Справа 22ц-0590/3777/12 Головуючий в 1 інстанції - Бурлаченко О.О.
Категорія 31 Доповідач - Агєєв О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2012 року м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Маширо О.П., суддів Мальованого Ю.М., Агєєва О.В.
при секретарі Хачатрян А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Київського районного суду м.Донецька від 22 червня 2011 року по справі за позовом прокурора м.Донецька, діючого в інтересах держави в особі Донецької міської ради, до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої злочином, -
ВСТАНОВИВ:
Оскаржуваним рішенням Київського районного суду м.Донецька від 22 червня 2011 року позов прокурора м.Донецька, діючого в інтересах держави в особі Донецької міської ради, до ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з відповідача на користь держави в особі Донецької міської ради, шкоду завдану самовільним зайняттям земельної ділянки в розмірі 2148859грн. та судові витрати.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, пославшись на порушення судом першої інстанції при вирішені спору норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи. В обґрунтування зазначив, що суд першої інстанції приймаючи заочне рішення, та відмовляючи в подальшому в задоволені заяви про його перегляд, не врахував, що земельна ділянка, на якій він здійснював підприємницьку діяльність на той час належала ТОВ „АКИВІЛОН". В ході розслідування кримінальної справи, неодноразово змінювався розмір земельної ділянки і розмір нібито заподіяної шкоди. Що було встановлено судом при розгляді кримінальної справи і через це суд закрив провадження по справі в зв'язку зі зміною обстановки. Оскільки суд першої інстанції не витребував матеріали кримінальної справи, а обмежився поданими прокурором документами, постановив заочне рішення і повідомив його про день розгляду заяви про перегляд даного рішення вже після її розгляду, вважає що дане рішення підлягає скасуванню з постановлянням нового рішення.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити. Також суду пояснила, що на час ухвалення оскаржуваного заочного рішення, постанова Київського районного суду м.Донецька від 18 січня 2011 року про закриття провадження кримінальної справи щодо відповідача набрала законної сили, але на сьогоднішній день дана постанова скасована в касаційному порядку, кримінальна справа направлена на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Представник прокуратури Донецької області заперечував проти апеляційної скарги, просив її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник Донецької міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить телефонограма № 1/3671 від 19.04.2012 року ( а.с.88).
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено, що за результатами перевірки прокуратурою м.Донецька 22.07.2009 року було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ст.197-1 ч.1 КК України за фактом самовільного зайняття ОСОБА_1 земельної ділянки для здійснення господарської діяльності розміром 10,7333га. у Київському районі міста Донецька.
Постановою Київського районного суду м.Донецька від 18 січня 2011 року провадження у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 закрито на підставі ст.45 КПК України у зв'язку з дійовим каяттям останнього (тобто з нереабілітуючих обставин). З постанови вбачається, що ОСОБА_1 провину у скоєнні даного злочину визнав у повному обсязі.
Таким чином, постановою Київського районного суду м.Донецька встановлено, що ОСОБА_1 самовільно, тобто без наявності правовстановлюючих документів, з порушення вимог земельного законодавства України займав та використовував земельну ділянку площею10,7333га., чим фактично заподіяно шкоду інтересам держави. Розмір шкоди визначений за Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року №963. Згідно до розрахунку Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Донецькій області заподіяної шкоди внаслідок самовільного заняття земельної ділянки розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_1 на території Київського району м.Донецька, склав 2148859,40 грн.
Задовольняючи позов суд першої інстанції, пославшись на ст.1166 ЦК України, вірно виходив із того, що відповідач, як особа, діями якої заподіяно шкоду майну територіальної громади м.Донецька, повинен відшкодувати цю шкоду у повному обсязі, винні дії, якого встановлені постановою суду у кримінальній справі.
Між тим, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволення, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позову, з наступних підстав.
Дійсно, земельне законодавство забороняє використовувати земельну ділянку без наявності правовстановлюючих документів. Зокрема, в ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів (акту на право власності на землю, акту на право постійного користування землею або договору оренди землі) кваліфікується законом як самовільне користування землею. А саме, у ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» відповідно до якої самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості) до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
Використання землі в Україні згідно із ст. 2 Закону України «Про плату за землю» є платним. Крім того, ч.3 ст.125 Земельного Кодексу України визначено, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації забороняється.
Між тим, з позовної заяви вбачається, що позов до відповідача пред'явлено в порядку передбаченому ЦПК України, оскільки розглядаючи кримінальну справу щодо ОСОБА_1 суд першої інстанції закрив провадження по справі та цивільний позов про відшкодування шкоди по суті не розглядав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на наведену вище постанову в кримінальній справі (яка на час ухвалення оскаржуваного рішення судом першої набрала законної сили) та якою встановлено вину відповідача у заподіянні шкоди.
Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мала місце ці дії та чи вчинені вони цією особою є підставою звільнення від доказування.
Як, вбачається з долученої до матеріалів справи ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 лютого 2012 року, постанову Київського районного суду м.Донецька від 18 січня 2011 року, щодо ОСОБА_1 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції (а.с.79-81). Тобто на час розгляду справи апеляційним судом питання наявності вини відповідача у заподіянні шкоди (що стало підставою для звернення до суду прокурора і задоволення його вимог) знаходиться на розгляді в суді і остаточно не вирішено. Тобто підстави для задоволення позову, передбачені ст.1166 ЦК України відсутні.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Донецька від 22 червня 2011 року скасувати.
В задоволенні позову прокурора м.Донецька, діючого в інтересах держави в особі Донецької міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої злочином, відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: