СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 травня 2012 року Справа № 5002-34/273-2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ткаченка М.І.,
суддів Проценко О.І.,
Фенько Т.П.,
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2, довіреність № 28064/4 від 19 грудня 2011 року (Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ);
відповідача - не з'явився (товариство з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс");
третьої особи - не з'явився (ОСОБА_3)
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „СімСітіТранс" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ейвазова А.Р.) від 28 лютого 2012 року у справі № 5002-34/273-2012
за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) (Русанівський бульвар, 8, місто Київ, 02154)
до товариства з обмеженою відповідальністю „СімСітіТранс"
(вулиця Мамеді Емір-Усеіна, 14, місто Сімферополь, АР Крим, 95000)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3
(АДРЕСА_1, 99000)
про стягнення 4534,39 грн.
ВСТАНОВИВ:
У січні 2012 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі -МТСБУ) звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „СімСітіТранс" (далі - ТОВ „СімСітіТранс"), в якій просить стягнути з відповідача 4535,39 грн., у тому числі: 4084,39 грн. витрат на виплату регламентного страхового відшкодування та 450,00 грн. витрат на оплату послуг аварійного комісара.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем було сплачено страхове відшкодування у зв'язку з заподіянням шкоди ОСОБА_4 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мало місце 23 листопада 2008 року, винним в якому є водій ТОВ „СімСітіТранс".
Звертаючись до суду, позивач вважає, що він має право на звернення в порядку регресу до власника транспортного засобу - відповідача у справі, відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 8 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (а.с.2-3).
Рішенням господарського суду АР Крим від 28 лютого 2012 року у справі № 5002-34/273-2012 (суддя Ейвазова А.Р.) позов МТСБУ задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ „СімСітіТранс" на користь МТСБУ 4534,39 грн. заборгованості, а також 1609,50 грн. витрат на оплату позову судовим збором.
В частині стягнення 1000 грн. витрат на оплату правової допомоги у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ „СімСітіТранс" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити.
Доводи скарги полягають у тому, що ОСОБА_3, який на момент здійснення дорожньо-транспортної пригоди керував автобусом „Меrsеdes-Веnz-316 СDІ SРRINTER" державний номер НОМЕР_1 не був робітником ТОВ „СімСітіТранс".
МТСБУ з доводами, викладеними в апеляційній скарзі не згідно, посилаючись на постанову Балаклавського районного суду міста Севастополя у справі № 3-8991 від 2 грудня 2008 року, в якому встановлено, що ОСОБА_3 є водієм ТОВ „СімСітіТранс".
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 березня 2012 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду у складі колегії: головуючого судді Заплави Л.М., суддів Воронцової Н.В., Котлярової О.Л. та призначена до розгляду на 10 квітня 2012 року.
Розпорядженням керівництва суду від 10 квітня 2012 року у зв'язку з відпусткою судді Воронцової Н.В., замінено на суддю Ткаченка М.І.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 березня 2012 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача водія ОСОБА_3 у зв'язку з чим, розгляд апеляційної справи відкладено на 24 квітня 2012 року.
Розпорядженням керівництва суду від 24 квітня 2012 року у зв'язку з хворобою судді Заплави Л.М., замінено на суддю Фенько Т.П., головуючим по справі призначено суддю Ткаченка М.І.
24 квітня 2012 року оголошена перерва до 22 травня 2012 року.
У судове засідання представник відповідача та третя особа не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду, проте відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції, тому судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача та третьої особи.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
23 листопада 2008 року о 12 годині 50 хвилин у місті Севастополі на проспекті Нахімова відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автобуса „Меrsеdes-Веnz-312D" державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 та автобуса „Меrsеdes-Веnz-316 СDІ SРRINTER" державний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ „СімСітіТранс", яким керував водій ОСОБА_3.
Відповідно до довідки № 8283506 від 23 листопада 2008 року виданої відділом ДАІ УМВС України в місті Севастополі дорожньо-транспортна пригода відбулось внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху України, а саме правил маневрування. Автобус „Меrsеdes-Веnz-316 СDШ SРRINTER" державний номер НОМЕР_1 належить Севастопольській філії ТОВ „СімСітіТранс"(а.с.20).
Постановою Балаклавського районного суду міста Севастополя від 2 грудня 2008 року по справі № 3-899/08 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного порушення, передбаченого статтею124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.21).
Приймаючи постанову, суд дійшов висновку про наявність вини ОСОБА_3 у скоєнні правопорушення, яке виразилось у порушенні ним Правил дорожнього руху, що призвело до зіткнення та механічного пошкодження транспортних засобів.
