КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.05.2012 № 5011-38/652-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Лобаня О.І.
Федорчука Р.В.
при секретарі Криворотько В.В.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
перевіривши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»
на рішення Господарського суду міста Києва
від 28.02.2012 р.
у справі № 5011-38/652-2012 (суддя - Власов Ю.Л.)
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про про стягнення 9 432,48 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2012 року по справі № 5011-38/652-2012 у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням Господарського суду міста Києва, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2012 року по справі № 5011-38/652-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 28.03.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження в наступному складі колегії: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Гаврилюк О.М., Федорчук Р.В.
23.04.2012 року, в зв'язку з виробничою необхідністю та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, змінено склад колегії, а саме: суддю Гаврилюка О.М. на суддю Лобаня О.І.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.
Представник апелянта в поясненнях, наданих у судовому засіданні 23.04.2012 року, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2012 року по справі № 5011-38/652-2012 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в поясненнях, наданих у судовому засіданні 23.04.2012 року, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
02.06.2010 року Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - відповідач) було виставлено Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (далі - позивач) рахунок-фактуру № СФ-0000092 на суму 8 670,00 грн. за тестування та налаштування комп'ютерної мережі (а.с. 17).
02.06.2010 року позивач сплатив за тестування та налаштування комп'ютерної мережі, згідно вищевказаного рахунку, на користь Відповідача 8 670,00 грн., що підтверджується довідкою Публічного акціонерного товариства «Хрещатик» № 70-54/292 від 13.02.2012 року. (а.с. 20).
09.11.2010 року позивач надіслав відповідачу лист-вимогу № 196-5438/кр з проханням в семиденний строк від дня її пред'явлення, повернути помилково перераховані на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 8 670,00 грн. (а.с. 19).
Листом від 14.12.2010 року, у відповідь на лист-вимогу, відповідач відмовився повернути грошові кошти в сумі 8 670,00 грн., з підстав укладення з позивачем договору № ДГ 2604/01 від 26.04.2010 року на вказані роботи, фактичного виконання відповідачем цих робіт та отримання за них оплати (а.с. 18).
Позивач стверджує, що він жодних послуг у відповідача не замовляв, кошти на рахунок відповідача в розмірі 8 670,00 грн. перерахував помилково.
Позивач вважає, що відповідач повинен повернути ці кошти на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України з урахуванням процентів нарахованих відповідно до ст. 1214 Цивільного кодексу України.
Згідно з ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України в разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
Врахувавши вищезазначене, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 208 Цивільного кодексу України в письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.
Як зазначено в ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 640 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно з ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Частиною 2 вказаної статті визначено, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що 02.06.2010 року відповідачем було виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000092 на суму 8 670,00 грн. за тестування та налаштування комп'ютерної мережі (пропозиція укласти договір - оферта).
02.06.2010 року позивачем було здійснено оплату (прийняття пропозиції - акцепт) за тестування та налаштування комп'ютерної мережі, згідно вказаного рахунку-фактури, на користь відповідача в сумі 8 670,00 грн.
Колегія звертає увагу, що позивач, в листі-вимозі №196-5438/кр, просить відповідача, повернути помилково перераховані на його рахунок грошові кошти в сумі 8 670,00 грн. Відповідач відмовив позивачу в поверненні даних грошових коштів, з підстав укладення з позивачем договору № ДГ-2604/01 від 26.04.2010 року на вказані роботи, фактичного виконання відповідачем цих робіт та отримання за них оплати.
Судова колегія зазначає, що відповідач направив позивачу пропозицію на укладення договору надання послуг у вигляді рахунку-фактури № СФ-0000092, яку позивачем було прийнято шляхом вчинення оплати вартості цих послуг. Також, відповідач вчиняв дії з фактичного надання зазначених послуг, що підтверджується письмовими поясненнями колишніх керівника та бухгалтера Позивача (а.с. 30,32).
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір між позивачем та відповідачем про надання послуг був укладений та частково виконаний, тому позовні вимоги позивача, заявлені з підстав помилкового перерахування відповідачу спірних коштів, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини, викладені позивачем в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2012 року по справі № 5011-38/652-2012 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на позивача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2012 року по справі № 5011-38/652-2012 - залишити без змін.
2. Матеріали справи № 5011-38/652-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Ткаченко Б.О.
Судді Лобань О.І.
Федорчук Р.В.