Справа № 22-809/2008 р                              головуючий у 1 інстанції - Сидорук Є.І.

               Категорія : 41                                                       доповідач - Григоренко М.П.

                                                      Р І Ш Е Н Н Я

                                       І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

      12 червня 2008 року                                                                                        м. Рівне                                                                                

            Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

                      головуючого судді -  Буцяка З.І.,

                      суддів : Григоренка М.П., Демянчук С.В.,

при секретареві Колесовій Л.В.,  за участю позивача і відповідача,  розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Рівненського міського суду від 24 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні квартирою,

                                                             ВСТАНОВИЛА  :

             Заочним рішенням Рівненського міського суду від 24 березня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_2. задоволено повністю.

             Зобов'язано відповідача не чинити перешкод позивачу у користуванні та розпорядженні його власністю - квартирою АДРЕСА_1 в місті Рівне, шляхом  виселення ОСОБА_1. із спірної квартири та звільнення квартири від речей останнього.

Вважаючи дане рішення незаконним, через порушення судом норм процесуального права, невідповідність його висновків обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи,  які суд вважав встановленими, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що він не був належним чином повідомлений про слухання справи 24 березня 2008 року, так як повістки - виклику не отримував.

Провадження по даній цивільній справі було зупинено за його клопотанням до вирішення іншої справи, але суд безпідставно відновив провадження у справі із власної ініциативи.

Крім того, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що ОСОБА_1. створює перешкоди позивачу у користуванні квартирою, оскільки він в спірній квартирі ніколи не був зареєстрований і фактично в ній не проживає з грудня 2006 року.

Щодо речей, які знаходяться у спірній квартирі, то вони є не тільки його власністю, але і власністю його дружини, тобто є спільним майном подружжя, в зв'язку з чим ОСОБА_1. не має права звільняти квартиру від речей одноособово. Вважає, що суду належало залучити до участі у справі і його дружину.

На підставі викладеного відповідач просить скасувати оскаржуване рішення та направити справу на новий судовий розгляд до того ж суду.

В судовому засіданні відповідач частково підтримав свою апеляційну скаргу, вказавши, що речі, які знаходяться в спірній квартирі, є його особистою власністю, і він не заперечує щоб забрати їх, але для цього йому потрібен час, приблизно два місяці.

Позивач запропонував суду апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню.

Із змісту позовної заяви позивача ОСОБА_2. вбачається, що останній пред'явив вимогу до ОСОБА_1. про усунення перешкод в користуванні квартири, яка належить йому на праві приватної власності, шляхом звільнення її від речей, які належать відповідачу.

Проте, всупереч вимогам  частини 1 статті 11 ЦПК України, суд першої інстанції виніс рішення і про виселення відповідача із спірної квартири, в той час коли така вимога позивачем взагалі не заявлялась і з матеріалів справи не вбачається, що відповідач на момент розгляду справи дійсно проживав у спірній квартирі, в звязку із чим оскаржуване рішення в цій частині підлягає зміні, на підставі пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України, через порушення судом норм процесуального права, з виключенням із змісту оскаржуваного рішення посилання про виселення ОСОБА_1. із  квартири позивача.

В решті рішення суду першої інстанції подлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відхиленню, оскільки, встановивши, що квартира  АДРЕСА_1 в місті Рівне є приватною власністю позивача ОСОБА_2., суд першої інстанції правильно керувався ст.ст. 317, 319, 321, 383 ЦК України та задовольнив позовні вимоги останнього, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач, не звільняючи квартиру позивача від своїх речей, створює тому перешкоди у реалізації свого права власності.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

              Апеляційну  скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

              Рішення Рівненського міського суду від 24 березня 2008 року частково змінити, виключивши із його змісту посилання про виселення ОСОБА_1 із квартири АДРЕСА_1 в місті Рівне.

              В решті рішення Рівненського міського суду від 24 березня 2008 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1. - відхилити.

             Рішення   набирає законної сили з моменту  його проголошення.

            Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити рішення апеляційного суду  і рішення суду першої інстанції  до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішення апеляційного суду, з подачею касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

        Головуючий                                       Буцяк З.І.

        Судді                                                   Григоренко М.П.

                                                                    Демянчук С.В.