ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 травня 2012 року № 2а-2130/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В., розглянувши на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.08.2011р. № 0001460702, № 0001450702, від 11.11.2011р. № 0002240702

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 23 серпня 2011 року № 0001450702, від 23 серпня 2011 року № 0001460702 та від 11 листопада 2011 року № 0002240702.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-2130/12/2670 та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні на 20 березня 2012 року, яке відкладалось на 05 квітня 2012 року, у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2012 року закінчено підготовче провадження та призначено справу № 2а-2130/12/2670 до розгляду у судовому засіданні на12 квітня 2012 року, яке відкладалось на 18 квітня 2012 року, у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2012 року замінено неналежного відповідача Державну податкову інспекцію у Печерському районі міста Києва на належного Державну податкову інспекцію у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби.

У судовому засіданні 18 квітня 2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Позивач не погоджується з встановленими в Акті перевірки порушеннями та мотивує позовні вимоги наступним: абзац другий підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не встановлює обов'язку платника податку подавати до податкового органу скаргу; податкова накладна є підставою для формування податкового кредиту в межах встановлених строків давності (1095 днів) з моменту виписки такої податкової накладної, визначених статтею 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"; таким чином, у випадку коли право платника податку на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (послуг), суми податку, зазначені в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Представник відповідача у судових засіданнях адміністративний позов не визнав, з посиланням на безпідставність позовних вимог просив суд відмовити у їх задоволенні. Доводи відповідача, викладені в письмових запереченнях проти позову, співпадають з висновками акта Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 02 серпня 2011 року № 114/07-02/32706734 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів березень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року, лютий, березень 2011 року.

Враховуючи неявку представника відповідача та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд розглянув адміністративну справу № 2а-2130/12/2670 в порядку письмового провадження, оскільки частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" (ідентифікаційний код 32706734) зареєстровано Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 21 листопада 2003 року, місцезнаходження юридичної особи: 03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 23, літ. «Б» (копія Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22 лютого 2012 року та Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал", затвердженого Протоколом Загальних зборів учасників від 30 січня 2012 року № 2 містяться в матеріалах справи).

Позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 23 серпня 2011 року № 0001460702 згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України та згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки № 114/07-02/32706734 від 02 серпня 2011 року та підпунктів 7.7.1., 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року із змінами та доповненнями, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування у сумі, заявленій у податковій декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал", у зв'язку з чим відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 901 028, 00 грн.

При цьому, відповідно до податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 23 серпня 2011 року № 0001450702, що винесено згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України та згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 114/07-02/32706734 від 02 серпня 2011 року встановлено порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року із змінами та доповненнями, пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ "Інвестиційна компанія "Укркапітал" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 13185995,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 2 грн.

За результатами адміністративного оскарження Державною податковою адміністрацією у місті Києві (рішення від 28 жовтня 2011 року № 10559/10/25-114) залишено без змін податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 23 серпня 2011 року № 0001460702 про відмову у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 901 028, 00 грн.; скасоване податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 23 серпня 2011 року № 0001450702 в частині застосованої штрафної санкції на суму 1,00 грн., а в іншій частині вказане податкове повідомлення - рішення залишено без змін; збільшено суму податку на додану вартість по податковому повідомленні-рішенні від 23 серпня 2011 року № 0001450702 на 1026,42 грн. та штрафну санкцію на 256,61 грн., а скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" від 05 вересня 2011 року № 72/11, № 73/11 залишено без задоволення.

Таким чином, на підставі вищезазначеного рішення про результати розгляду первинних скарг від 28 жовтня 2011 року № 10559/10/25-114 Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва було прийняте нове податкове повідомлення - рішення від 11 листопада 2011 року № 0002240702, за яким ТОВ "Інвестиційна компанія "Укркапітал" зобов'язано сплатити суму ПДВ у розмірі 0 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 257,61 грн.

Рішенням Державної податкової служби України від 05 січня 2012 року № 299/6/10-2115 про результати розгляду повторних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" № 3146/6, № 3147/6 і № 3819/6 ДПС України від 07 та 18 листопада 2011 року на податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 23 серпня 2011 року № 0001460702, № 0001450702 та від 11 листопада 2011 року № 0002240702, зазначені податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Слід зазначити, що вищезазначені податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі акту Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 02 серпня 2011 року № 114/07-02/32706734 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів березень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року, лютий, березень 2011 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

В акті перевірки встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" суму залишку від'ємного значення січня 2011 року в розмірі 520 462 грн., оплачено у попередніх податкових періодах грошовими коштами постачальникам товарів (послуг) суму ПДВ в розмірі 440 154 грн., оплата була здійсненна у вересні, грудні 2010 року, січні 2011 року по податковим накладним, які отримані з запізненням та без документального підтвердження про це запізнення. Первинних документів на підтвердження оплати у лютому 2011 року на суму 80 308 грн. до перевірки було не надано.

Таким чином, відповідач зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" безпідставно задекларовано у березні 2011 року суму податку на додану вартість, заявлену до бюджетного відшкодування у розмірі 520 462 грн.

Як висновки, в акті перевірки зазначені наступні порушення:

- підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року, завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року в розмірі 10 910 066 грн., червень 2010 року в розмірі 1 677 139 грн., липень 2010 року у сумі 46 255,00 грн., за серпень 2010 року у сумі 4 401, 00 грн., за жовтень 2010 року у сумі 880 342, 00 грн.;

- пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" суми бюджетного відшкодування за лютий 2011 року в розмірі 48 358, 00 грн., за березень 2011 року у розмірі 520 462, 00 грн.

Позивач не погоджується із висновками проведеної перевірки, та вважає протиправними податкові повідомлення - рішення, винесені на підставі акту Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 02 серпня 2011 року № 114/07-02/32706734 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів березень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року, лютий, березень 2011 року.

Ознайомившись із матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується із доводами позовної заяви та зазначає наступне.

У зв'язку з тим, що спірні правовідносини виникли як до так і після набрання чинності Податковим кодексом України (до 01 січня 2011 року), розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло до 31 грудня 2010 року та після прийняття Податкового кодексу України.

Законом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України "Про податок на додану вартість".

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу вказаної правової норми та обставин справи суд приходить до висновку, що достатніми підставами для включення Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів та послуг; використання зазначених товарів та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

При визначенні податкового кредиту також має враховуватися рівень звичайних цін на такі товари та послуги.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За приписом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з обставин та матеріалів справи та не спростовується сторонами, в складі податкового кредиту за березень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, за серпень 2010 року, за жовтень 2010 року, лютий 2011 року, березень 2011 року позивачем зазначено суми податку на додану вартість за податковими накладними, які були виписані до вказаних звітних періодів.

На думку суду, Закон України "Про податок на додану вартість" пов'язує дату права виникнення на податковий кредит або з датою списання коштів в оплату вартості товарів (послуг), або з датою отримання відповідної податкової накладної. При цьому Закон не встановлює обов'язку платника податку формувати податковий кредит за певний звітний період на підставі податкових накладних, складених виключно за такий звітний період та не передбачає обов'язку платника податку надавати податковому органу будь-яких документальних підтверджень отримання від постачальників податкових накладних саме в тому періоді, в якому вони відображені.

Закон України "Про податок на додану вартість" передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями (підпункт 7.4.5 пунтку 7.4 статті 7).

Аналогічна норма міститься і у Податковому кодексі України, зокрема пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, з посиланням на яку позивач пояснює включення податкових накладних, виписаних у попередні податкові періоди, до складу податкового кредиту в деклараціях за лютий, березень 2011 року.

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

В матеріалах справи міститься копія договору купівлі - продажу вимоги на майбутні квартири від 19 вересня 2007 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «ПЛАНЕТА-БУД» (Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" (Сторона-2), предметом якого відповідно до пункту 2.1. є купівля Стороною-2 майнових прав на квартири в житловому будинку за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27, будівництво якого здійснює Сторона-1.

При цьому, відповідно до пункту 2.6. Договору Сторона-1 зобов'язується у строк до 31 грудня 2008 року передати (і підписати необхідні документи, про що вказано у цьому Договорі) Стороні-2 квартири в житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Тараса Шевченка, 27 (16 квартир в секції № 1 та № 2).

Представником позивача надано суду копію Додаткової угоди до Договору від 19 вересня 2007 року купівлі - продажу прав на майбутні квартири від 22 грудня 2008 року, яким продовжено строк виконання зобов'язань, викладених у розділі 2 Договору купівлі - продажу вимоги на майбутні квартири від 19 вересня 2007 року, до 30 червня 2009 року, та на підставі Розпорядження Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації № 1862 від 16 грудня 2008 року «Про присвоєння поштової адреси житловому будинку з паркінгом та вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на буд. Т.Шевченка, 27 у Шевченківському районі м. Києва»слова «м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27» по тексту Договору замінити словами «м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27 Б».

