ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 

02 червня 2008 р.

№ 9/39

 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого

Губенко Н.М.

 

суддів

Барицької Т.Л. Шевчук С.Р.

 

за участю представ-ників сторін: від позивача за первісним позовом: від відповідача за первісним позовом:

повідомлений, але не з'явився;  Шепетко О.Г. -директор; Калінін К.В. -представник (дов. № 01юр від 21.01.2008),

 

розглянувши у відк-ритому судовому засіданні касаційні скарги  Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особиОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Стен"

 

на ухвалу від

господарського суду Луганської області 03.04.2008

 

у справі

№ 9/39

 

за позовом

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особиОСОБА_1

 

до	Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Стен"

 

про	стягнення 570 000,00 грн.

 

та за зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Стен"

 

доСуб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особиОСОБА_1

 

про	визнання договору консигнації від 05.11.2007 недійсним

 

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 26.02.2008 у справі № 9/39 позов Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особиОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Стен" про стягнення 570 000,00 грн. задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 570 000,00 грн. за договором консигнації товарів № ШО-11/01 від 05.11.2007, укладеного між позивачем та відповідачем, судові витрати у розмірі 5 818,00 грн., у т.ч. державне мито -5 700,00 грн., інформаційні витрати -118,00 грн.; у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Стен" до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особиОСОБА_1 про визнання договору консигнації від 05.11.2007 недійсним відмовлено повністю.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.04.2008 у справі № 9/39 заяву Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особиОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Луганської області від 26.02.2008 у справі № 9/39 задоволено частково; за ухвалою підлягає зміні спосіб та порядок виконання рішення господарського суду Луганської області від 26.02.2008 у справі № 9/39 та замість стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 575 818,00 грн.: - визнано за позивачем право власності на майно, яке належить боржнику, зокрема: нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Лутугинська, 16, які складаються з: літ. А-1 -склад загальною площею 137,4 кв.м., літ. Б-2 -адміністративна будівля з вхідним ґанком літ. Б загальною площею 62,2 кв.м., літ. В-1 -трансформаторна підстанція загальною площею 2,1 кв.м., літ. Г-1 -побутова будівля загальною площею 49,3 кв.м., літ. Д-1 -будівля термінал "Цемент" загальною площею 37,6 кв.м., літ. Е-1 -кіоск металевий з вхідним ґанком літ. Е загальною площею 11,7 кв.м., літ. Ж-1 -кіоск АП з вхідним ґанком літ. Ж загальною площею 3,0 кв.м., № 2 -водопровідна колонка, № 1, 3, 4 -огорожа, № 5 -залізничний під'їзний шлях, літ. У -вбиральня, літ. І -бетонний майданчик; зобов'язано відповідача негайно передати позивачу вищеперелічені нежитлові будівлі; у задоволенні позовної вимоги щодо видачі наказу на виконання ухвали суду про зміну способу виконання рішення відмовлено.

          Задовольняючи заяву позивача про зміну способу виконання судового рішення у справі № 9/39, господарський суд першої інстанції прийшов до наступних висновків: - невиконання відповідачем рішення суду порушує права та законні інтереси позивача, передбачені як нормами національного права -статтею 124 Конституції України, так і нормами міжнародного права -статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; - статтею 121 ГПК України не визначаються способи зміни виконання судового рішення, що вправі застосовувати суд, оскільки обраний спосіб виконання судового рішення залежить від обставин кожної конкретної справи; - саме встановлені судом обставини щодо неможливості виконати відповідачем рішення суду у зв'язку з відсутністю грошових коштів, майна чи інших джерел для погашення заборгованості, дають можливість суду прийти до висновку про суттєве ускладнення подальшого виконання рішення від 26.02.2008 у справі № 9/39 щодо стягнення заборгованості з відповідача; з огляду на те, що відповідачу на праві власності належить нерухоме майно (докази чого наявні в матеріалах справи), ринкова вартість якого відповідно до висновку суб'єкта оціночної діяльності № 12/27 від 13.12.2007 становить 567 201,00 грн., тобто первинна ринкова вартість майна менша ніж заборгованість відповідача перед позивачем, що становить 575 818,00 грн., тому звернення стягнення на підставі Закону України "Про виконавче провадження" шляхом продажу майна на торгах (пов'язані із цим додаткові витрати), суттєво зменшить і без того недостатню виручку від продажу майна відповідача; за таких обставин є очевидним, що коштів, отриманих від продажу майна боржника з торгів, буде недостатньо для забезпечення виконання рішення суду в повному обсязі та з урахуванням відсутності іншого майна це призведе до неможливості відновлення порушених прав стягувача; - таким чином, з урахуванням ринкової вартості майна, суми заборгованості  відповідача та обов'язкових витрат, які буде сплачено в разі продажу майна з торгів, господарський суд першої інстанції прийшов до висновку, що передача майна в натурі позивачу відповідає загальним засадам справедливості, добросовісності та розумності; - господарський суд першої інстанції, пославшись на ст. 364 Цивільного кодексу України, прийшов до висновку, що обраний позивачем спосіб виконання рішення відповідає вимогам законодавства та може застосовуватись у судовому порядку, будь-яких правових перешкод для визнання права власності на майно за позивачем та спонукання відповідача до фактичної передачі майна позивачу немає; при цьому, господарський суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимога позивача про видачу наказу на виконання ухвали суду про зміну способу виконання рішення задоволенню не підлягає, оскільки ухвала суду, в якій визнається право власності чи встановлюється факт права власності, дає можливість особі, за якою визнається відповідне право, належним чином зареєструвати визнане право власності на нерухоме майно в установах БТІ, безпосередньо на підставі відповідної ухвали та видача відповідного наказу в даному випадку непотрібна.

 

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1, не погоджуючись з ухвалою господарського суду Луганської області від 03.04.2008 у справі № 9/39, звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу господарського суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимоги про видачу наказу на виконання ухвали суду про зміну способу виконання рішення.

Підстави касаційної скарги СПД-ФО ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що суд першої інстанції, відмовляючи позивачу в задоволенні вимог в частині видачі наказу на виконання ухвали суду, не наводить належного правового обґрунтування підстав, з яких позивачу було відмовлено у видачі наказу, що суперечить положенням Конституції України, ГПК України, Закону України "Про судоустрій України" та роз'ясненням, викладеним в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Стен", не погоджуючись з ухвалою господарського суду Луганської області від 03.04.2008 у справі № 9/39, звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу.

Підстави касаційної скарги Товариство мотивує тим, що відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про господарські товариства", воно не наділене повноваженнями щодо розпорядження майном, яке відповідно до оскаржуваної ухвали має бути передане ним позивачу та закріплене за ним на праві власності. Так, Товариство посилається на те, що рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації бюро технічної інвентаризації Луганської області "Інвентаризація" від 28.08.2007 у справі № 132-20/08/2007, за яким за Товариством визнано право власності на спірні нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Лутугінська, 16, було скасовано ухвалою Постійно діючого третейського суду при Асоціації бюро технічної інвентаризації Луганської області "Інвентаризація" від 17.01.2008, на підставі якої Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області 15.04.2008 видав виконавчий лист у справі № 6-119/08 (належним чином завірена копія виконавчого листа додається); також, на частину спірного майна, переліченого в оскаржуваній ухвалі, приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Володимирським В.Ю. 28.06.2006 на підставі ст. 73 Закону України "Про нотаріат" накладено заборону відчуження майна, зареєстровано в реєстрі заборон за № 6279. Також Товариство зазначає, що відзив на заяву позивача, подану ним в порядку ст. 121 ГПК України, був складений та підписаний колишнім директором Товариства Сікаловим С.І., який фактично з перевищенням своїх посадових повноважень вирішив питання про відчуження основних фондів та статутного капіталу Товариства, чим порушив вимоги чинного законодавства та положення статуту Товариства. В свою чергу, господарський суд першої інстанції, визнаючи за позивачем право власності на спірне майно Товариства -його основні фонди, в тому числі і на майно, передане учасниками Товариства до статутного капіталу, фактично позбавив учасників Товариства вільно, на власний розсуд користуватися своїми корпоративними правами.

