Справа № 1304/2-1775/12 Головуючий у 1 інстанції: Олексієнко М. Ю.
Провадження № 22-ц/1390/3056/12 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.
Категорія 27
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: судді Бакуса В.Я.,
суддів: Монастирецького Д.І., Мацея М.М.,
секретаря: Борачок М.Б.,
з участю: позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, представника відповідача ПАТ «Фольксбанк»- ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Фольксбанк»ОСОБА_4 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Фольксбанк»про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
встановила:
рішенням Галицького районного суду м. Львова від 30 січня 2012 року вищевказаний позов задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню та скасовано виконавчий напис приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 03 вересня 2010 року, зареєстрованого у реєстрі за № 529, вчинений на договорі застави транспортного засобу від 13 серпня 2007 року.
Вирішено питання судових витрат.
Рішення суду оскаржило ПАТ «Фольксбанк», просить його скасувати посилаючись на те, що таке прийняте з порушенням норм матеріального права, без належного з'ясування обставин справи. Так, апелянт посилається на те, що судом не враховано, що виконавчий напис був вчинений на підставі документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника за кредитом, чинне законодавство не передбачає необхідності зазначення у виконавчому написі переліку документів, на підставі яких він був вчинений та чинним законодавством передбачено вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу - представника відповідача ПАТ «Фольскбанк»ОСОБА_4 на підтримання апеляційної скарги, позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 на заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 13 серпня 2007 року між ВАТ «Електрон Банк»(на даний час ПАТ «Фольксбанк») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № КF44124, відповідно до якого Банк надав ОСОБА_2 кредит у грошовій сумі 43 254 доларів США строком на 7 років для придбання автомобіля «VW Multivan», 2007 р. випуску, а останній зобов'язався повернути Банку суму отриманого кредиту відповідно до графіку погашення, а також сплатити проценти за користування кредитом за процентною ставкою 10,99 % річних, а у випадку прострочення заборгованості за кредитом або частиною кредиту процент за користування кредитом встановлюється в розмірі 13,99% та інші платежі, передбачені цим Договором (а.с.6-14).
В той же день між Банком та ОСОБА_2 був укладений Договір застави, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язався перед банком відповідати по всіх боргових зобов'язаннях, які виникають з умов вищевказаного Кредитного договору та в забезпечення виконання своїх зобов'язань передав у заставу легковий автомобіль марки «VW Multivan», 2007 р. випуску (а.с.15-22).
У зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань Банк звернувся до приватного нотаріуса про вчинення виконавчого напису на Договорі застави.
3 вересня 2010 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на автомобіль марки «VW Multivan», 2007 року випуску, що належить на праві власності ОСОБА_2. Зазначений виконавчий напис був вчинений для задоволення вимог Банку за період з 25.02.2010 р. по 03.09.2010 р. на загальну суму 37 456,96 доларів США та 1 850 грн. (а.с.23).
Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.590 ЦК звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 6 ст.20 Закону «Про заставу»встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.
Інше було передбачене Законом «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Прикінцевими і перехідними положеннями Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийнятті до набрання чинності цим законом, застосовуються в частині, що не суперечать цьому закону.
Отже, Закон «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону «Про заставу»застосовується лише в частині, що не суперечить Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Частина 1 ст.24 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», в редакції чинній на час вчинення виконавчого напису) передбачала, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим законом.
Статтею 26 цього Закону в редакції, чинній на час вчинення виконавчого напису нотаріуса, визначала позасудові способи звернення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:
1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим законом;
2) продаж обтяжувачем предмета забезпечуваного обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;
3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпечуваної обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;
4)переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку добровільного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.
Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса даною статтею на час вчинення виконавчого напису не було передбачено.
Отже, при вирішенні спору суд вірно керувався не Законом «Про заставу», а нормами спеціального Закону - «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»в редакції, що були чинними на час вчинення виконавчого напису.
Враховуючи, що судом правильно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, то за таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.313, 317 ЦПК України колегія суддів, -
ухвалила:
апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Фольксбанк»ОСОБА_4 відхилити а рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Бакус В.Я.
Судді: Монастирецький Д.І.
Мацей М.М.