ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2012 р. Справа № 45385/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
Головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів: Яворського І.О., Попка Я.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.08.2011 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі про нарахування підвищення до пенсії як дитині війни,-
В С Т А Н О В И В:
В квітні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до УПФУ про нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по винесення постанови суду в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Зобов»язати УПФУ нараховувати і виплачувати підвищення до пенсії вподальшому відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.08.2011 року позовні вимоги за період з 01.01.2007 року по 05.10.2010 року залишено без розгляду.
Ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, який вважаючи ухвалу необґрунтованою і незаконною через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржувану ухвалу та поновити строк звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що згідно ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що суми пенсії, надбавки, які не одержані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В силу приписів ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Відповідно до ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Згідно матеріалів справи, предметом спору в даній адміністративній справі є визнання неправомірності дій та зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії відповідно до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2007 - 2011 року. Разом з тим, як вбачається із вхідного штампу суду (а.с.4), позовна заява подана ОСОБА_1 лише 06.04.2011 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог за період з 01.01.2007 року по 05.10.2010 року включно.
Колегія суддів зазначає, що оскільки стосовно ненарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім Кодексу адміністративного судочинства України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду.
Посилання позивача на його непоінформованість про належний розмір зазначеного підвищення до пенсії не є достатньою підставою для поновлення строку на звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Відтак, зважаючи на те, що позовну заяву позивачем подано із пропуском встановленого КАС України шестимісячного строку, клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду не доводить належним чином поважності пропуску звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність залишення такої позовної заяви в частині зобов»язання відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2007 року по 05.10.2010 року включно без розгляду, прийнявши законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм процесуального права. Апеляційна скарга висновків суду першої інстанції не спростовує, відтак задоволенню не підлягає.
Зважаючи на викладене та керуючись ст. ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.08.2011 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 2а-2070/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р.Б. Хобор
Судді І.О. Яворський
Я.С. Попко