Позивач за первісним позовом відповідно до ст. 111-4 ГПК України був належним чином повідомлений про час та місце розгляду касаційних скарг, однак повноважного представника у судове засідання суду касаційної інстанції не направив.

          Колегією суддів у судовому засіданні перевірені повноваження директора ТОВ "Фірма "Стен" Шепетко Олександра Гавриловича, обраного на посаду директора Товариства позачерговими зборами учасників ТОВ "Фірма "Стен" 08.04.2008 (витяг з протоколу № 1/7 від 08.04.2008), із подальшим внесенням змін до установчих документів Товариства (довідка АА № 140045 з ЄДРПОУ від 18.04.2008), а також повноважного представника Товариства Калініна Костянтина Вікторовича, який діє від імені Товариства на підставі виданої довіреності № 01юр від 21.01.2008 та враховано зміст повідомлення ТОВ "Фірма "Стен" від 11.04.2008 (копія додається до матеріалів справи).

Перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги ТОВ "Фірма "Стен" в частині оскарження ухвали господарського суду Луганської області від 03.04.2008 у справі № 9/39 та про необхідність відмови СПД-ФО ОСОБА_1 у задоволенні касаційної скарги, в якій скаржник просить скасувати вказану ухвалу господарського суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимоги про видачу наказу на виконання ухвали суду про зміну способу виконання рішення, виходячи з наступного.

Господарським судом першої інстанції встановлено наступне: Артемівським відділом державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції 13.03.2008 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, на підставі якої було відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 9/39, виданого 10.03.2008, про стягнення з ТОВ "Фірма "Стен" на користь СПД-ФО ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 575 818,00 грн. та надано боржнику строк для добровільного виконання до 17.03.2008; в ході здійснення виконавчих дій на відповідні запити ВДВС було отримано відповідь від управління Державтоінспекції про відсутність транспортних засобів, зареєстрованих за боржником; МКП БТІ повідомило, що в електронному реєстрі прав власності за ТОВ "Фірма "Стен" зареєстроване право власності на нежитлові будівлі у м. Луганську по вул. Лутугинська, буд. 16, іншого майна не зареєстровано; зазначені обставини визнані відповідачем, який у своєму відзиві зазначив, що він не має можливості виконати рішення суду саме у зв'язку з відсутністю грошових коштів та будь-яких інших джерел для погашення заборгованості, в тому числі майна, крім того, на яке пропонується звернути стягнення.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Вищий господарський суд України прийшов до висновку, що оскаржувана ухвала цим вимогам не відповідає з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

 Відповідно до пункту 5 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 № 02-5/333 (із наступними змінами) якщо у відповідача відсутні кошти на рахунку в  банку  або коли їх не вистачає для покриття заборгованості, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про звернення стягнення на його майно. Оскільки майно боржника, на яке може бути звернуто  стягнення,  визначається державним виконавцем у порядку, встановленому   Законом   України   "Про   виконавче  провадження" (606-14),  у наказі господарського суду не повинно зазначатися конкретне  майно,  а  має  міститися  лише  вказівка про звернення стягнення  на  майно  у  сумі,  що  підлягає стягненню за рішенням господарського суду.

Згідно із ч. ч. 3, 4 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться в кредитних установах, в порядку, передбаченому цим Законом. Якщо даних про наявність у боржника - юридичної особи рахунків і вкладів у банках чи інших у фінансових установах немає, державний виконавець одержує такі дані у податкових органів, які зобов'язані надати йому необхідну інформацію у 3-денний строк; у разі якщо коштів на рахунках боржника - юридичної особи недостатньо, для погашення заборгованості перед стягувачами в повному обсязі, стягнення може бути звернуто на кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих боржниками - юридичними особами через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Частиною першою ст. 64 вказаного Закону передбачено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності або закріплене за ним, у тому числі на майно, яке обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи  (за винятком майна, виключеного з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Задовольняючи  заяву стягувача та змінюючи спосіб виконання рішення, шляхом визнання за ним права власності на нерухоме майно, що належить боржнику, господарський суд виходив з того, що у боржника відсутні грошові кошти та будь-які інші джерела для погашення заборгованості, крім нерухомого майна, зареєстрованого за ним на праві власності.

