ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2006 Справа № А37/216
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кузнецова І.Л.
суддів: Чимбар Л.О.-доповідач, Швець В.В.
при секретарі: Гайдук Ю.А.
за участю представників сторін :
позивача Шпигарева Є.В.
відповідача Белінської Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Нікопольський завод безшовних труб "Ніко Т"юб", м.Нікополь на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.05р. у справі № А37/216
за позовом закритого акціонерного товариства "Нікопольський завод безшовних труб "Ніко Т"юб", м.Нікополь
до Нікопольської об"єднаної державної податкової інспекції, м.Нікополь
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2005 року у справі № А37/216 (суддя Кеся Н.Б.) в задоволенні позовних вимог закритому акціонерному товариству "Нікопольський завод безшовних труб "Ніко Т"юб" (далі- ЗАТ "Нікопольський завод безшовних труб "Ніко Т"юб") відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивачем ЗАТ "Нікопольський завод безшовних труб "Ніко Т"юб" було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
В апеляційній скарзі заявник зазначає, що при винесенні оскаржуваного рішення судом невірно застосовано Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб", який передбачає утримання податку з доходу фізичних осіб лише у вигляді заробітної плати, з інших доходів цей Закон не містить механізму його оподаткування.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було призначено до розгляду на 16.05.06р., справу зупинено до 15.06.06р.
Розгляд справи здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до п.6 Розділу У11 Прикінцеві та перехідні положення цього Кодексу.
Вислухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.
На підставі акту перевірки від 18.05.2005року №73/231.30926972 Нікопольською ОДПІ направлено на адресу ЗАТ "Нікопольський завод безшовних труб "Ніко Т"юб" податкові повідомлення-рішення №0000671741/0/19240 від 20.05.05, №0000671741/1/23444 від 17.06.05, №0000671741/2/29648 від 02.08.05, №0000671741/3/40140 від 11.10.05, якими визначено суму податкового зобов'язання за платежем „прибутковий податок з робітників і службовців („ податок з доходів фізичних осіб") в розмірі 52387,23 грн., в тому числі : основного платежу - 17462,41 грн.. фінансових санкцій -34924,82 грн.
Вказані повідомлення-рішення пов'язуються з наступними обставинами за вказаним актом перевірки.
Перевіркою встановлено, що в періоді з 01.01.04р. по 30.04.04р. ЗАТ "Нікопольський завод безшовних труб "Ніко Т"юб" виплачувало доходи приватним нотаріусам у вигляді плати за вивчення нотаріальних дій та плати за додаткові послуги правового характеру без утримання та перерахуванню податку з доходів фізичних осіб: приватному нотаріусу Максименко О.В. платіжним дорученням від 26.02.04р. № 908 в сумі 50 грн.,
приватному нотаріусу Мігунову С.О. платіжними дорученнями: від 12.01.04р. № 110 в сумі 55 грн., від 10.02.04р. № 633 в сумі 85 грн., від 22.03.04р. № 1343 в сумі 133994,24 грн., від 13.04.04р. № 1720 в сумі 142 грн.
За результатами перевірки донарахований податок з доходів з фізичних осіб в сумі 17462,41 грн.
25.10.2005 року ЗАТ „Нікопольський завод безшовних труб „Ніко Т'юб" звернулося з позовом до господарського суду про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення №0000671741/0/19240 від 20.05.05, №0000671741/1/23444 від 17.06.05, №0000671741/2/29648 від 02.08.05, №0000671741/3/40140 від 11.10.05.
Постановою господарського суду в позові відмовлено.
Апеляційний господарський суд вважає рішення суду першої інстанції правильним та обгрунтованим з наступних підстав.
Господарський суд в постанові дав детальний аналіз норм Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” та правомірно і обгрунтовано послався на наступні статті Закону:
П.1.19 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", який дає визначення самозайнятої особи - платник податку, який є суб'єктом підприємницької діяльності або здійснює незалежну професійну діяльність та не є найманою особою у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність -діяльність, що полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само як діяльність лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів та помічників зазначених осіб або осіб, зайнятих релігійною діяльністю, іншій подібній діяльності, за умови якщо такі особи не є найманими працівниками чи суб'єктами підприємницької діяльності, які згідно з абзацем 2 п.1.8 ст.1 прирівнюються до найманої особи.
П.1.15 ст.1 зазначеного Закону визначає понняття податкового агенту, як юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або фізичної особи чи нерезидента або його представництва, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього закону.
Поняття "оподаткування" визначено п.1.13 ст.1 Закону : це порядок, пов'язаний з визначенням об'єкта оподаткування, обчисленням та сплатою (утриманням) податку з доходів фізичних осіб.
Абзацом 3 пункту 1.3 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлено, що дохід з джерелом його походження з України -будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді : доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також; незалежної професійної діяльності на території України. Об'єктом оподаткування резидента є доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.
Згідно з п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього закону. Відповідно до п.7.1 ст.7 та п.22.3 ст.22 ставка податку становить 15% від об'єкту оподаткування, (до кінця 2006р. - 13%). Обов'язок платника податку з подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів»зобов'язаних подавати звітність з цього податку у встановленому порядку (п.18.2 ст. 18 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб").
В п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" зазначено, що особою яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб”єкта підприємницької діяльності. Оскільки позивач не відноситься до таких осіб, він є податковим агентом при виплаті доходів приватним нотаріусам у вигляді плати за вивчення нотаріальних дій та плати за додаткові послуги правового характеру і, відповідно, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України.
У разі, коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку -отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу (п.п.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб").
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова господарського суду Дніпропетровської області постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і її належить залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Керуючись ст.ст.160, 167, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В:
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.05р. у справі № А37/216 залишити без змін, а апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Нікопольський завод безшовних труб "Ніко Т"юб", м.Нікополь - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі одного місяця з дня складання ухвали в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Судді: Л.О.Чимбар
В.В.Швець