ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.05.12 р. Справа № 5006/15/19/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Пилипенко О.М розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МД ГРУП», м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР», м.Донецьк

про стягнення 21 748 587,92грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (за довір.)

від відповідача: ОСОБА_3 (за довір.)

В судовому засіданні 17.05.12р. оголошено перерву до 22.05.12р.

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «МД ГРУП», м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР», м.Донецьк про стягнення 21748587,92грн., з яких сума заборгованості за непогашеними облігаціями серії «Е» - 14252000,00грн., за відсотковим доходом за облігаціями серії «Е» - 5969440,44грн., річних в сумі 386157,10грн., інфляційних збитків в сумі 577045,92грн., пені в сумі 563944,46грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу цінних паперів, розпорядження №1 на виконання депозитарної операції від 09.12.11р., проспект емісії ТОВ «Амстор», виписки про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах №003102.

Ухвалою від 12.03.12р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/15/19/2012.

26.04.12р. відповідач надав клопотання про продовження строку розгляду справи. Ухвалою від 26.04.12р. строк розгляду справи продовжений по 23.05.12р.

21.05.12р. позивач надав акт звірки взаєморозрахунків б/н від 05.04.12р., підписаний сторонами.

В судовому засіданні 22.05.12р. представник позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МД Груп» придбало іменні процентні облігації серії «Е», номінальною вартістю 1000,00грн. загальною кількістю 14252шт., емітентом яких є ТОВ «Амстор», що підтверджуються виписками з рахунку у цінних паперах ПАТ АБ «ЕКСПРЕС-БАНК» №217 від 29.02.12р. та №2545 від 13.12.11р., оскільки право власності на придбані облігації виникає з моменту їх зарахування на рахунок у цінних паперах позивача у зберігача та підтверджується випискою з цього рахунку.

Інформація про емісію облігацій відповідача була зареєстрована Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за №82/2/06 від 23.02.06р. Депозитарій - ВАТ «Межрегіональний Фондовий Союз» (до грудня 2009р.), з грудня 2009 року - Приватне акціонерне товариство Всеукраїнський депозитарій цінних паперів», депозитарій для облігацій у бездокументарній формі.

Номінальна вартість облігацій серії «Е» згідно проспекту емісії цінних паперів становить 1000,00грн.

Строк, порядок виплати доходу за облігаціями та порядок погашення облігацій, що є предметом розгляду по справі, визначено в п.13 Проспекту.

09.12.11р. позивач надав зберігачу цінних паперів розпорядження №1 (вих.№858 від 09.12.11р.) на виконання депозитарної операції - списання 14252 облігацій для погашення згідно проспекту емісії ТОВ «Амстор».

Проспектом емісії визначено, що на дату погашення облігацій власник перераховує облігації на рахунок емітента в депозитарії ВАТ «МФС», після чого емітент протягом двох робочих днів виплачує власнику грошові кошти у відповідності до вимог чинного законодавства.

Частиною 2 ст.2 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» встановлено, що емітент - це юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», яка кореспондується з ч.1 ст.163 Господарського кодексу України цінні папери це документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, назначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

В частині першій статті 509 ЦК України зазначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Позивач, ТОВ «МД ГРУП», є власником іменних відсоткових облігацій серії «Е», емітованих в бездокументарній формі ТОВ «Амстор».

Згідно приписів ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Після закінчення терміну обігу облігацій і станом на дату розгляду справи відповідач не здійснив погашення облігацій.

У зв'язку з тим, що відповідачем не здійснені виплати за процентні періоди з дев'ятого по двадцятий, позивачем заявлено про стягнення заборгованості за цими виплатами.

Відповідно до проспекту емісії облігацій Товариство з обмеженою відповідальністю «Амстор», м.Донецьк взяло на себе зобов'язання виплачувати власникам облігацій відсотковий дохід в національній валюті на банківські рахунки власників облігацій чотири рази на рік протягом терміну обігу облігацій (для облігацій серії Е - починається з 15.12.06р. до 09.12.11р., отже складає 20 процентних періодів).

