№ провадження 33/490/416/12 Головуючий у 1 й інстанції - Ізотов В.М.

Категорія: Головуючий у 2-й інстанції - Сенченко І.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2012 року суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Сенченко І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську, за участю прокурора Романенка Є.С., протест прокурора Заводського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області на постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 лютого 2012 року у справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія НОМЕР_2, виданий Баглійським РВ Дніпродзержинського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 09 серпня 2004 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженця м. Гродно, Білорусь, громадянина України, освіта вища, не одруженого, який працював на посаді державного виконавця Баглійського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, та звільнено його від адміністративного стягнення із закриттям провадження по справі, з причини спливу строків накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 лютого 2012 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, та звільнено його від адміністративного стягнення із закриттям провадження по справі, з причини спливу строків накладення адміністративного стягнення.

Постановою суду першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2, в службові обов'язки якого входить здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом та Законом України «Про виконавче провадження»від 04 листопада 2010 року, який є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно п. п. «в»п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», та отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету, працюючи на зазначеній посаді, будучи особою уповноваженою на виконання функцій держави та у

Справа № 33/490/416/12 Головуючий у першій інстанції: Ізотов В.М.

Категорія: ч. 1 ст. 172-2 КУпАП Головуючий у другій інстанції: Сенченко І.М.

зв'язку із виконанням таких функцій, 28 липня 2011 року знаходячись на своєму робочому місці в кабінеті № 5, розташованому за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Спортивна, 19, в порушення Закону України «Про виконавче провадження» від 04 листопада 2010 року, а саме ч. 1 ст. 11, якою передбачені обов'язки та права державних виконавців при здійсненні заходів, щодо виконання примусових документів; п. 5 ст. 60, яким передбачені вимоги зняття арешту з майна (у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду), а також в порушення вимог своєї посадової інструкції, навмисно, із корисливих мотивів, використовуючи свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості, з метою одержання неправомірної вигоди, не маючи на це законних підстав, по незавершеним виконавчим провадженням, що знаходились у нього на виконанні, виготовив та видав громадянці ОСОБА_4 постанови про звільнення майна з-під арешту, а саме: квартири АДРЕСА_2 для подальшої передачі до БТІ м. Дніпродзержинська, отримавши від неї у якості винагороди грошові кошти у розмірі 1500 гривень. Вислухавши учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, районний суд прийшов до висновку, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 була винесена 20 січня 2012 року, а матеріал справи був розглянутий у районному суді 28 лютого 2012 року, у зв'язку з чим, передбачений ч. 4 ст. 38 КУпАП, місячний строк накладення адміністративного стягнення сплинув і виніс вказане рішення у справі.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, прокурор Заводського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області вніс протест, в якому просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову, якою визнати винним ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-2 КУпАП та накласти на винного стягнення, передбачене ч. 1 ст. 172-2 КУпАП.

В обґрунтування протесту прокурор посилається на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, винесеною з неправильним застосуванням норм матеріального права. Так, районний суд незаконно закрив провадження у справі, не врахувавши, що інкриміноване ОСОБА_2 правопорушення є корупційним, адміністративне стягнення за вчинення якого, відповідно до ч. 3 ст. 38 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення.

Захисник ОСОБА_2 -адвокат ОСОБА_5, до початку судового засідання надав апеляційному суду заперечення проти протесту прокурора, в яких просить протест прокурора залишити без задоволення, а постанову районного суду -без змін. На переконання адвоката, висновок суду про необхідність закриття провадження у справі у зв'язку з закінченням, передбачених ч. 4 ст. 38 КУпАП, строків накладення адміністративного стягнення є законним та обґрунтованим.

В суді апеляційної інстанції прокурор Романенко Є.С. уточнив вимоги внесеного протесту прокурора Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області та просив визнати винним ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 172-2 КУпАП і закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням, передбачених ч. 3 ст. 38 КУпАП, строків накладення адміністративного стягнення.

В судовому засіданні ОСОБА_2 був відсутній, оскільки відносно нього по кримінальній справі обрано запобіжний захід у виді взяття під варту, а нормами Кодексу України про адміністративне правопорушення не передбачено етапування правопорушника в судове засідання, тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши прокурора, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи протесту прокурора, а також, заперечень проти протесту, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах протесту, дійшов висновку, що внесений протест підлягає частковому задоволенню, а постанова районного суду скасуванню з винесенням нової постанови, з наступних підстав.

Апеляційним переглядом встановлено, що обґрунтуванням закриття провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, є той факт, що станом на день розгляду в суді вказаної справи, а саме, станом на 28 лютого 2012 року, закінчився, передбачений ч. 4 ст. 38 КУпАП, місячний строк з дня винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, протягом якого на правопорушника може бути накладено адміністративне стягнення.

Однак, такий висновок суду першої інстанції є незаконним і безпідставним.

Так, дійсно ч. 4 ст. 38 КУпАП передбачено, що у разі відмови у порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову у порушенні кримінальної справи або про її закриття.

Разом з тим, районним судом не було взято до уваги те, що дія вказаної норми закону розповсюджується виключно на ті випадки, коли вирішується питання накладення на правопорушника адміністративного стягнення після закінчення, передбаченого ч. 3 ст. 38 КУпАП, трьохмісячного строку з дня виявлення корупційного правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова про виділення матеріалів з кримінальної справи датована 18 січня 2012 року, тобто днем виявлення корупційного правопорушення є саме 18 січня 2012 року.

Таким чином, станом на 28 лютого 2012 року -на день розгляду справи судом першої інстанції, передбачений ч. 3 ст. 38 КУпАП, трьохмісячний строк з дня виявлення корупційного правопорушення, протягом якого на правопорушника може бути накладене адміністративне стягнення, - не сплинув, а відтак, висновок суду про необхідність закриття провадження в справі з вказаної підстави, є незаконним.

Такі порушення вимог закону є істотними і безумовно тягнуть за собою скасування постанови районного суду і винесення апеляційним судом нової постанови.

Разом з тим, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2, який є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно п. п «в»п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», виготовив та видав громадянці ОСОБА_4 постанови про звільнення майна з-під арешту, отримав від неї у якості винагороди грошові кошти у розмірі 1500 гривень, що не перевищує п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності.

При цьому, районним судом порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП при розгляді справи не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні корупційного адміністративного правопорушення повністю доведена, а його дії судом першої інстанції правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-2 КУпАП.

Вирішуючи питання щодо накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення, суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ч. 3 ст. 38 КУпАП, враховуючи, що станом на день розгляду справи апеляційним судом пройшло більше трьох місяців з дня виявлення вчиненого ОСОБА_2 корупційного адміністративного правопорушення, вважає необхідним закрити провадження в справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 3 ст. 38, ч. 1 ст. 172-2, ст. 294 КУпАП, -

постановив:

протест прокурора Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області - задовольнити частково.

Постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 лютого 2012 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, та звільнено його від адміністративного стягнення із закриттям провадження по справі, з причини спливу строків накладення адміністративного стягнення - скасувати.

Винести нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, а провадження в даній справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч. 3 ст. 38 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя

апеляційного суду

Дніпропетровської області І.М. Сенченко