ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/2490/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіНіколайчук С.В.
при секретаріБринза О.В.
за участю представників:
прокурора - від позивача - від відповідача - ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 (дов. у справі); не з'явився (належно повідомлений);
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора Заводського району м. Дніпродзержинська в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський автобусний завод" про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
16.02.2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора Заводського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області (далі - ДПІ у м. Дніпродзержинську) до товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» (далі ТОВ «Дніпровський автобусний завод»), в якому позивач просить стягнути кошти з рахунків ТОВ «Дніпровський автобусний завод» у обслуговуючих банках і належної такому платнику податків готівки у розмірі боргу по платі за землю у сумі 80 184, 47 грн., комунальному податку у сумі 67,99 грн., податку на доходи найманих працівників у сумі 1,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач самостійно не сплачує узгоджені суми податкових зобов'язань, в наслідок чого має податковий борг перед бюджетом по платі за землю у сумі 136 356,44 грн. (основний платіж - 133 630,17 грн., пеня у сумі 2 726,27 грн.), по комунальному податку у сумі 67,99 грн., по податку на доходи найманих працівників у сумі 1,00 грн.
Ухвалою суду від 17.02.2012 року позовна заява прокурора Заводського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
06.03.2012 року до суду надійшло клопотання на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, в якому просить долучити до матеріалів справи опис вкладення до цінного листа направленого до ДПІ у м. Дніпродзержинську.
Ухвалою суду від 07.03.2012 року відкрито провадження у адміністративній справі №2а/0470/2490/12 та призначено її до розгляду на 20.03.12р.
Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження та підтримання позовних вимог.
Прокурор та відповідач, належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, в таке не з'явилися, причин неприбуття не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подали.
В зв'язку з чим судовий розгляд справи відкладено на 29.03.12р.
В судовому засіданні позивач надав пояснення, в яких зазначив, що податкові повідомлення-рішення №0002851503 від 16.09.2011 року, №0004401503 від 02.12.2011 року, №0004391503 від 02.12.2011 року, №0001701701 від 29.08.2011 року ТОВ «Дніпровський автобусний завод» не оскаржувались.
Прокурор позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задоволити.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання суду, в таке не з'явився, причин неприбуття не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, заперечень та доказів на їх підтвердження на пропозицію суду не наддав.
Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч.2 ст. 49 КАС України).
Заслухавши представника заявника, розглянувши надані документи і матеріали подання, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
ТОВ «Дніпровський автобусний завод» зареєстровано як юридична особа 10.01.2006 року; відповідно до чинного законодавства відповідач є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Дніпродзержинську як платник податків.
Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або проводять діяльність, що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з п.п.16.1.3., п.п.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цих Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлену цим Кодексом.
Податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Податковим кодексом України) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків -фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та боргу в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
У п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно платити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість по земельному податку виникла на підставі податкового розрахунку з земельного податку на 2011 рік від 31.01.2011 року №4841, де щомісячна сума податку до сплати складає 18 723,99 грн. (крім грудня - 18 723,93 грн.); податкового повідомлення-рішення №0002851503 від 16.09.2011 року на суму 3 744,80 грн., яке отримано уповноваженою особою боржника 23.09.2011 року через поштове відділення; податкового повідомлення-рішення №0004401503 від 02.12.2011 року на суму 18 724,00 грн., яке отримано уповноваженою особою боржника 08.12.2011 року через поштове відділення.
Станом на 01.02.2012 року заборгованість відповідача по основному платежу із земельного податку, яка не є предметом судового розгляду ( ДПІ у м. Дніпродзержинську звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з поданням про стягнення з ТОВ «Дніпровський автобусний завод» боргу по земельному податку за серпень 2011 року у сумі 18 723,99 грн. (справа №2а/0470/14137/11), за жовтень 2011 року у сумі 18 723,99 грн. (справа №2а/0470/16376/11)), становить 77 458,2 грн., по пені - 2 726,27 грн.
Заборгованість по комунальному податку виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0004391503 від 02.12.2011 р. на суму 105,89 грн., яка частково зменшена на суму переплати до 67,99 грн. станом на 01.02.2012 року. Зазначене повідомлення-рішення отримано уповноваженою особою боржника 08.12.2011 року через поштове відділення.
Заборгованість по податку на доходи найманих працівників у сумі 1,00 грн. виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0001701701 від 29.08.2011 року.
Вищенаведенні податкові повідомлення-рішення не оскаржувались в установленому законом порядку. Докази протилежного відсутні.
Порядок, підстави та строки сплати орендної плати за землю передбачені Законом України "Про плату за землю" від 03.07.1992 року № 2535 - ХІІ.
Відповідно до ст. 2 Закону використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок (паїв) і землекористувачі згідно з ч.2 ст. 2 Закону України "Про плату за землю" сплачують земельний податок. Статтею 15 даного нормативно-правового акту передбачено, що власники землі і землекористувачі платять земельний податок з дня виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою.
Згідно зі ст. 14 Закону України "Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.
Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.
У п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно п.286.2 ст.286 вказаного Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України).
Види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри та порядок обчислення і спрямований на зміцнення бюджетів місцевого самоврядування визначені Декретом Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" від 20.05.1993 року № 56-93, відповідно до ст.1 якого комунальний податок належить до місцевих податків.
Згідно зі ст.15 вказаного Декрету комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.
Місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Стягнення не внесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно з чинним законодавством.
Судом з'ясовано, що на момент звернення податкового органу до суду з даним позовом сума боргу відповідача з земельного податку складає 80 184,47 грн., з комунального податку - 67,99 грн., з податку на доходи найманих працівників у сумі 1,00 грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
У відповідності до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження , але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Податковим органом на підставі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-Ш від 21.12.2000р. (чинний на момент виникнення податкового боргу у відповідача) направлено відповідачу першу податкову вимогу №1/1059 від 07.11.08р. на суму 27 199,36 грн. та другу податкову вимогу №2/1222 від 18.12.08 р. на суму 23 929,36 грн., які вручені посадовим особам підприємства 18.11.2008 року і 12.01.2009 року відповідно.
Відповідно до п.п.95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Частиною 1 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органом державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
13.02.09р. податковим органом прийнято рішення №2/2 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Довідка про розрахункові рахунки платника податків у банках долучена позивачем до позову.
Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вищенаведенні норми матеріального права та обставини справи, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості зі сплати податкового боргу на користь держави і задовольняє вимоги позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов прокурора Заводського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» про стягнення податкового боргу - задоволити повністю.
Стягнути кошти з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» (51927, м. Дніпродзержинськ, вул. Стасова, буд. 79, код ЄДРПОУ 33981727 ) у обслуговуючих банках і належної такому платнику податків готівки у розмірі боргу по платі за землю у сумі 80 184,47 грн. (р/р 33218811700013, код платежу 13050100, одержувач: відділення Державного казначейства в м. Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 24232324, назва банку - УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012), комунальному податку у сумі 67,99 грн. (р/р 33211828700014, код платежу 16010200, одержувач: відділення Державного казначейства в м. Дніпродзержинську, код 24232324, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012), податку на доходи найманих працівників у сумі 1,00 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 02 квітня 2012 року
Суддя С.В. Ніколайчук