Кожний процентний період складає 91 день. Процентний дохід виплачується в кінці відповідного процентного періоду. Відсоткова ставка за облігаціями серії «Е» складає 14% річних в гривні.

Емітент розраховує суми виплати відсотків для кожного власника на день такої виплати та виплачує власникам облігацій грошові кошти у відповідності до вимог чинного законодавства.

За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Сума відсоткового доходу ТОВ «МД Груп» в кожному процентному періоді (з дев'ятого по двадцятий) становить 497453,37грн. Загальна сума процентного доходу, який заявлений позивачем до стягнення, становить 5969440,44грн. (з дев'ятого по двадцятий періоди включно).

Позивач направив відповідачу лист №866 від 15.12.10р., в якому просив сплатити суму заборгованості за відсотками яка станом на 13.12.10р. становить 4019068,60грн. Даний лист залишився без відповіді та задоволення.

Відповідач не здійснив оплату відсоткового доходу за облігаціями за вищевказані процентні періоди, наявність боргу не спростував.

В акті звірки розрахунків, підписаному відповідачем з позивачем, підтверджено наявність заборгованості ТОВ «Амстор» в загальній сумі 32606401,36грн. (в тому числі заборгованість по процентам, 3% річних та інфляційні збитки).

Оцінивши в сукупності викладені позивачем в позовній заяві обставини та представлені в їх обґрунтування докази, позовні вимоги в частині стягнення вартості непогашених облігацій в сумі 14252000,00грн. та суми заборгованості за відсотковим доходом за облігаціями з дев'ятого по двадцятий процентні періоди включно в розмірі 5969440,44грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 508386,41грн., яка нараховувалась на суму вартості непогашених облігацій серії «Е», та пеню в розмірі 55558,05грн. на суму процентного доходу з дев'ятого по двадцятий процентні періоди.

За приписами ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Судом встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання у встановленій формі між ТОВ «МД ГРУП», м.Київ та ТОВ «Амстор», м.Донецьк не укладався, отже стягнення з відповідача пені є безпідставним, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі положень наведеної вище правової норми, позивачем за прострочення відповідачем виплати суми відсоткового доходу нараховано та заявлено до стягнення з останнього 3% річних на суму заборгованості по процентному доходу (за процентні періоди дев'ятого по двадцятий) в розмірі 287759,73грн. та інфляційні збитки на несплачені суми процентного доходу за процентні періоди з дев'ятого по двадцятий в розмірі 577045,92грн. Вказані санкції розраховані за період з наступної дати після спливання строку виплати процентного доходу у відповідному процентному періоді та по 05.03.12р. включно.

Крім того, позивачем нараховано 3% річних на суму заборгованості по непогашених облігаціях в розмірі 98397,37грн. за період з 13.12.11р. по 05.03.12р.

Під час судового розгляду справи №5006/15/19/2012 судом встановлений факт несплати в повному обсязі вартості облігації та відсоткового доходу, з чого суд дійшов висновку про правомірне нарахування позивачем плати за прострочення виконання зобов'язань - 3% річних та інфляційних втрат.

За висновками суду, розрахунки 3% річних та інфляційних втрат за прострочення платежів, проведені позивачем, є арифметично вірними, такими, що відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4-3, 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», ст.ст. 509, 526, 530, 546, 547, 549, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МД ГРУП», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР», м.Донецьк про стягнення 21748587,92грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР» (83012, м.Донецьк, вул.Соколина, буд.38; ЄДРПОУ 32123041; п/р 26006959968351 у ПАТ «ПУМБ», МФО 335537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МД ГРУП» (01013, м.Київ, вул.Промислова, 4/7; ЄДРПОУ 31991010; п/р 26008010002883 в філії ПАТ «УніКредит Банк», МФО 300744) заборгованість за непогашеними облігаціями в сумі 14252000,00грн., заборгованість за відсотковим доходом в сумі 5969440,44грн., 3% річних в сумі 386157,10грн., інфляційні збитки в сумі 577045,92грн., судовий збір в сумі 62712,56грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 563944,46грн. - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 22.05.12р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 23.05.12р.

Суддя Захарченко Г.В.