На підтвердження мети їх (16 квартир, що знаходяться за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27 Б) подальшого використання у межах своєї господарської діяльності, представником позивача надано суду копії реєстраційних посвідчень, виданих Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 15 червня 2009 року №№ 004833, 004832, 28 травня 2009 року №№ 004542, 004543, 004544, 004546, 004364, 004366, 004367, 004368, 004369, 004370, від 15 січня 2009 року № 004645, від 15 червня 2009 року №№ 004644, 004799, 004796 разом із договорами купівлі - продажу та витягами з Державного реєстру правочинів (при цьому, в матеріалах справи містяться копії реєстраційних посвідчень, договорів купівлі - продажу та витягів з Державного реєстру правочинів машиномісць в будинку № 27Б по бульвару Тараса Шевченка, 27).

На підставі вищезазначених господарських операцій позивчаем сформовано податковий кредит за періоди за березень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, за серпень 2010 року, за жовтень 2010 року, лютий 2011 року, березень 2011 року; суд встановив, що зазначені податкові накладні видані особами, які на момент їх складання були зареєстровані як платники податку на додану вартість, оформлені належним чином та відповідають вимогам встановленим підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Суд також погоджується, що з доводами позивача, що абзац другий підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України, який передбачає, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг), не є імперативною нормою, а передбачає лише право платника податку звернутися до податкового органу зі скаргою і саме у випадку відмови постачальника надати податкову накладну.

Слід зазначити, що посилання представника відповідача на фіктивність господарських операцій позивача із ЗАТ «Планета Буд» не знайшли документального підтвердження, оскільки в матеріалах справи відсутні докази діяльності зазначеного підприємства, що підпадають під ознаки фіктивного підприємства, з огляду на що суду зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Як зазначено у частині 2 статті 215 Цивільного кодексу України, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Суд звертає увагу, що під час розгляду справи відповідачем не надано доказів про те, що ЗАТ «Планета Буд»було ліквідоване або припинило підприємницьку діяльність даного підприємства станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Представником позивача зазначено, що не спростовано представником податкового органу, що як на момент виникнення правовідносин між ТОВ «Інвестиційна компанія «Укркапітал» та ЗАТ «Планета Буд», не були припинені, ліквідовані, щодо них не існувало рішення про визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, тому посилання відповідача про фіктивність правовідносин між зазначеним контрагентами на думку суду є необґрунтованими.

Також, суд не погоджується із посиланнями відповідача на порушення статті 203, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які спрямовані на нереальне настання правових наслідків, що обумовлені ними у відношення до Відкритого акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» та МПП "Вельта", оскільки матеріали справи спростовують такі посилання відповідача, зокрема:

- на підтвердження реальності господарських операцій із Відкритим акціонерним товариством «Енергетична компанія «Севастопольенерго» позивачем надано копію Договору на поставку електричної енергії від 29 січня 2007 року № 5419, додаток до зазначеного Договору із визначенням обсягів електричної енергії та потужності, копії актів виконаних робіт із розрахунком вартості та податкову накладну;

- на підтвердження реальності господарських операцій із Малим приватним підприємством «Вельта»надано суду копію платіжного доручення від 10 червня 2010 року № 657, за змістом якого призначенням платежу є оплата за маркування та виготовлення стендів, згідно рахунку - фактури № 64 від 10 червня 2010 року, копія якого також міститься в матеріалах справи, копія акту прийому - передач від 20 липня 2010 року, яким затверджено надання Малим приватним підприємством «Вельта» з макетування та виготовлення стендів згідно рахунку - фактури № 64 від 10 червня 2010 року в повному обсязі із зазначенням вартості виконаних робіт у розмірі 13 333,33 грн. та копія податкової накладеної.

Крім цього, враховуючи докази, що містяться в матеріалах справи, послання відповідача на приписи Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі по тексту - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), на думку суду є необґрунтованими з огляду на наступне.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач правомірно формував податковий кредит за періоди за березень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, за серпень 2010 року, за жовтень 2010 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, тому висновок ДПІ у Печерському районі м. Києва про порушення позивачем підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є помилковим та таким, що не знайшов свого пдтвердження.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 23 серпня 2011 року № 0001450702.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 23 серпня 2011 року № 0001460702.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 11 листопада 2011 року № 0002240702.

5. Судові витрати в сумі 2146,00 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Шарпакова