ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа № К-15825/06                                                                              

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2006 року                                                                                                          м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Ліпський О.О. - головуючий,

Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,

Гуріна М.І.,

Кобилянського М.Г.,

Юрченко В.В.,

при секретарі  Проценко О.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області від 17 січня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатського обласного військового комісаріату про зобов'язання провести перерахунок пенсії,

в с т а н о в и л а :

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, позивач ставить питання про скасування постанови судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області від 17 січня 2006 року, якою скасовано рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 серпня 2005 року про задоволення позову про перерахунок за минулий час пенсії військовослужбовця у бік збільшення і про стягнення її не отриманої частини. Оскарженою постановою відмовлено в задоволенні позову. Просить залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач з грудня 2004 року є пенсіонером із числа військовослужбовців, одержує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» та вимагає перерахувати пенсію з урахуванням премій та надбавок, які він отримував під час проходження служби, та які, на його думку, не були враховані відповідачем при призначенні пенсії, і з урахуванням грошової винагороди в іноземній валюті, яку позивач отримував в період з квітня 2003 року по лютий 2004 року під час проходження військової служби на території Держави Кувейт та Республіки Ірак.

На процесуальні порушення при встановлені фактичних обставин справи в касаційній скарзі не вказується.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», в редакції чинній на час призначення пенсії, для обчислення пенсій військовослужбовцям враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

Премія, яку позивач отримував під час проходження служби, не відноситься до визначених законодавством додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавок за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби) та враховуються при обчисленні пенсії.

Грошова винагорода в іноземній валюті, яку позивач отримував відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 19 березня 2003 року № 357 «Про забезпечення діяльності українського військового контингенту, що направляється до Держави Кувейт для виконання завдань цивільної оборони» та від 04 червня 2003 року №869 «Про забезпечення діяльності українського миротворчого контингенту, що направляється до Республіки Ірак для участі у міжнародній миротворчій операції» під час проходження військової служби на території Держави Кувейт та Республіки Ірак не відноситься до визначених статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» та пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” видів грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія військовослужбовця, тому обґрунтовано не була врахована при призначенні та перерахунку пенсії.

Оскаржене рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому передбачених статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для його скасування та залишення в силі судового рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області від 17 січня 2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.