При цьому висновок суду про неможливість виконання рішення суду способом, визначеним в резолютивній частині рішення від 26.02.2008 у справі № 9/39, ґрунтується на відзиві на заяву позивача (стягувача) про зміну способу виконання судового рішення, складеному та підписаному директором ТОВ "Фірма "Стен" Сікаловим С.І., який послався на неможливість виконання рішення у зв'язку з відсутністю грошових коштів, іншого майна, а тому Товариство не має ніяких обґрунтованих та достатніх підстав для заперечень щодо задоволення заяви позивача, а також на довідках, виданих Міським комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації № 15/43-848 від 19.03.2008 та Управлінням державтоінспекції УМВС України в Луганській області № 11/8-1517 від 21.03.2008, якими Артемівський ВДВС Луганського міського управління юстиції повідомлялось про відсутність зареєстрованого на праві власності за відповідачем іншого майна, крім нежитлових будівель у м. Луганську по вул. Лутугинській, буд. 16, а також не зареєстровано за ТОВ "Фірма "Стен" транспортних засобів.

Однак, даний висновок господарського суду першої інстанції не відповідає приписам ст. 121 ГПК України та ґрунтується на неправильному застосуванні норм Закону України "Про виконавче провадження", оскільки зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 не було наведено, а господарським судом першої інстанціями -не встановлено конкретних обставин, що ускладнювали б виконання судового рішення від 28.02.2008 з даної справи або робили б таке виконання неможливим і які свідчили б про наявність виняткового випадку, про який ідеться в наведеній нормі ГПК України.

Судом не встановлено, чи були вчинені державним виконавцем, який 13.03.2008 відкрив виконавче провадження з примусового виконання наказу № 9/39 від 10.03.2008, дії, спрямовані на виявлення у боржника у банках чи інших фінансових установах коштів (рахунків, вкладів), достатніх для погашення заборгованості за судовим рішенням, а також не з'ясовано питання чи були вчинені державним виконавцем дії, на виявлення таких коштів, шляхом одержання необхідної інформації від податкових органів.

Крім того, господарським судом першої інстанції не з'ясовано, чи повертався виконавчий документ стягувачу без виконання з підстав, передбачених ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, пунктом 2 частини 1 вказаної статті.

Таким чином, висновок господарського суду першої інстанції про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, є передчасним та необґрунтованим.

Касаційна ж інстанція згідно із статтею 111⁷ названого Кодексу на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права і не вправі, зокрема, встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Також Вищий господарський суд України звертає увагу на те, що застосування положень ст. 121 ГПК України проходить вже після вирішення справи по суті і винесення по ній рішення, а тому на стадії виконання рішення вже не може бути змінено суті позовних вимог, що була предметом спору, тобто, є обов'язковим врахування позовних вимог позивача, з якими останній звертався до відповідача та просив суд захистити його порушені права та інтереси саме шляхом стягнення конкретно визначеної суми заборгованості.

Щодо доводів касаційної скарги СПД-ФО ОСОБА_1, в якій остання просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 03.04.2008 у справі № 9/39 в частині відмови в задоволенні вимоги про видачу наказу на виконання ухвали суду про зміну способу виконання рішення, Вищий господарський суд України зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" виконання   рішень   державною  виконавчою  службою здійснюється на підставі  ухвал,  постанов   судів  у   цивільних,   господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках,  передбачених законом.

Згідно із частиною 3 пункту 6 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 № 04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" ухвала про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови підлягає виконанню на підставі пункту 2 частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", тому відповідний наказ у такому випадку не видається.

За таких обставин господарський суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача в цій частині.

Керуючись статтями 111⁷, 111⁹ -111¹¹, 111¹³ ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Стен" задовольнити частково.

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особиОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 03.04.2008 у справі № 9/39 скасувати.

Справу передати на розгляд господарського суду Луганської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя                                                                                Н.М. ГУБЕНКО

 

Судді                                                                                                                 Т.Л. БАРИЦЬКА

 

                                                                                                                           С.Р. ШЕВЧУК