ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2012 р. Справа № 2а/0470/3805/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом представника Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
23 березня 20012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов представника Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_2 (далі представник Верхньодніпровської ОДПІ ОСОБА_2.) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ФОП ОСОБА_3.) про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ФОП ОСОБА_4 перебуває на спрощеній системі оподаткування та повинен сплачувати єдиний податок, проте в порушення вимог чинного законодавства відповідач несвоєчасно сплатив визначену законом суму єдиного податку за період за травень-листопад 2010 року, у зв'язку з чим були застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 326,10 грн., які підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою суду від 27.03.2012р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/3805/112 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 10.04.2012 року.
10.04.2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника Верхньодніпровської ОДПІ ОСОБА_2, в якій просить розглянути справу в порядку письмового провадження та підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання суду, в засідання суду не з'явився, причин неприбуття не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.
В зв'язку з чим судовий розгляд справи відкладено на 24.04.2012 року.
Сторони в судове засідання не з'явився, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце засідання суду; заперечень проти адміністративного позову на вимогу суду не наддали; причин неявки в судове засідання не повідомили.
Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч.2 ст.49 КАС України).
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.. 128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому проваджені у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 128 цього Кодексу).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути дану справу у письмовому проваджені на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне:
фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності виконкомом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області 18.04.2006 року та перебуває на обліку у Верхньодніпровській ОДПІ, як платник податків та зборів; юридична адреса: АДРЕСА_1.
15.03.2010 року відповідач звернувся до ДПІ у м. Дніпродзержинську із заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з квітня 2010р.
Основним видом діяльності ФОП ОСОБА_3 є роздрібна торгівля непродовольчими товарами (металопластикові вікна і двері), посередницькі послуги у торгівлі вікнами та дверима.
Спеціальними законами, які визначають статус державної податкової служби в Україні, її функції, а також обов'язки платників податків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), є Закон України "Про державну податкову службу в Україні", Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства", які були чинними та діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Статтею 2 указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства" встановлено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Згідно із ч.2 ст.5 зазначеного Указу суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010р. №2755-УІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Із матеріалів справи вбачається, що 29.09.2011 року податковим органом було проведено перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питання дотримання платіжної дисципліни по єдиному податку, за результатами якої складено акт №903/1702834205238 від 29.09.2011 року, в якому зафіксовано, що відповідачем єдиний податок у сумі 50,00 грн. по строку 20.04.2010 року фактично сплачено 26.04.2010 року з затримкою на 6 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, єдиний податок у сумі 50,10 грн. по строку 21.06.2010 року фактично сплачено 25.06.2010 року з затримкою на 4 календарних дня, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, єдиний податок у сумі 25,20 грн. по строку 20.07.2010 року фактично сплачено 26.08.2010 року з затримкою на 37 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, єдиний податок у сумі 200,00 грн. по строку 20.08.2010 року фактично сплачено 26.08.2010 року з затримкою на 6 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, єдиний податок у сумі 175,80 грн. по строку 20.09.2010 року фактично сплачено 27.09.2010 року з затримкою на 7 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, єдиний податок у сумі 151,10 грн. по строку 20.10.2010 року фактично сплачено 27.10.2010 року з затримкою 7 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.
Таким чином, ФОП ОСОБА_3 несвоєчасно сплачено єдиний податок в сумі - 652,20 грн.
На підставі цього акту 29.09.2011 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0006971700, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50 % у сумі 326,10 коп..
ФОП ОСОБА_3 відмовився від підписання акту перевірки від 29.09.2011 року №903/170/НОМЕР_1 та податкового повідомлення-рішення від 29.09.2011 року №0006971700, про що було складено акт №31/170/НОМЕР_1 від 29.09.2011 року.
Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Статтею 59 вказаного Кодексу передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом з'ясовано, що 28.10.2011 року Верхньодніпровською ОДПІ було сформовано податкову вимогу №234, яка отримана відповідачем 24.12.2011 року.
Отже, загальна сума боргу ФОП ОСОБА_3 складає 326,10 грн.; докази сплати такої відповідачем в повному обсязі у справі відсутні.
Згідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена в добровільному порядку, доказів протилежного суду не надано, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що належить задоволити.
Керуючись ст.ст.158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов представника Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задоволити повністю.
Стягнути з суб'єкта господарювання, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1) податковий борг в сумі 326,10 грн., які підлягають зарахуванню на бюджетні реквізити: єдиний податок з фізичних осіб - код платежу 18050400, р/р 315179700066, банк ГУДКСУ Дніпропетровської області, ОКПО 37677195, МФО 805012, одержувач місцевий бюджет, Дніпровська селищна рада.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук