Справа № 2-136/2011

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"23" березня 2012 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого- судді Кравціва В.І.,

при секретарі Рибію Ю.Л.,

з участю перекладача ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2,

його представника-адвоката ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

відповідача ОСОБА_5,

третьої особи ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_5 про визнання довіреності та договору іпотеки недійсними,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 26.11.2010 року пред'явив позов до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (попередня назва відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") та ОСОБА_5 про визнання недійсними довіреності та договору іпотеки.

У обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що у жовтні 2010 року із вимоги відділу державної виконавчої служби йому стало відомо, що на його, позивача, квартиру АДРЕСА_1 звернуто стягнення за договором іпотеки від 24.07.2007 року, укладеного між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" і ОСОБА_5, котрий діяв нібито від його, позивача, імені на підставі довіреності, посвідченої 18.07.2007 року приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу ОСОБА_6 з метою задоволення вимог ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" згідно кредитного договору від 24.07.2007 року в сумі 14 213,42 долара США.

Зазначені довіреність та договір іпотеки просив визнати недійсними, покликаючись на те, що він, позивач, є глухонімою особою і спілкується з оточуючими людьми через сурдоперекладача, але 18 липня 2007 року його син ОСОБА_8 запропонував піти до нотаріуса, щоб посвідчити довіреність на ім'я сина для здійснення від його, позивача, імені дій щодо обслуговування квартири та розпорядження пенсією.

Нотаріус підготувала довіреність, зі змістом якої ознайомила його, позивача, але він не зрозумів змісту цього документу і просив запросити сурдоперекладача, проте син настояв на підписанні цієї довіреності. ОСОБА_5 під час посвідчення довіреності у нотаріуса не було і така особа йому, позивачу, незнайома.

Тільки після ознайомлення з виконавчим листом у присутності сурдоперекладача йому стало відомо, що ОСОБА_5 уклав із банком, від його імені договір іпотеки, предметом якої є його, позивача, квартира, хоча він ОСОБА_5 на такі дії не уповноважував, так як при посвідченні довіреності він помилився у змісті цієї довіреності унаслідок намови сина та нерозуміння змісту довіреності.

Під час судового розгляду ОСОБА_2 у підтримання своїх позовних вимог посилався на обставини, викладені у позовній заяві та просив поновити строк позовної давності, оскільки про суть та зміст оспорюваних доручення та договору іпотеки йому стало відомо тільки у жовтні 2010 року.

Представник відповідача- ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" позов не визнав та пояснив, що 24.07.2007 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_8 було укладено кредитний договір , згідно якого Банк надав ОСОБА_8 кредит у сумі 15 300 доларів США строком до 23.07.2017 року та у забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 24.07.2007 року було укладено договір іпотеки. У зв'язку з невиконанням ОСОБА_8 своїх зобов'язань за кредитним договором Банк пред'явив позови до ОСОБА_8 та ОСОБА_2 і відповідно 16.12.2009 року та 28.12.2009 року судом задоволено позови Банку, а саме, стягнуто із ОСОБА_8 14 143,07 долара США та звернуто стягнення на предмет іпотеки- квартиру № 5 в будинку № 2-а по вул. Калнишевського в місті Самборі, що належить ОСОБА_2, а тому обставини, встановлені цими рішеннями суду, не підлягають доказуванню при розгляді інших справ. Також при посвідченні довіреності від імені ОСОБА_2, якою він уповноважив ОСОБА_5 на передачу в іпотеку своєї квартири, дотримано вимог чинного законодавства, а саме, нотаріусом перевірено дієздатність ОСОБА_2, з'ясовано його волевиявлення на вчинення правочину та витримано порядок посвідчення правочину із особою, яка має певні фізичні вади. Крім того, сплив строк позовної давності і тому наполягав на застосуванні позовної давності.

ОСОБА_5 позов не визнав та пояснив, що у липні 2007 року він працював у Самбірському відділенні ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" і до нього звернувся його знайомий ОСОБА_8, щоб укласти від імені його, ОСОБА_8, батька договір іпотеки, так як ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" надавав ОСОБА_8 кредит. У працівника банку ОСОБА_9 вже були усі необхідні документи та довіреність від імені ОСОБА_2, якою він уповноважував його, ОСОБА_5, укласти договір іпотеки, що ним і було вчинено. Із ОСОБА_2 він не знайомий і жодних домовленостей з ним не мав.

