Суддя 1-ї інстанції Зайцев Л.М. справа № 22-а - 2771/08
Суддя - доповідач Сухарьок М.Г.
У К Р А Ї Н А
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 червня 2008 року м. Донецьк
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Білак С.В., Гаврищук Т.Г.,
при секретарі Безруковій В.М.,
за участю : сторони не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 24 грудня 2007 року про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову та на постанову Старобільського районного суду Луганської області від 10 січня 2008 року по справі № 2-а-9/07 за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції Луганської області, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування постанови державного виконавця від 26 червня 2006 року про зупинення виконавчого провадження і стягнення моральної шкоди , -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом на дії державного виконавця, вказував на незаконність винесення постанови від 26.06.2006 року про зупинення виконавчого провадження по зведеному виконавчому провадженню де боржником є ОСОБА_2 по виконанню виконавчого листа № 1-188 від 07.05.2004 року про стягнення з ОСОБА_2 на його користь суми 5711,71 грн. , та моральної шкоди в розмірі 2500 грн. В додатковому позові просив стягнути з виконавчої служби моральну шкоду в розмірі 300 000 грн. Також, звернувся з клопотанням про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти і майно відповідача.
Ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 24 грудня 2007 року в задоволенні вимог позивача про забезпечення позову відмовлено.
Постановою Старобільського районного суду від 10 січня 2008 року в задоволенні позову по суті спору відмовлено.
Відповідач ОСОБА_1 подав апеляційні скарги на ухвалу від 24 грудня 2007 року і на постанову суду від 10 січня 2008 року, вважаючи їх незаконними, просив скасувати.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Обговорюючи питання, що до законності ухвали суду першої інстанції про відмову забезпечення позову, колегія виходить з того , що відповідно до вимог ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач не надав суду доказів про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, тому обґрунтовано відмовив позивачу в його клопотанні.
Щодо законності постанови суду від 10 січня 2008 року, слід констатувати, що постановою державного виконавця ОСОБА_5 від 26.06.2006 року виконавче провадження № 3-1735 з примусового виконання виконавчого листа № 1-188 від 07.05.2004 року було зупинено.
Але, постановою виконуючої обов'язки начальника ВДВС Черв'як О.М. від 17.07.2006 року постанова державного виконавця ОСОБА_5 від 26.06.2006 року, була скасована. Виконуюча обов'язки начальника ВДВС Черв'як О.М. вказану постанову винесла у відповідності до вимог ч.2 ст.8 Закону України “Про виконавче провадження”.
Оскільки оскаржувана постанова скасована, то у суду не було ніяких підстав для задоволення вимог позивача ОСОБА_1 про скасування спірної постанови державного виконавця.
Рішення суду, відносно відмови в задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди з виконавчої служби законно, оскільки ґрунтується на положеннях Закону України “Про виконавче провадження”, яким не передбачені такі стягнення.
На підставі викладеного , керуючись статтями 2, 11, 21, 24, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 24 грудня 2007 року про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову та на постанову Старобільського районного суду Луганської області від 10 січня 2008 року по справі № 2-а-9/07 за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції Луганської області, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування постанови державного виконавця від 26 червня 2006 року про зупинення виконавчого провадження і стягнення моральної шкоди - залишити без задоволення.
Ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 24 грудня 2007 року про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову та постанову Старобільського районного суду Луганської області від 10 січня 2008 року по справі № 2-а-9/07 - залишити без змін.
Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошений її повний текст у судовому засіданні 6 червня 2008 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Сухарьок М.Г.
Судді Білак С.В.
Гаврищук Т.Г.