Справа № 2а/1570/9737/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2012 року
12 год. 50 хв.
У залі судових засідань № 31
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Балан Я.В.
при секретарі судового засідання - Давтян Л.Г.
за участю сторін:
представник позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю)
представник відповідача - не з'явився
розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аляска Трейд»(код ЄДРПОУ 31956369) до Південної митниці про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Аляска Трейд»(надалі -ТОВ «Аляска Трейд») до Південної митниці про визнання недійсними податкових повідомлень № 231 від 14.09.2011 р. про сплату штрафної санкції в розмірі 37 210 грн. 47 коп. застосованих за порушення УКТЗЕД, Закону України «Про Митний тариф України» № 2371-XII від 05.04.2001 р.; ст. 17 Закону України «Про Єдиний митний тариф»№ 2097 від 05.02.1992 р.; абз.2 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, № 232 від 14.09.2011 р. про сплату штрафної санкції в розмірі 7 442 грн. 09 коп. застосованих за порушення УКТЗЕД, п.п. 3.1.2. п.3.1.ст.3 , п.4.3. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 р.; абз. 2 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, мотивуючи тим, що позовні вимоги тим, що відповідачем неправомірно застосовано положення п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, тому як податкові зобов'язання мали місце до 1 січня 2011 р.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача до судового засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (аркуш справи 17, том ІІ). Із наданих письмових заперечнь відповідача слідує, що позовні вимоги відповідач не визнає, просить в їх задоволеніння відмовити, аргументуючи тим, що здійснення заходів, спрямованих на забезпечення погашення зобов'язань платника податків -ТОВ «Аляска Трейд»перед Державним бюджетом України, а саме складання та направлення податкових повідомлень рішень № №231, 232 від 14.09.2011 р. вчинено виключно в межах компетенції, на підставах та у порядку, визначеному чинном законодавством.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
04.06.2002 р. зареєстровано юридичну особу ТОВ «Аляска Трейд», номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 1 072 120 0000 003308, місцезнаходження юридичної особи: 03115, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 136, приміщення 34 (аркуш справи 7 том І).
Із наданого представником позивача сатуту ТОВ «Аляска Трейд»(у новій редакції) затвердженого загальними зборами учасників протокол № 28 від 07.10.2010 р. метою діяльності товариства є задоволення потреб населення в його послугах, роботах, товарах та реалізація на основі отриманого прибутку інтересів учасників Товариства, а також економічних та соціальних інтереісв трудового колективу (аркуші справи 8-22, том І).
Судом встановлено, що відповідно до вимог Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 71 від 02.02.2011 р. № 71 та на підставі наказу відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка з метою можливого виявлення випадків невірної класифікації товару згідно з вимогами УКТЗЕД. Під час перевірки проведено аналіз електроних копій ВМД за якими здійснювалось митне оформлення в зоні діяльності Південної митниці товару «заморожені кальмари»в режимі «імпорт»за кодом УКТЗЕД 0307495900 за період 2008-2011 роки.
За результатами перевірки Південною митницею складено акт про проведення невиїздної документальної перевірки стану дотримання законодавства з питань митної справи ТОВ « Аляска Трейд»№ 055/11/500000000/0031956369 від 29.06.2011 р.
На підставі вищезазначеного акту перевірки Південною митницею прийняті податкові-повідомлення рішення № 189 від 25.07.2011 р, № 190 від 25.07.2011 р. Зазначені податкові повідомлення -рішення листом № 17/28-05-/ від 29.07.2011 р. відкликанні та скасовані після отримання заперечень позивача на акт перевірки № 055/11/500000000/0031956369 від 29.06.2011 р.
За результатами розгляду заперечень факти та висновки наведені в акті перевірки підтверджено, акт перевірки залишено без змін, висновок про результати розгляду заперечень № 35/28-03/11421 від 08.08.2011 р. отриманий позивачем 16.08.2011 р. згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 6507802911130.
Після передання відділом контрольно-перевірочної роботи службовою запискою № 35/1476 від 06.09.2011 р. до відділу адміністрування митних платежів висновку про результати розгляду заперечення від 08.08.2011 р. № 35/28-03/11421 та доказів його отримання відповідачем прийняті податкові повідомлення -рішення № 219 від 07.09.2011 р. , № 220 від 07.09.2011 р. визначені ТОВ «Аляска Трейд» грошові зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій згідно п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України з ввізного мита у розмірі 186 052 грн. 35 коп. ( у т.ч. основний платіж -148 841 грн.88 коп., штрафні санкції -37 210 грн. 47 коп.) та з податку на додану вартість у розмірі 37 210,48 грн. ( у т.ч. основний платіж 29 768 грн. 38 коп., штрафні санкції 7 442 грн. 10 коп.)
Судом встановлено, що Київською регіональною митницею складено акт № н/12/11/100000000/31956369 невиїзної документальної перевірки дотримання ТОВ «Аляска Трейд» законодавства України з питань митної справи, на наслідками якого прийняте податкове повідомлення-рішення № 11 від 03.06.2011 р. (аркуші справи 2-24 том ІІ). Згідно абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, передбачено, що при повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобовязання на платника податків накладається штраф у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов'язання.