Третя особа приватний нотаріус Самбірського районного нотаріального округу ОСОБА_6 пояснила, що18.07.2007 року до неї звернувся ОСОБА_2, щоб посвідчити довіреність, якою він уповноважував іншу особу укласти від його імені договір іпотеки у забезпечення кредитного договору, який укладав його син ОСОБА_8, мотивуючи тим, що він, ОСОБА_2, терміново виїжджає за межі міста. При посвідченні довіреності був присутній ОСОБА_8 і він мовою жестів спілкувався з батьком, так як той глухонімий. ОСОБА_2 є письменний, вільно читав текст і тому не було потреби запрошувати сурдоперекладача.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та відповідача, третьої особи, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Із кредитного договору від 24.07.2007 року, Статуту ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", свідоцтва про реєстрацію юридичної особи та довідки з ЄДРПОУ вбачається, що ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" надав ОСОБА_8 кредит у сумі 15 300 доларів США строком до 23.07.2017 року, із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,5 % (а.с. 125, 59-62, 63, 64).

Із зазначеного Договору та договору іпотеки від 24.07.2007 відомо, що у забезпечення зобов'язань ОСОБА_8 за вказаним кредитним договором є договір іпотеки, укладений 24.07.2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" і ОСОБА_2, від імені якого діяв ОСОБА_5 на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_6, приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу, 18 липня 2007 року за реєстром 4428, згідно якого у забезпечення основного зобов'язання ОСОБА_8 передав в іпотеку ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" належне йому на праві власності нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 101-130).

Із вказаної довіреності видно, що нею ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_5 передати в іпотеку з метою забезпечення зобов'язань ОСОБА_8 перед банком за кредитним договором належну йому квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 112).

Відповідно до ст.ст. 202, 237, 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами і на вчинення правочину представником вона може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі та є одностороннім правочином, а тому на неї як на цивільний правочин, розповсюджуються, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, що передбачені статтею 203 ЦК України, зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, які зазначені у ч.ч. 2 та 5 цієї статті ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частинами 2 та 5 цієї статті 203 цього Кодексу.

Позивач та третя особа приватний нотаріус Самбірського районного нотаріального округу ОСОБА_6 визнали, що18 липня 2007 року ОСОБА_2 зі своїм сином ОСОБА_8, котрий на даний час знаходиться за межами України, прийшли до нотаріуса і ОСОБА_8 пояснив, що його батько ОСОБА_2 бажає дати доручення іншій особі на укладення договору іпотеки з метою забезпечення зобов'язань його, ОСОБА_8, перед банком за кредитним договором. ОСОБА_2 прочитав зміст довіреності і підписав її.

Однак, наведені обставини не дають підстав для висновку про вільне волевиявлення ОСОБА_2 щодо надання доручення ОСОБА_5 на укладення договору іпотеки та на те, щоб його квартира стала предметом іпотеки.

Так, із медичної карти, посвідчення, та довідки відомо, що ОСОБА_2 встановлено діагноз: двобічна глухонімота, він визнаний інвалідом другої групи з дитинства, стоїть з 1957 року на обліку в Самбірській територіальній організації УТОГ (а.с. 11,12,14).

Із висновку амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи вбачається, що ОСОБА_2 в даний час психічними захворюваннями не страждає, може правильно сприймати обставини справи і давати по ній покази. Якщо інформація надається у вигляді зорових образів чи жестовій мові, то у ОСОБА_2 на відмічається істотних порушень у пізнавальній діяльності (сприйнятті, запам'ятовуванні, відтворенні сприйнятого, логічного мислення), окрім хіба вікових змін у вигляді сповільненості темпу. Але у ОСОБА_2 різко ускладнене сприйняття інформації, яке передається текстом, граматичними конструкціями, що у свою чергу відбивається на здатності розуміти фразовий текст. Компенсація сенсорної недостатності у ОСОБА_2 відбувається за допомогою сприйняття інформації у вигляді зорових образів та за допомогою жестової мови. Із урахуванням його сенсорної недостатності, похилого віку та невисокого освітнього рівня ОСОБА_2 без перекладача не здатний, прочитавши текст документу, сприймати та розуміти спеціальні юридичні терміни (а.с. 168-169).

Ураховуючи наведене, а також те, що ініціатором доручення був ОСОБА_8, котрий зацікавлений в укладенні договору іпотеки з метою забезпечення його зобов'язань перед банком за кредитним договором і для цього піднайшов особу представника, який був працівником цього ж банку, з якою позивач не був знайомий, пояснив ОСОБА_2 про те, що необхідно посвідчити довіреність на здійснення дій щодо обслуговування квартири і розпорядження пенсією та посвідчення довіреності відбувалося у відсутності сурдоперекладача і тому нотаріусом також не міг бути роз'яснений ОСОБА_2 зміст ст.ст. 237, 240, 248, 249 ЦК України, слід прийти до висновку, що даний правочин вчинено під впливом помилки щодо обставин, які мають істотне значення, а саме, щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін.

У зв'язку з цим суд відхиляє посилання відповідача - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на те, що при посвідченні довіреності ОСОБА_2 були дотримані вимоги Закону України "Про нотаріат" та Інструкції про вчинення нотаріальних дій, а також на те, що в момент вчинення правочину ОСОБА_2 повністю усвідомлював значення своїх дій та усі правові наслідки, які вони можуть створити у майбутньому, оскільки є рідним батьком ОСОБА_8, вони проживали за одною адресою і ОСОБА_2 знав та був згідний передати у заставу свою квартиру, про що свідчать підписані ним ряд документів.

Так, із довідок та кредитного договору від 24.07.2007 року відомо, що за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 проживає один, а ОСОБА_8 проживає за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 122, 125-126).

Згідно довіреності, посвідченої 18 липня 2007 року, ОСОБА_2 надав ОСОБА_5 право подавати від його імені заяви (в тому числі подати заяву про те, що квартира є його особистою приватною власністю, так як на момент її придбання він в шлюбі не перебував та ні з ким не проживав однією сім'єю); представляти його інтереси з усіма необхідними повноваженнями у відповідних органах, зокрема бюро технічної інвентаризації; одержувати та подавати необхідні довідки та інші документи; розписуватися за нього, в тому числі підписати договір іпотеки належної йому частини квартири. Як встановлено, що вказана довіреність була видана у зв'язку з терміновим від'їздом ОСОБА_2

Однак, відповідачем ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у заперечення позову долучено заяви ОСОБА_2 від 20.07.2007 року, зокрема, заява про те, що на квартиру права у третіх осіб немає, а також заява про те, що він згідний виступити поручителем по кредиту ОСОБА_8 та заява-анкета поручителя (а.с. 43-47).

ОСОБА_2 заперечив підписання вказаних заяв, посилаючись на відсутність його в м. Самборі та на те, що він у відділенні банку не був.

Крім того, із заяви про видачу витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно для оформлення застави видно, що дану заяву 18.07.2007 року від імені ОСОБА_2 підписав ОСОБА_8 (а.с. 156).

Отже, із наведених доказів не вбачається, що ОСОБА_2 при підписанні 18.07.2007 року довіреності усвідомлював значення своїх дій та усі правові наслідки, які вони можуть створити у майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Оскільки довіреність від імені ОСОБА_2 про уповноваження ОСОБА_5 передати в іпотеку належну йому квартиру АДРЕСА_1 визнається недійсною, то юридичні наслідки цієї довіреності - укладений договір іпотеки підлягає визнанню недійсним.

Із заочного рішення Самбірського міськрайонного суду від 16.12.2009 року вбачається, що у справі за позовом ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 24.07.2007 року позов задоволено.

Із заочного рішення Самбірського міськрайонного суду від 28.12.2009 року видно, що у справі за позовом ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки ухвалено звернути стягнення на предмет іпотеки, згідно договору іпотеки від 24 липня 2007 року- квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, з метою

задоволення вимог ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" за кредитним договором від 24.07.2007 року.

Суд відхиляє посилання відповідача ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на те, що обставини, встановлені вказаними судовими рішеннями мають преюдиціальне значення для даної справи, та самі рішення є обов'язкові до виконання.

Так, у справі за позовом ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_2 не був особою, яка бере участь у справі, правовідносини, пов'язані із довіреністю від імені ОСОБА_2 та договором іпотеки, не були предметом розгляду даної справи.

У справі за позовом ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки було ухвалено заочне рішення і відповідач під час розгляду справи не був присутній.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, у зв'язку з чим при ухваленні заочного рішення від 28.12.2009 року договір іпотеки від 24.07.2007 року був підставою для задоволення позову, однак дана обставина не перешкоджає оспорювати цей договір іпотеки.

Наведені докази свідчать про те, що ОСОБА_2 не було відомо про укладення ОСОБА_5 від його імені договору іпотеки і про порушення свого права він довідався після відкриття виконавчого провадження у справі за позовом ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке мало місце 23.09.2010 року, про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження (а.с. 50), а тому позовну давність ним пропущено з поважних причин і вона підлягає поновленню.

Керуючись ст. ст. 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати недійсною довіреність від 18 липня 2007 року, видану від імені ОСОБА_2 про уповноваження ОСОБА_5 передати в іпотеку належну йому квартиру АДРЕСА_1 з метою забезпечення зобов'язань ОСОБА_8 перед банком за кредитним договором та посвідчену 18 липня 2007 року приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу ОСОБА_6

Визнати недійсним договір іпотеки, укладений 24 липня 2007 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" і ОСОБА_2, від імені якого діяв ОСОБА_5 на підставі довіреності, посвідченої 18 липня 2007 року приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу ОСОБА_6, згідно якого ОСОБА_2 передав в іпотеку ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" належну йому квартиру АДРЕСА_1 у забезпечення будь-яких вимог, які випливають із кредитного договору № 014/0399/82/50771 від 24 липня 2007 року, укладеного між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" і ОСОБА_8.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд протягом десяти днів з наступного дня після його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя