укладено строком на 1 (один) рік з 01 березня 2002 року по 01 березня 2003 року. Згідно п.9 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору за один місяць до закінчення строку його дії, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Тому Договір є чинним до цього часу.
Згідно умов Договору Приватний підприємець ОСОБА_1 зобов'язувався щомісяця самостійно проводити оплату вартості робіт по Договору шляхом перерахування належної суми на розрахунковий рахунок Позивача не пізніше останнього числа поточного місяця, проте Відповідач свої зобов'язання по Договору не виконав, оплату комунальних послуг не провів, і за Відповідачем станом на 22.04.2008 року рахується борг в сумі 1621,87 грн. (одна тисяча шістсот двадцять одна грн. 87 коп.) згідно розрахунку заборгованості.
17 квітня 2007 року Відповідачу було надіслано претензію № 711 на суму 1229,01 грн. (одна тисяча двісті двадцять дев'ять грн. 01 коп.), в якій зазначалося, що в разі несплати боргу спір буде переданий на вирішення до суду. Проте, Відповідач про результати розгляду претензії Позивача не повідомив, заборгованість не ліквідував.
Відповідач відзиву на позов суду не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив.
До господарського суду повернулася ухвала від 22.05.2008р. про призначення справи до розгляду на 10.06.2008 року, яка надсилалася відповідачу за адресою АДРЕСА_1, з відміткою відділення зв"язку, що досилання повертається за закінченням терміну зберігання.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Крім того суд зазначає, що ухвала від12.05.2008р. про порушення провадження у справі надсилалася відповідачу за вказаною адресою і була отримана останнім, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №376553 (15-16 а.с.)
За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе вирішити спір без участі відповідача та відзиву з його боку за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення предстаників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
При цьому суд керувався наступним.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є правонаступником прав та обов"язків УТЖКХ ВП "Рівненська АЕС" , в тому числі тих, що виникли з договору №169 від 18.02.2002 року, укладеному між УТЖКХ ВП "Рівненська АЕС"та підприємцем ОСОБА_1, в зв"язку з зміною організаційно-правової форми Управління теплопостачання і житлово-комунального господарства ВП "Рівненська АЕС".
Однак вказане твердження не грунтується на законі та не підтверджено належними доказами.
Статтею 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Відповівдно до статті 108 цього ж Кодексу перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Позивач, всупереч нормам статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не надав суду доказів того, що відбулося припинення та/або перетворення УТЖКХ ВП "Рівненська АЕС" з переходом до нього (позивача) прав та обов"язків УТЖКХ, як то злиття, приєднання, поділу, тощо. Також позивач не надав суду доказів, які б підтверджували передання йому всього майна УТЖКХ ВП "Рівненська АЕС". Рішення Кузнецовської міської ради від 24.06.99р. №54 та від 14.09.2000р. №109, надані позивачем, свідчать лише про наміри, згоду ради на передачу у комунальну власність територіальної громади міста об"єктів, що належать ВП "Рівненська АЕС", однак не підтверджують факту самої передачі.
Крім того суд зазначає, що УТЖКХ ВП "Рівненська АЕС" на момент укладення з відповідачем договору №169 від 18.02.2002 року не являлося юридичною особою та діяло від імені ВП "Рівненська АЕС" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на підставі довіреності генерального директора від 31.01.2002 року. Отже в даному випадку не відбувалося перетворення юридичної особи шляхом зміни її організаційно-правової форми, і, відповідно, не відбулося переходу майна, права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні позову.
Суддя
підписано "13" червня 2008 р.