Суддя 1-ї інстанції Дяченко С.П. справа № 22-а - 2676/08
Суддя - доповідач Сухарьок М.Г.
У К Р А Ї Н А
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 червня 2008 року м. Донецьк
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Білак С.В., Гаврищук Т.Г.,
при секретарі Безруковій В.М.
за участю: за участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення м. Шахтарська на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2007 року по справі № 2-а-5029/07 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення м. Шахтарська про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення , -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду з заявою в якій просив перерахувати щорічні виплати на оздоровлення і стягнути з відповідача недоплачені суми на оздоровлення, відповідно до вимог ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” за 2003-2007 рік.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2007 року позовні вимоги задоволені частково.
З постановою суду УПСЗН не погодилося, подало апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, просило рішення суду скасувати і прийняти нове, відмовивши позивачу в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанову суду треба залишити без змін , виходячи з наступних підстав.
Суд першої інстанції вірно визначився, що відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі Закон №3054-III), передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам першої і другої груп - п'ять мінімальних заробітних плат, інвалідам третьої групи - чотири мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Управління праці і соціального захисту населення виплачувало позивачу щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 21 грн. 50 коп., яка була встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. В подальшому виплати збільшились, згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Постановою №562, на яку посилається відповідач, всупереч Закону №3054-III , (який встановив розмір щорічної допомоги як величину кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомога в твердій грошовій сумі, зокрема, - 90 грн. Між тим, з моменту прийняття постанови №562 встановлені нею розміри щорічної допомога на оздоровлення залишалися незмінними, у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону України №3054-III та Закони України Про державний бюджет на 2003, 2004, 2005 та 2007 рік, тобто суд правильно задовольнив позов і зобов'язав зробити перерахунок щорічної грошової допомоги з урахуванням отриманих позивачем коштів.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 24 грудня 2007 року є законною і обґрунтованою.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення м. Шахтарська на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2007 року по справі № 2-а-5029/07 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення м. Шахтарська про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2003-2007 роки - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2007 року по справі № 2-а-5029/07 - залишити без змін.
Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошений її повний текст у судовому засіданні 6 червня 2008 року.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий: Сухарьок М.Г.
Судді: Білак С.В.
Гаврищук Т.Г.