АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/490/4395/12 Справа № 2/429/849/12 Головуючий у 1 й інстанції - Головін В.О. Доповідач - Болтунова Л.М.
Категорія 57
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 травня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Болтунової Л.М.
суддів - Козлова С.П., Тамакулової В.О.
при секретарі - Куць О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
У грудні 2010 року до суду звернулася позивачка і просила постановити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь на відшкодування матеріальної шкоди 66,61 грн. та моральної 5 000 грн., а також на правову допомогу 1000 грн. та судові витрати.
В обґрунтування свої вимог зазначила , що їй на праві приватної власності належить АДРЕСА_1, яка 07 липня 2010 року та 28 вересня 2010 року була затоплена з вини відповідача , що мешкає в квартирі АДРЕСА_2. Внаслідок чого їй завдана матеріальна шкода в розмірі 66,61 грн., що підтверджується чеками за куплені будівельні матеріали від 03 липня 2010 року.
У подальшому, в жовтні 2011 року позивачка подала змінену та доповнену позовну заяву, в якій просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 8016,36 грн., а саме: згідно висновку експертизи -7 248 грн.; придбані будівельні матеріали - 66,61 грн.; вартість складання акту за квитанцією на 101,75 грн., а також 600 грн. вартість проведення експертизи. (а.с.87-89) Також послалася на те, що 06 травня 2011 року відповідач знову залив квартиру, що підтверджується актом від 16 травня 2011 року.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2012 року в задоволенні позовних вимог позивачці було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення по суті позовних вимог, вказуючи на те, що судом неповно були з*ясовані обставини, що мають значення для справи, порушені норми матеріального та процесуального права і вона не погоджується з висновками суду.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає , що скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.213-214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані ( пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Оскаржуване у справі рішення ухвалено з додержанням цих вимог.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_2 являється власником квартири АДРЕСА_1.
Відповідачу ОСОБА_3 на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 за вказаною адресою за договором купівлі-продажу від 22.01.2010 року.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не надала суду достовірних доказів щодо залиття її квартири з вини відповідача, яке сталося, як зазначає ОСОБА_2 - 07.07.2010 року, 28.09.2010 року та 06.05.2011 року.
З таким висновком погоджується колегія суддів.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що при обслідуванні квартири позивачки з її слів 07.07.2010 року були присутні два робітника ЖЕУ, а 28.09.2010 року - один, хто конкретно, вона не пам*ятає, чому акти, які складені відповідно за підписом трьох та двох осіб були написані пізніше, пояснити не може, при цьому відповідач присутнім не був.( а.с.98-100)
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано поставився до даних документів критично, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам та поясненням самої позивачки.
Призначаючи експертизу, судом першої інстанції було поставлено перед експертом питання -яка вартість відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2.( а.с.36)
Як вбачається з висновку судової будівельно-технічної експертизи від 29.04.2011 року, експерт ознайомившись з наданими матеріалами справи та обслідувавши спірну квартиру зазначив, що для усунення пошкоджень, отриманих в результаті залиття, слід провести ремонтні роботи в цілому: в коридорі, гостинній кімнаті сумісно з кухнею.
Даний висновок суперечить актам від 26 липня 2010 року, 13 жовтня 2010 року, які були надані позивачкою.
Як видно зі складених актів, а саме: акту від 26.07.2010 року, комісією були виявлені в квартирі АДРЕСА_1 сліди залиття на стелі в попередній, над дверима санвузла та стелі на кухні; -13 жовтня 2010 року в акті вказано, що була залита стеля на кухні, без зазначення самої причина залиття. Стосовно залиття квартири 06 травня 2011 року, позивачкою також не було надано жодних доказів на підтвердження заподіяння їй матеріальної та моральної шкоди з вини відповідача.
При розгляді справи в судовому засіданні суду першої інстанції в іншому складі, 27 лютого 2012 року ні представником позивачки, ні нею самою не заявлялися клопотання про допит свідків, які підписали вказані акти. Такого клопотання не було заявлено і в суді апеляційної інстанції.
Згідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи ОСОБА_2 про те, що висновком судової будівельно-технічної експертизи від 29.04.2011 року були встановлені причини та наслідки залиття її квартири є безпідставними, оскільки таке питання перед експертом не ставилося, і доказів з боку ОСОБА_2 суду не надавалося.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зазначений спір був розглянутий в межах заявлених позивачкою вимог, та на підставі наданих доказів, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі не наведено доводів, які б спростовували висновки суду, викладені в рішенні.
Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді: