ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2012 р. Справа № 2а/0470/3832/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора Інгулецького району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі управління в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу до фізичної особи-підприємеця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
23.03.2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора Інгулецького району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу (далі УПФ України в Інгулецькому районі), в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2.) на користь УПФ України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2437 грн. 97 коп., штрафу в сумі 1171 грн. 22 коп. та пені в сумі 1 грн. 20 коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ФОП ОСОБА_2 не сплачена самостійно обчислена сума єдиного внеску за вересень-листопад 2011 року в результаті чого утворилась заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 3610,39 грн. , яка підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою від 27.03.2012 р. відкрито провадження у справі №2а/0470/3832/12 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 10.04.12р. о 10:10. В подальшому розгляд справи відкладався на 24.04.2012 року.
УПФ України в Інгулецькому районі надало суду суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача в порядку письмового провадження, в якому вказано про те, що позовні вимоги підтримуються в повному обсязі.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задоволити, проти розгляду справи в письмовому провадженні не заперечував.
Відповідач жодного разу в судове засідання не з'явився, хоч був належним чином повідомлений; причин неявки в судове засідання не повідомив.
Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч.2 ст.49 КАС України).
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.6 ст.128 цього Кодексу).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути дану справу у письмовому проваджені на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
суб'єкт підприємницької діяльності фізична-особа підприємець ОСОБА_2 зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ від 08.07.2010р..
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Судом встановлено, що відповідно до звітів про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які були подані до управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі ФОП ОСОБА_2 були зазначені самостійно нараховані суми єдиного внеску:
- за вересень 2011 року у загальному розмірі 1345,80 грн.
- за жовтень 2011 року у загальному розмірі 1349,29 грн.;
- за листопад 2011 року у загальному розмірі 1073,83 грн.;
За вказаними звітностями в установлені законом строки ФОП ОСОБА_2 сплачено самостійно лише частково в сумі 1330,95 грн., залишок несплачених внесків складає 2437,97 грн.
Несплата відповідачем в добровільному порядку суми єдиного внеску, визначеного у звіті, стала підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
У відповідності до ч.2,3 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Оскільки відповідачем були порушені вимоги стосовно своєчасної та повної сплати єдиного внеску в серпні та вересні 2011 року, тому управлінням застосовані фінансові санкції згідно п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, а саме винесено рішення про застосування штрафних санкцій та пені:
- рішення №204 від 17.10.2011 року про застосування штрафних санкцій та пені на загальну суму 107,28 грн.;
- рішення №241 від 23.11.2011 року про застосування штрафних санкцій та пені на загальну суму 1160,74 грн.
Згідно абз. 2 ч.14 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.
Отримані рішення відповідач не оскаржив, тому вони набрали чинності, а суми зазначені в рішенні підлягають стягненню.
Станом на 24.02.2012 року відповідачем заборгованість згідно рішень самостійно сплачена частково в розмірі 95,60 грн.
На підставі ч.4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідачу була надіслана вимога №Ф-7 від 06.01.2012 року про сплату заборгованості у сумі 3610 грн. 39 коп., вказана вимога отримана відповідачем 12.01.2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням.
Оскільки в десятиденний термін відповідач не звернувся до управління для узгодження суми боргу, тому суму боргу визнав, але в добровільному порядку заборгованість не погасив.
Станом на 24.02.2012 року заборгованість за спірний період становить 3610 грн. 39 коп.
Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VІ).
Згідно ч.8 ст.9 вказаного Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані або не сплачені страхувальниками у визначені строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Докази добровільного погашення заборгованості відповідачем за спірний період у справі відсутні.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Від-так, оскільки правомірність заявлених позовних вимог позивачем доведено документально, докази погашення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за спірний період в сумі 3610,39 грн. не подані, то позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов прокурора Інгулецького району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу до фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволити повністю.
Стягнути з фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, іден код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу (50026, Дніпропетровська обл.., м. Кривий Ріг, пр.. Південний, 1, р/р 25608719464875 в Дзержинському відділенні №7806 Ощадного банку України, МФО 306072, код ЄДРПОУ 24450541) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2437,97 грн., штрафу в сумі 1171,22 грн. та пені в сумі 1,20 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук