Справа № 22-757/2008 р головуючий у 1 інстанції - Герасимчук М.К.
Категорія : 30 доповідач - Григоренко М.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 червня 2008 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді - Буцяка З.І.,
суддів : Григоренка М.П., Демянчук С.В.,
при секретареві Колесовій Л.В., за участю представника позивача ОСОБА_1. та представника відповідача Світличного Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 11 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства будівельна компанія „Рівнепромбуд” (далі ЗАТ БК „ Рівнепромбуд”) про стягнення матеріальних збитків та відшкодування завданої моральної шкоди, внаслідок неналежного виконання зобов'язання,
ВСТАНОВИЛА :
Рішенням Рівненського міського суду від 11 березня 2008 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Будучи не згідним з даним рішенням, оскільки його висновки не відповідають обставинами справи і судом було неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права, представник позивача в апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції не зазначив у своєму рішенні встановлених ним обставин справи, не визначив характер наявних правовідносин між сторонами та не навів мотиви, з яких вважав встановленим наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення.
Крім того, представник позивача зазначає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач так і не надав доказів, що він вжив всіх залежних від нього заходів для виконання взятого на себе зобов'язання, по передачу у власність ОСОБА_2. квартири, за яку той сплатив всі необхідні внески і яка мала бути передана не пізніше 31 грудня 2005 року, в зв'язку із чим, просить рішення Рівненського міського суду від 11 березня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення, про стягнення із ЗАТ БК „ Рівнепромбуд” на користь позивача ОСОБА_2. матеріальних збитків в розмірі 9500 грн., моральної шкоди в розмірі 55000 грн. та судових витрат.
В судовому засіданні представник позивача свою апеляційну скаргу підтримав і наполягав на її задоволенні.
Представник відповідача запропонував суду апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, так як вини ЗАТ БК „Рівнепромбуд” у завданні позивачу матеріальних збитків та моральної шкоди немає, оскільки зобов'язання відповідачем не було своєчасно виконано з незалежних від нього причин.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Відмовляючи ОСОБА_2. в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вимога останнього про стягнення з відповідача матеріальних збитків, які полягають в неодержанні доходів (упущена вигода) від здачі квартири в оренду, є безпідставною, так як вона не узгоджується із змістом укладеного між сторонами Договору. Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, то суд в її задоволенні відмовив, оскільки не було доведено вини відповідача в її заподіянні.
Крім того, суд першої інстанції в своєму рішенні констатував надуманість та суперечність доводів позивача в обґрунтуванні заявлених позовних вимог.
З даними висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки з матеріалів справи дійсно вбачається, що доводи позивача в обґрунтуванні заявлених позовних вимог є надуманими, суперечливими та не підтверджені належними доказами.
Так, відповідно до вимог статті 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
З наявного у справі тексту договору про пайову участь у будівництві від 23 червня 2005 року, який був укладений між ОСОБА_2 та ЗАТ БК „ Рівнепромбуд” (а.с. 6) вбачається, що відповідач зобов'язався до 31 грудня 2005 року передати позивачу квартиру АДРЕСА_1 в місті Рівне. Проте у даному договорі будь-які конкретні домовленості про відшкодування завданих матеріальних збитків і моральної шкоди, у разі несвоєчасного виконання зобов'язання відсутні, а міститься лише вказівка загального змісту про застосування заходів відповідальності, передбачених чинним законодавством України.
З матеріалів справи вбачається, що вимогу про відшкодування матеріальних збитків позивач обґрунтовує тим, що збитки йому були завдані через позбавлення можливості здавати квартиру в оренду, а вимогу, про відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_2. обґрунтовує вже тим, що моральні страждання йому та його сім'ї були завданні через позбавлення можливості поліпшити свої житлові умови.
Будь-яких доказів, на підтвердження своїх заявлених вимог, позивач ОСОБА_2. суду не надав.
У відповідності до частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Рівненського міського суду від 11 березня 2008 року підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 відхилити, а рішення Рівненського міського суду від 11 березня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду і рішення суду першої інстанції до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду, з подачею касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Буцяк З.І.
Судді Григоренко М.П.
Демянчук С.В.