Враховуючи викладене, митницею здійснено перерахунок штрафних санкцій, збільшено грошове зобовязання платника податків на суму різниці штрафних санкцій, належних до сплати з урахуванням абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Кодексу, та складені податкові повідомлення-рішення від 14.09.2011 р. №№ 231, 232.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що податкові повідомлення-рішення прийняті Південою митницею та Київською регіональною митницею за результатами митного контролю, яким встановлено заниження податкових зобов'язань, тобто позивачем здійcнено теж саме податкове правопорушення.
Відповідно до ст 69 Митного кодексу України, незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.
Порядком проведення митними органами невиїзних документальних перевірок затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 71 від 02.02.2011 р. визначено основні вимоги щодо проведення митними органами невиїзних документальних перевірок (далі - перевірка), предметом яких є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено законом на митні органи. А також встановлено, що перевірка проводиться після пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України згідно із статтею 69 Митного кодексу України.
Відповідно до інформаціїного листа Вищого адміністративного суду України «Щодо застосування штрафних санкції за порушення податкового законодавства, вчинених до 1 січня 2011 року» №2198/11/13-11 від 24.11.2011 р. «пунктом 123.1 ст.123 Податкового кодексу України у редакції Закону 3609-VI передбачено нарахування підвищеного до 50 відсотків штрафу в разі відповідного повторного протягом 1095 днів визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування.
При застосуванні розглядуванної законодавчої норми судам слід ураховувати, що передбачена пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України повторність може бути застосована лише до відносин , що мали місце на час дії цієї норми. Тому повторним для цілей застосівання пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України є ті визначення податкових зобов'язань , які мали місце з 1 січня 2011 року. Визначення податкових зобов'язань, здійснені до вказаної дати, тобто до набрання чинності Податковим кодексом України, до уваги братися не повинні.
Враховуючи, що повторні протиправні діяння позивача вчиненні до набрання чинності Податковим кодексом України (тобто до 1 січня 2011), на думку суду визначення відповідних податкових зобов'язань є зворотньою дією, а тому суперечіть ст. 58 Конституції України.
З урахуванням викладенного підвищена відповідальність за повторне порушення норм податкового законодавства може мати місце лише в разі повторного визначення контролюючими органами податкових зобов'язань, якщо всі діяння, які були підставою для нарахувань,вчинені платником податків після 1 січня 2011 року.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У вищевказаному листі також зазначається, що визначені розглядуваною законодавчої нормою санкції застосовуються не за сам факт повторного виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення протиправних діянь за обставин, передбачених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.
Тому повторність визначення контролюючим органом протягом 1095 днів суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування слід застосовувати в розрізі кожного окремого з податкових порушень, передбачених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України. Тобто повторним у розумінні статті 123 Податкового кодексу України є визначення контролюючим органом податкових зобов'язань внаслідок вчинення одного й того самого порушення: або неподання податкової декларації, або заниження податкових зобов'язань з окремого виду податку, або завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість тощо.
У разі повторного визначення податкових зобов'язань за вчинення різних податкових порушень (наприклад, спочатку внаслідок виявлення заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а згодом протягом 1095 днів через виявлення завищення суми бюджетного відшкодування) підвищений розмір відповідальності застосовуватися не повинен.
Судом встановлено, що Київська реніональна митниця самостійно нарахувала суму податкового зобовязання на підставі ст. 54.4. Податкового кодексу України, проте із врахуванням норм податкового законодавства України у відповідача були відсутні правові підстави приймати оскаржувані податкові повідомлення-рішення, адже митне оформлення товарів, здійснювалось у 2008 р. -тобто до 01 січня 2011 року.
У судовому засіданні представником позивача на підтвердження факту купівлі свіжозамороженої та та охолодженої риби різних видів, морепродуктів та інших продуктів харчування, а також устаткування для рибного та ікорного виробництва були надані контаркти № 8 від 01.02.2005 р., № 26 від 01.12.2008 р., № 18 від 01.03.2007 р. (попередня специфікація до зазначеного контракут), № 27 від 10.12.2008 р., додаткова угода до контракту № 27 від 10.12.2008 р., додактова угода № 27 від 10.12.2008 р., вантажно митні декларації відповідно до яких вони отримали зазначений товар (аркуші справи 180-199, 106-169 том І).
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справі докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості винесених відповідачем рішень до суду не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо визнання нечинними та скасування податкові повідомлення-рішення № 231 від 14.09.2011р. про сплату штрафної санкції у розмірі 37210,47 грн. та № 232 від 14.09.2011р. про сплату штрафної санкції у розмірі 7442,09 грн.є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, підтверджені доказами, а тому підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Аляска Трейд»(код ЄДРПОУ 31956369) до Південної митниці про визнання нечинними та скасування податкові повідомлення-рішення № 231 від 14.09.2011р. про сплату штрафної санкції у розмірі 37210,47 грн. та № 232 від 14.09.2011р. про сплату штрафної санкції у розмірі 7442,09 грн. - задовольнити у повному обсязі.
Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південної митниці № 231 від 14.09.2011р. про сплату штрафної санкції у розмірі 37 210 (тридцять сім тисяч двісті десять) грн. 47 (сорок сім) коп.
Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південної митниці № 232 від 14.09.2011р. про сплату штрафної санкції у розмірі 7442 (сім тисяч чотириста сорок дві) грн. 09 (дев'ять) коп.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано «16»травня 2012 р.
Суддя Я.В. Балан
16 травня 2012 року.