Відповідна постанова набрала законної сили 15 грудня 2008 року.
Зі звіту "Про оцінку вартості збитку, спричиненого пошкодженням у зв'язку з дорожньо-транспортного пригодою" серії SL № 9981 вбачається, що вартість ремонту автобусу „Меrsеdes-Веnz-312D" державний номер НОМЕР_2 для усунення пошкоджень, заподіяних дорожньо-транспортною пригодою 23 листопада 2008 року, складає 4901,27 грн. с НДС (а.с.22-32).
Заподіяна шкода особисто винною у дорожньо-транспортній пригоді особою не відшкодована потерпілій особі - власнику автомобілю.
На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди власником автобуса „Меrsеdes-Веnz-316 СDІ SРRINTER" державний номер НОМЕР_1 договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладено не був.
Власник пошкодженого автомобіля - ОСОБА_6 через свого представника ОСОБА_5, з метою отримання відшкодування звернулася до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою (а. с. 19).
Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) створено у відповідності з статті 39 Закону України Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-IV „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі Закон № 1961-IV) і є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
Основним завданням МТСБУ, в силу пункту 39.2 статті 39 Закону, є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
Так, відповідно до пункту частини 1 статті 41 Закону України № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося у такому транспортному засобі.
При цьому, пунктом 40.3 статті 40 Закону № 1961-IV визначено, що МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону, та необхідності перевірки дій страховика відповідно до пункту 36.3 статті 36 цього Закону.
Відповідно до пункту 4 статті 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює оплату послуг аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, залучених відповідно до пункту 40.3 статті 40 цього Закону.
27 січня 2009 року позивачем прийнято наказ № 245 „Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_4", яким, відповідно до приписів статті 41 Закону та з урахуванням наказу № 245 від 27 січня 2009 року про розмір шкоди, наказано фінансовому управлінню сплатити на рахунок ОСОБА_5 суму у розмірі 4084,39 грн. без врахування ПДВ за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с.33).
27 січня 2009 року платіжним дорученням № 427 позивач перерахував ОСОБА_5 4084,39 грн. (а. с. 34).
Крім того, позивачем додатково понесені витрати на оплату послуг аварійного комісару у розмірі 450,00 грн., що вбачається з виставленого рахунку № 9648 від 19 грудня 2008 року та платіжного доручення № 564 від 4 лютого 2009 року (а. с. 35).
3 лютого 2009 року позивач направив ТОВ „СімСітіТранс" - користувачу автобусу „Меrsеdes-Веnz-316 СDІ SРRINTER" державний номер НОМЕР_1, вимогу про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з проведенням регламентованої страхової виплати.
Оскільки позивачу не відшкодовано витрати у розмірі 4534,39 грн., які були понесені на виплату страхового відшкодування та послуг аварійного комісара, останній звернувся до господарського суду АР Крим.
Згідно статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична та фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім співробітником при виконанні останнім трудових зобов'язань.
На момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 знаходився у трудових відносинах із ТОВ „СімСітіТранс", що підтверджується постановою Балаклавського районного суду міста Севастополя від 2 грудня 2008 року у справі № 3-8991/2008 року.
Враховуючи вищевикладені обставини, особа, залучена до участі у справі в якості відповідача є особою, яка має відповідати за заявленим позовом (належний відповідач).
Згідно частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб; шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
При цьому, стаття 1188 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
Згідно частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Отже, до позивача як особи, що відшкодувала шкоду, завдану позивачу, в межах фактичних витрат, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Крім того, спеціальними нормами, якими врегульовані відносини сторін, зокрема, в силу пункту 38.2 статті 38 Закону № 1961-IV, визначено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право звернутися з регресною вимогою, зокрема, до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Судова колегія визнає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов в частині стягнення коштів в розмірі 4534,39 грн.
За результатами повторного перегляду справи, суд апеляційної інстанції встановив, що місцевим господарським судом вирішено спір без порушень норм процесуального та матеріального права України, а також правильно встановлені всі обставини справи.
Керуючись статтями 46, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2012 року у справі № 5002-34/273-2012 залишити без змін.
Головуючий суддя М.І. Ткаченко
Судді О.І. Проценко
Т.П. Фенько
Розсилка:
Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ)
(Русанівський бульвар, 8, місто Київ, 02154)
ТОВ „СімСітіТранс"
(вулиця Мамеді Емір-Усеіна, 14, місто Сімферополь, АР Крим, 95000)
ОСОБА_3
(АДРЕСА_1, 99000)