ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" травня 2008 р. Справа № 16/90 - 46/90-08
вх. № 2584/4-46
Суддя господарського суду Дюкарєва С.В.
при секретарі судового засідання Дородіна І.А.
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився; відповідача - не з"явився;
розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_1., м. Київ
до ФОП ОСОБА_2, м. Київ
про стягнення 40662,11 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить суд стягнути з відповідача 40662,11грн. заборгованості по договору оренди № 01/04 від 01.01.2007р., з яких 19945,20грн. заборгованість з орендної плати, 1483,55грн. пені, 1543,74грн. інфляційних витрат, 278,16грн. річних, 17411,46грн. неотриманого прибутку, а також державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо своєчасного внесення орендної плати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.05.2008р. в зв'язку з хворобою судді Доленчука Д.О. справу передано до розгляду судді Дюкарєвій С.В.
Позивач у судове засідання 27.05.2008р. не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином.
Відповідач у судове засідання 27.05.2008р. також не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав.
Враховуючи, що згідно з положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, справа розглядається згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.
Між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1(позивач) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2(відповідач) 01.01.2007р. укладено договір оренди № 01/04, у відповідності до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення на першому поверсі загальною площею 313,2кв.м. під виробництво та нежитлове приміщення на другому поверсі загальною площею 11,8кв.м. під офіс, розміщене за адресою: АДРЕСА_1
У відповідності до п. 11.1 договору оренди № 01/04 від 01.01.2007р. цей договір діє до 30.11.2007р.
В зв'язку з порушенням відповідачем умов договору оренди позивачем 27.08.2007р. відповідачеві направлено повідомлення про розірвання з 28.09.2007р. договору оренди № 01/04.
Доказів отримання відповідачем зазначеного повідомлення матеріали справи не містять.
Однак, листом від 28.09.2007р. відповідач підтвердив свою згоду щодо розірвання вказаного договору оренди.
У відповідності до ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем повідомлення позивача про розірвання договору оренди, суд дійшов до висновку про те, що договір оренди № 01/04, укладений між позивачем та відповідачем, є розірваним з 28.09.2007р.
Як вбачається з акту приймання-передачі майна з оренди, нежитлове приміщення повернуто відповідачем позивачеві лише 04.12.2007р.
Згідно умов договору оренди відповідач зобов'язався здійснювати оплату орендних платежів щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця за цей місяць на підставі рахунків-фактур або самостійно без виставлення рахунків відповідно до п. 3.5 договору шляхом безготівкового перерахунку на поточний рахунок позивача.
Крім того, у відповідності до розділу 3 договору відповідач зобов'язався щомісячно відшкодовувати та сплачувати позивачеві вартість комунальних послуг (за користування водою, вивіз побутового сміття, за прибирання прилеглої території, компенсація вартості охоронних послуг), що надаються орендарю у зв'язку з використанням приміщення пропорційно площі, що орендується. Вартість комунальних послуг зазначається у рахунку, який кожного місяця направляється орендарю не пізніше 10 числа місяця, що слідує за місяцем оплати. Орендар зобов'язаний оплатити рахунок орендодавця протягом 5 банківських днів з моменту його отримання.
Як свідчать матеріали справи, рахунки на оплату орендної плати та комунальних послуг повторно направлені позивачем відповідачеві 25.09.2007р.
Однак, відповідач в порушення умов договору оренди від 01.01.2007р. орендну плату та комунальні послуги за липень, серпень, вересень 2007 року не сплатив, в результаті чого у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість з орендної плати та комунальних платежів у розмірі 19945,20грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення заборгованість з орендної плати та комунальних платежів за липень, серпень, вересень 2007 року у сумі 19945,20грн., а тому зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У відповідності до п. 10.4 договору № 01/04 сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
З огляду на викладене, позивачем нараховано пеню, яка склала 1483,55грн.
Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, пеня в сумі 1483,55грн. підлягає стягненню на користь позивача.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення сплати боргу відповідач повинен сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, який склав 1543,74грн., та 3% річних від простроченої суми, які склали 278,16грн. Враховуючи те, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, нараховані індекс інфляції та 3% річних, відповідають вимогам ст. 625 Цивільного кодексу України та підлягають стягненню на користь позивача.
Відносно пред'явленої до стягнення позивачем 17411,46грн. суми неотриманого прибутку суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Дійсно, у відповідності до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив свої зобов'язання за договором, повинен сплатити збитки кредитору у повному обсязі.
Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, серед іншого, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якщо її право не було порушене (упущена вигода).
Упущена вигода (неотриманий прибуток) - це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання суб'єктом господарювання певних грошових сум, якщо інший суб'єкт господарювання не допустив би порушення зобов'язання.
При цьому позивачем до матеріалів справи не додано доказів, які б свідчили про реальну можливість позивача отримати 17411,46грн. прибутку, якщо відповідач вчасно звільнив би спірне приміщення (проекти договорів оренди, листи-пропозиції від контрагентів на укладення договорів оренди саме на це приміщення).
З огляду на викладене, суд відмовляє позивачеві у стягненні з відповідача 17411,46грн. неотриманого прибутку.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
У відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита пропорційно задоволених вимог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 526, 530, 782, 785 Цивільного кодексу України, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_3 (п/р НОМЕР_2 у Київській регіональній дирекції АППБ “Аваль”, МФО 322904, код НОМЕР_3 ) 19945,20грн. орендної плати та комунальних послуг, 1483,55грн. пені, 1543,74грн. інфляційних витрат, 278,16грн. річних, 232,50грн. держмита і 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення 17411,46грн. неотриманого прибутку в задоволенні позову відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішення законної сили.
Рішення в повному обсязі виготовлено 02.06.2008 року.
Суддя Дюкарєва С.В.